5. Модель Хекшера-Оліна-Самуельсона і парадокс Леонтьєва.

Осн положення концепції Х-О можна подати таким чином: найважливішою умовою раціонального обміну товарами між країнами є різниця у співвідношенні в них факторів вир.ва (наявність більших за розмірами та продуктивніших земельних ресурсів, значних або дешевших ресурсів роб. сили, функціонування порівняно більшого за обсягом і продуктивнішого за структурою капіталу). Країна об'єктивно орієнтується на вивезення тих товарів і послуг, для спеціалізації щодо яких у неї є порівняно кращі фактори вир.ва, і навпаки - в імпорті переважають товари і послуги, які у даній країні відносно дефіцитні. Експорт та імпорт за високої міжн стабільності може бути зменшений переміщенням самих факторів вир.ва (робочої сили або капіталу) з країни з їх надлишком до країн з їх нестачею.

Теоретичні засади:

1). Однакова кіл.ть країн, факторів, товарів;

2). Обидві країни викор-ють одну й ту саму технологію вир-ва.

3). Один із товарів є трудомістким, а інший товар - капіталомістким у вирвах обох госп.в.

4). Ефект масштабу є однаковим для вир-ва обох товарів в обох країнах (при збільшення витрат праці та капіталу вир-во товарів збільшуватиметься у такій самій пропорції)

5). Немає абсолютної спеціалізації вир-ва, тобто кожна країна виробляє обидва товари;

6). Однаковість смаків обох націй означає рівність переваг попиту, тобто подібність форм та розташування кривих байдужості.

7). Досконала конкуренція на товарних ринках та ринках факторів вир-ва у обох країнах.

8). Вільний перелив факторів вир-ва в країні, але відсутність міжн руху факторів означає, що праця та капітал здатні вільно і швидко надходити до тих галузей, які дають змогу отримати вищу дохідність.

9). Відсутність торговельних бар'єрів та транспортних витрат означає, що спеціалізація вир-ва буде продовжуватись до того моменту, доки відносні ціни на товари не будуть однаковими в обох країнах.

10). Всі ресурси повністю викор-ться в обох країнах (у країни немає незадіяних ресурсів);

11). Міжн торгівля є збалансованою: обсяг експорту однієї країни = обсягу імпоту іншої.

Хекшер та Олін започаткували теорію факторонаділеності, яка на сьогодні у концентрованому вигляді зводиться до 4 теорем:

- кожна країна має порівняльні переваги щодо випуску товару, вир.во якого потребує значних витрат відносно надлишкового фактора (теорема Хекшера-Оліна);

- вільна торгівля, зрівнюючи факторні винагороди між країнами, слугує заміною зовн мобільності факторів вир.ва (теорема П. Самуельсона або вирівнювання цін факторів);

- зростання відносних цін товарів призводить до винагороди того фактора, який ефективно використовується у вир.ві товару і скорочує реальні винагороди іншого фактора (теорема Столпера-Самуельсона);

- зростання пропозиції одного з факторів вир.ва у разі постійності інших змінних призводить до зростання випуску товару, який виробляється за інтенсивного використання цього фактора, і до скорочення випуску інших товарів (теорема Рибчинського).

У 1954 р. амер. економіст Василій Леонтьєв застосував теорію Хекшера-Оліна до аналізу зовн торгівлі США, а саме: розрахунку повних витрат праці і капіталу на експорт й імпорт. Згідно з робочою гіпотезою, США повинні були експортувати капіталомісткі товари, а імпортувати - трудомісткі. Однак результат виявився зворотним (експортувалася трудомісткіша і менш капіталоємна продукція, ніж імпортувалася) і дістав назву «парадокс Леонтьєва». Було встановлено, що відносний надлишок капіталу в США не впливає на зовн торгівлю. Леонтьєв пояснює цей парадокс за рах поділу праці на більш і менш кваліфіковану. Тобто США експортували ті товари, вир.во яких в інших країнах було неможливе або неефективне внаслідок нижчої кваліфікації робітників. Імпорт же капіталомістких товарів був пов'язаний з результативнішим ефектом його застосування у країнах з надлишком інших факторів вир.ва - землі або праці.

В. Леонтьєв, досліджуючи цей парадокс, створив модель «кваліфікації робочої сили», відповідно до якої у вир.ві задіяні не 3 фактори (праця, земля, капітал), а 4 - кваліфікована праця, некваліфікована праця, земля і капітал. Практичними висновками даної моделі стало те, що відносний надлишок фахового персоналу і висококваліфікованої роб. сили зумовлюють експорт товарів, виготовлення яких потребує кваліфікованої роб. сили, а надлишок некваліфікованої роб. сили сприяє експорту товарів, для ви.ва яких не потрібна висока кваліфікація.