4.2. Міжнародний фінансовий ринок (мфр)

1.Структура та ключові тенденції розвитку м/н фінансового ринку. М/н фінансовий ринок – це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл міжнародних фінансових потоків. Під МФР треба розуміти складне переплетіння, взаємозалежність, інтеграцію нац-х та міжнародних ринків, що забезпечує перелив грошово-кредитних ресурсів між країнами, регіонами, галузями та окремими суб`єктами бізнесу. Це механізм, що забезпечує балансування світ. попиту і пропозиції на капітал. СФР історично виникає на базі нац.фін.ринків під впливом концентрації виробництва і капіталу й інтернаціоналізації світогосподарських зв`язків. Головною функцією МФР є забезпечення м/н ліквідності, тобто можливості швидко залучати достатню кількість фін. Засобів у різних формах на вигідних умовах на наднаціональному рівні. Характерні риси СФР: 1. величезний обсяг фін. ресурсів та операцій, 2. глобальність (відсутність територіальних обмежень), 3. цілодобовий режим роботи, 4. високий рейтинг репутації суб`єктів, 5.широкий діапазон фін.інструментів, 5. уніфікація правил та стандартів операцій. СФР становить складну, внутрішньо структуровану систему. Виділяють 4ри головні елементи - валютний ринок, ринок боргових зобов`язань, ринок титулів (або прав) власності та ринок похідних фінансових інструментів (дериватив, для нейтралізації ризиків). Інша модель СФР базується на функціональному критерії типів фінансових операцій (кредитних або інвестиційних). Головною ознакою, що відокремлює різні типи фінансових трансакцій у цій моделі, є можливість або неможливість вільної купівлі-продажу фін. зобов`язань або фін. Інструментів. Якщо така вільна купівля-продаж можлива, її суб`єкти виступають учасниками ринку цінних паперів (кредитний ринок). В протилежному випадку вони виступають учасниками ринку боргових зобов`язань. Залежно від часових параметрів реалізації майнових прав розрізняють грошовий ринок (короткі терміни купівлі продажу короткострокових боргових інструментів) і ринок капіталів (тривалі терміни купівлі-продажу довгострокових боргових зобов`язань та акцій).

2.Міжнародний кредитний ринок (МКР). МКР – це сфера ринкових фін.відносин, де здійснюється рух позичкового капіталу між суб`єктами названого ринку згідно прийнятих принципів кредитування. У структурі МКР можна виділити м/н ринок боргових цінних паперів та м/н ринок банківських кредитів і його особливий сегмент-євроринок. М/н ринок боргових цінних паперів – це частина ринку позичкових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів. М/н ринок банківських кредитів – це ринок дивідуалізованих, не уніфікованих боргових зобов`язань. Традиційно розрізняють ринок короткострокових позичкових капіталів (грошовий ринок) та ринок середньо- і довгострокових капіталів (ринок капіталів). Така структуризація однак є досить умовною, оскільки на практиці постійно відбувається трансформація одного капіталу в інший. Оператори кредитного ринку: основний оператор (світовий банк), корпоративні позичальники, банки та фінансові інститути, держави. Міжнародний кредит-це надання у тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим. На практиці здійснюється шляхом надання валютних і товарних ресурсів на умовах зворотності та виплати процентів, переважно у вигляді позик. Функції міжнародного кредиту: перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного виробництва, економія затрат обігу у сфері міжнародних розрахунків, прискорення концентрації і централізації капіталу.

3. Сутність, функції і різновиди міжнародного кредиту. Міжнародний кредит-це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, пов`язаний із наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості та сплати процентів. Джерела міжнародного кредиту-грошові накопичення держави, грошові заощадження особистого сектору, частина капіталів підприємств в процесі кругообігу. Принципи кредитування-повернення, терміновість, платність, забезпеченість, цільовий характер. Функції міжнародного кредиту- перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного виробництва, економія затрат обігу у сфері міжнародних розрахунків, прискорення концентрації і централізації капіталу, стимулює експорт товарів і послуг, одержання прибутку у вигляді % від кр-боржника. Залежно від об`єктів кредитування м/н кредити поділяються на комерційні та фінансові. Комерційний кредит-називається також кредитом постачальним, де позикова операція поєднана з купівлею-продажем товару, а рух позикового капіталу-з рухом товарного капіталу. Фінансовий кредит-це надання засобів у грошово-валютній формі. Залежно від того, хто виступає кредитором, розрізняють кредити приватні, урядові, змішані та кредити міжнародних і регіональних організацій. За цільовим призначенням м/н кредити поділяються на виробничі (призначені для розвитку економіки країни, що їх одержує: закупівля обладнання, ліцензій, ноу-хау та інш) й невиробничі (утримання держ. апарату, армії, погашення зовнішньої заборгованості за раніше одержаними кредитами). Залежно від строків кредити поділяють на короткострокові (до 1го р), середньострокові (від 1 до 5р), довгострокові (понад 5р). за умовами використання поділяють на разові, що надаються на певну суму і погашаються у визначений строк, і поновлювальні( визначається ліміт кредиту і заг.строк користування ним, а погашена частина автоматично поновлюється). За способом погашення кредити поділяються на пропорційні( рівними частками протягом певного терміну), прогресивні( суми погашення наростають), одночасні(погашення кредиту в один визначений строк). Залежно від способу забезпечення кредиту бувають забезпечені й бланкові.