9. Заг хар.Ка теорій торгової інтеграції

Поява теоретичних моделей пов’язана з процесами регіональної ек інтерграції у 60-70х. Заг теорії міжн ек інтеграції

Зараз в світовій практиці превалюють теорії відкритої ек.ки. Вони ефективно працють в зрілих ек.ках. Для країн, що розвив.ся, необхідні селективні підходи. Для перехідних ек.к необхідна певна поступовість та етапність у лібералізації та переході до відкритої ек.ки. Види політики: Вільна торгівля, лібералізм (розширення свободи ек дій, скорочення кіл.ті та зниження рівня обмежень у торгівлі з іншими країнами), протекціонізм, неопротекціонізм (суч обмеження на МТ, які застосовуються країнами як доповнення до традиційних форм обмеження небажаного імпорту або замість них), обґрунтований (селективний) протекціонізм (захист окремої галузі ек.ки, групи під.в, а не всього нац вир.ва, або протекціонізм у торгівлі з окремими країнами і за окремими групами товарів). Автаркія – політика ек.го відокремлення країни, спрямована на створення замкненої, незалежної ек.ки, здатної забезпечити себе усім необхідним самостійно.

Рівні інтеграції. На мікро рівні виділяють горизонтальну інтеграцію, що має місце при злитті фірм, що виробляють подібні або однорідні товари з метою їх подальшої реалізації через спільну с.му розподілу і отримання прибутку. При цьому в різних країнах виробляють аналогічну продукцію (Exxon, Mobil, Texaco).

Вертикальна інтеграція передбачає об΄єднання фірм, що функціонують врізних вир.чих циклах. Є інтеграція 1. “вниз” (приєднання постачальників), 2. “вгору” (приєднання споживача), 3. невир.ча інтеграція “вгору”, що включає сферу розподілу.(Chrisler, General Motors, Honda, Toyota)

На макро рівні інтеграція набуває форм регіоналізму.

Форми торгівельної інтеграції:

Зона преференційної торгівлі – зона з пільговим торговельним режимом, коли 2 або декілька країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів в торгівлі з інш країнами. Найбільш показовим історичним прикладом такої форми інтеграції є преференційна система Британського співтовариства (з 1932 р.), що об'єднувала 48 держав.

У зонах вільної торгівлі діє особливий пільговий торговельний режим для країн-учасниць за рах усунення внутр тарифів при їх збереженні в торгівлі з інш країнами. Типовими прикладами є Європейська асоціація вільної торгівлі (1960 p.), зона вільної торгівлі «США—Канада» (1988 p.), Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА).

Митний союз - угода 2 або декількох держав, що передбачає усунення внутр тарифів та встановлення спільного зовн тарифу. Митний союз передбачає заміну декількох митних територій однією при повній ліквідації митних податків в межах митного союзу і створенні єдиного зовн митного тарифу. Угоди про створення митного союзу діяли у Бенілюксі (з 1948 р.), в Європейському союзі (з 1968 p.).

Митний союз перетворюється у спільний ринок (СР) з усуненням б-я обмежень на переміщення товарів, послуг, а також вир.чих факторів – капіталу і робочої сили. Такі умови ек взаємовідносин у цілому характерні для Європ. союзу. Передумови переходу до СР створює митний союз, оскільки він ліквідує митні податки між держ-учасн і розробляє єдину торгівельну політику щодо третіх країн. Проте для створення СР потрібно ще: розробити спільну політику розвитку окремих галузей і секторів ек.ки (вибір конкретної галузі чи сектора залежить від того, наскільки це важливо для майбутнього закріплення інтеграції. В ЄС при переході до СР пріоритетними сферами було визнано с/г та транспорт); створити умови для вільного переміщення капіталу, роб. сили, послуг та інфо (що доповнить вільне переміщення товарів); сформувати спільні фонди сприяння соц та регіональному розвитку.

Форми вир.чої інтеграції:

Ек союз- +гармонізація ек політики (Бенілюкс з 1960, США, СРСР).

Політ союз- + політична інтеграція.