- •6. Система фізичного виховання у народній педагогіці та її розвиток у спадщині видатних українських педагогів
- •7. Передумови і перспективи реформування національної системи фізичного виховання школярів 76
- •III. Засоби фізичного виховання 89
- •Визначення поняття 90
- •Визначення поняття 110
- •Визначення поняття 138
- •VI. Основи методики вдосконалення
- •1. Предмет теорії фізичного виховання і її місце в системі наукових знань
- •VII. Загальні основи навчання рухових дій 245
- •5. Організація навчальної діяльності
- •2. Джерела виникнення і розвитку теорії фізичного виховання
- •3. Вихідні поняття теорії фізичного виховання
- •3.1. Фізична культура
- •3.2. Фізичний розвиток
- •3.3. Фізичне виховання
- •3.4. Спорт
- •4. Заключення
- •1. Визначення поняття
- •2. Основи української національної системи фізичного виховання
- •2.1. Телеологічні основи
- •2.2. Науково-методичні основи
- •2.3. Правові, програмні та нормативні основи
- •2.4. Організаційні основи
- •2.5 Умови функціонування системи ' фізичного виховання
- •2.6Мета системи фізичного виховання в Україні
- •5. Основні завдання фізичного виховання
- •5.2. Оздоровчі завдання
- •5.3. Виховні завдання
- •5.3.1 Інтелектуальний розвиток учнів у процесі фізичного виховання
- •5.3.2. Моральне виховання учнів у процесі фізичного виховання
- •2. Фізичні вправи як основний засіб фізичного виховання
- •2.1. Фактори, які визначають вплив фізичних вправ на організм учнів
- •Зміст і форма фізичних вправ
- •3. Техніка фізичних вправ
- •4. Характеристики рухів
- •4.1. Просторові характеристики
- •4.2. Часові характеристики рухів
- •4.3. Просторово-часові характеристики
- •4.4. Динамічні характеристики
- •4.5. Ритмічні характеристики
- •5. Основні умови раціональної спортивної техніки
- •2. Збільшення швидкості руху.
- •3. Забезпечення безперервності руху і послідовності застосування сили певних груп м'язів.
- •5. Створення протидії діючим силам.
- •6. Класифікація фізичних вправ
- •7. Природні сили як засіб фізичного виховання
- •8. Гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання
- •Визначення поняття
- •2. Принцип свідомості й активності учнів
- •2.1. Формування стійкого інтересу до мети і завдань занять
- •2.2. Самоаналіз дій учнів
- •2.3. Виховання в учнів творчого ставлення до занять
- •3. Принцип наочності
- •4. Принцип доступності й індивідуалізації
- •5. Принцип систематичності
- •6. Принцип міцності і прогресування
- •1. Визначення поняття
- •2. Практичні методи
- •Методи навчання рухових дій
- •2.2.Методи вдосконалення та закріплення рухових дій
- •2.3. Методи вдосконалення фізичних якостей
- •4. Метод використання слова
- •5. Метод демонстрації
- •6.Засоби навчання
- •Загальні вимоги до підбору і використання методів
- •1. Загальна характеристика фізичних якостей людини та методики їх удосконалення
- •1.1. Визначення понять
- •1. 3. Адаптація — як основа вдосконалення фізичних якостей
- •2. Основи методики розвитку сили
- •2.1. Загальна характеристика сили як фізичної якості людини
- •2.2. Фактори, що зумовлюють силові можливості людини
- •2.3. Засоби вдосконалення сили
- •2.4. Методика розвитку максимальної сили
- •Методика розвитку максимальної сипи шляхом збільшення м'язової маси
- •2.7. Поради щодо профілактики травм у процесі силової підготовки
- •2.8. Вікова динаміка природного розвитку сили
- •2.9. Контроль силових можливостей та деякі особливості методики їх вдосконалення у школярів
- •3.Основи методики розвитку прудкості
- •3.1. Загальна характеристика прудкості як фізичної якості людини
- •3.2. Фактори, що зумовлюють прояв прудкості
- •3.3. Засоби вдосконалення прудкості
- •3.4. Методика вдосконалення прудкості
- •3.4.1. Методика вдосконалення швидкості рухових реакцій
- •3.4.2. Методика вдосконалення швидкості циклічних рухів
- •3.4.3. Методика удосконалення швидкості ациклічних рухових дій
- •3.4.4. "Швидкісний бар'єр", його профілактика та усунення
- •3.5. Вікова динаміка природного розвитку прудкості
- •3.6. Контроль розвитку прудкості та деякі особливості методики їх удосконалення у школярів
- •4.1. Загальна характеристика витривалості
- •4.3. Засоби виховання витривалості
- •4.4. Методика удосконалення загальної витривалості
- •4.5. Методика розвитку швидкісної витривалості
- •4.6. Методика розвитку силової витривалості
- •4.6.2. При локальному розвиткові силової витривалості окремих груп м'язів:
- •4.6.3. При застосуванні ізометричних вправ параметри навантажень будуть такими:
- •4.7. Особливості вдосконалення витривалості в спортивних іграх та поєдинках
- •4.8. Вікова динаміка природного розвитку витривалості та контроль за її розвитком
- •5. Основи методики розвитку гнучкості 5.1. Загальна характеристика гнучкості
- •Фактори, від яких залежить прояв гнучкості
- •5.3. Засоби удосконалення гнучкості
- •5.4. Методика розвитку гнучкості
- •6. Основи методики удосконалення спритності
- •6.1. Загальна характеристика спритності
- •6.2. Фактори, що визначають спритність
- •6.3.1. Здатність до оцінки і регулювання динамічних і просторово-часових параметрів рухів
- •6.3.2. Здатність до збереження рівноваги
- •6.3.3. Здатність відчувати ритм
- •6.3.4. Здатність до довільного розслаблення м'язів
- •6.3.5. Здатність до узгодженості рухів
- •7. Загальні основи методики удосконалення спритності
- •8. Вікова динаміка розвитку та контроль спритності
- •Оздоровчі завдання 21
- •Виховні завдання : 23
- •Заключення ...141
- •VII. Учитель фізичної культури —
- •2. Визначення завдань уроку
- •2.2. Оздоровчі завдання
- •2.3. Виховні завдання
- •5. Проведення уроку
- •9. Деякі особливості змісту і методики проведення уроків із дітьми різного віку та стану здоров'я
- •II. Тип, завдання і побудова уроку.
