13. Структура плану обсягів продажу.

• Дослідження кон’юнктури ринку:

• Аналіз продажу

• Сегментація ринку

• Вибір цільового ринку

• Прогноз розвитку ринку

• Планування асортименту:

• Формування структури асортименту

• Пл. освоєння нових виробів

• Оцінка конкурентоспроможності

• Планування ціни

• Планування обсягу продажу.

14. Характеристика етапів розробки виробничої програми.

Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається п-вом при найкращому використанні ресурсів та отриманні максимального прибутку.

Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції у плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажу.

Виробнича програма скл. з двох розділів:

• Плану виробництва продукції в натуральному (умовно натуральному) вигляді

• Плану в-ва у вартісному вигляді.

Етапи розробки виробничої програми:

• Аналіз виконання плану виробництва за попередній період. Цей етап передбачає порівняння фактичних та планових обсягів випуску продукції. На даному етапі оцінюється виконання плану за асортиментом, визначають питому вагу в загальному випуску нової продукції, розраховують одиничні та комплексні показники, що характеризують властивості продукції, втрати від браку, штрафи т пеня.

• Планування обсягів випуску продукції на основі плану обсягів продажу (за допомогою перерахунку асортименту «портфелю» замовлень на один вид продукції).

• Аналіз та планування виробничої потужності п-ва: обслуговування виробничої програми виробничої потужності проходить 2 етапи:1)визначення максимального обсягу випуску виробу; 2)обчислення необхідної кількості введення в дію нових потужностей.

• Прийняття проекту виробничої програми – коригування виробничої програми на величину зміни залишків готової продукції:

Q= Qпр-Зп+Зк

Зп-залишки готової прод. на поч. р.

Зк-на кінець

• Економічна оцінка виробничої програми. Тут перевіряється чи знаходиться плановий обсяг випуску продукції в межах точки беззбитковості, оцінюється ефективність прийнятого плану за допомогою таких показників як фондовіддача, фондомісткість, рентабельність продукції, рентабельність продажу, рентабельність капіталу.

• Затвердження виробничої програми

15. Перерахунок асортименту «портфеля» замовлень на один вид продукції.

Спочатку визначається виріб представника – обирається той вид продукції, що займає в асортименті найбільшу питому вагу, потім здійснюється перерахунок асортименту «портфеля» замовлень на вид продукції, що прийнятий як представник.

Коефіцієнт перерахування:

Kni = Ti/Tn

Ti – трудомісткість ітого виду продукції;

Tn – трудомісткість обраного представника.

Проект виробничої програми:

Qпр = ∑ Qi Kni

де Qі – кількість виробів і-того виду продукції

16. Оптимальна виробнича програма. Модель Конторовича.

Виробнича програма підприємства – це розгорнутий або комплексний план виробництва і продажу продукції, який характеризує річний обсяг, номенклатуру, якість та терміни випуску товарів і послуг, яких вимагає ринок.

Розробка виробничої програми здійснюється на більшості промислових підприємств за три етапи:

• складання річного виробничого плану для всього підприємства;

• визначення або уточнення на основі виробничої програми пріоритетних цілей на плановий період;

• розподіл річного плану виробництва між окремими структурними підрозділами підприємства або виконавцями.

Оптимальна виробнича програма – це програма, яка відновлює структурні ресурси п-ва та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим критерієм.

Модель Конторовича – вибір оптимального плану з метою максимізації прибутку

m

F(x) = ∑ Ci Xi

I=1

Ci – прибуток від реалізації продукції;

Хі – кількість продукції і-того виду.