- •III. Навчальний матеріал (зміст) уроку.
- •IV. Методи навчання і виховання.
- •VII. Результати уроку:
- •VIII.Схема педагогічного аналізу уроку фізичної культури за його частинами
- •1. Підготовча частина
- •2. Основна частина уроку
- •3. Заключна частина
- •2. Педагогічні функції, уміння та техніка вчителя
2. Збільшення швидкості руху.
Для досягнення максимальної ефективності рухової дії вигідно застосувати велику силу протягом великого шляху, тобто, збільшити час її дії. Так, наприклад, чинять ковзанярі. Але при виконанні більшості фізичних вправ шлях застосування сили з відомих причин (будова тіла, правила, тактика) – обмежений, тому при обмеженні шляху треба прагнути до підвищення швидкості виконання дії, яка забезпечує високу ефективність фізичних вправ. Це стосується нанесення ударів у боксі, проведення кидків у боротьбі, відштовхування ногами в опорному стрибку тощо.
3. Забезпечення безперервності руху і послідовності застосування сили певних груп м'язів.
Якщо, наприклад, при штовханні ядра в будь-якому місці затриматись або сповільнити рух, то весь корисний ефект попереднього руху буде втрачено (найбільша сила потрібна для початку руху, щоб перебороти інерцію спокою). Всі рухи повинні виконуватись у такій послідовності, щоб перед закінченням дії однієї групи м'язів включалась інша група. При цьому наступні рухи повинні виконуватись з підвищенням швидкості. Проте при виконанні окремих вправ (наприклад, гімнастики) черговий рух починається тоді, коли попередній рух тіла або його частин закінчується.
4. Передача кількості руху з однієї ланки тіла на іншу. При виконанні багатьох вправ їх ефективність забезпечується шляхом передачі руху з нижніх ланок тіла на верхні, і навпаки. Прикладами цього явища є махові рухи руками в стрибках у висоту, довжину та опорному стрибку, підйом розгином в гімнастиці тощо. Але такого ефекту можна досягти за умови правильного напрямку руху та своєчасного його гальмування.
5. Створення протидії діючим силам.
Найбільшої сили удару ногою чи рукою по м'ячу можна досягти, якщо цей удар спрямований на м'яч, що переміщається на нас. Проте, в окремих випадках виникає потреба не створювати такої протидії, а зменшувати її. Так діють, наприклад, ловлячи чи зупиняючи м'яч, здійснюючи м'яку його передачу партнерові тощо.
6. Класифікація фізичних вправ
Класифікація фізичних вправ передбачає розподіл їх на взаємопов'язані групи за спільними ознаками.
В історії фізичного виховання відомо багато різноманітних класифікацій фізичних вправ. Часто за основу класифікації брались чисто формальні ознаки (наприклад, розподіл вправ на рухи з приладами, на приладах і без приладів, що запозичено від німецької системи «турненх» XVIII століття та сокольської гімнастики XIX століття). Шведська гімнастика XIX століття мала класифікацію вправ за анатомічними ознаками, класифікація Ебера у Франції складалася лише з чисто утилітарних видів вправ.
Єдиної загальної класифікації фізичних вправ немає і не може бути, оскільки кожна фізична вправа має не одну, а кілька характерних ознак, тому одна і та ж вправа може бути представлена у різних класифікаціях. Наприклад, підтягування подається і в класифікації, побудованій за анатомічною ознакою (вправи для м'язів рук і плечового пояса»), і в класифікації, яка об'єднує вправи, спрямовані на розвиток рухових якостей (вправи для розвитку сили)»
В сучасній теорії фізичного виховання найбільш науково обґрунтовані для практичного застосування класифікації фізичних вправ за такими ознаками.
1. Класифікація фізичних вправ за ознакою переважного впливу на прояв і розвиток фізичних якостей:
силові, що передбачають подолання опору;
швидкісні, що передбачають короткочасне виконання рухових дій з великою швидкістю;
. • швидкісно-силові, які вимагають прояву великих зусиль за якомога коротший час;
на витривалість, які передбачають тривале виконання рухових дій без перерви для відпочинку або їх повторне виконання до втоми;
на спритність, виконання яких вимагає складно координаційних дій, незвичайних вихідних положень, перебудови рухової діяльності відповідно до зміни ситуації;
на гнучкість, що виконуються з великою амплітудою;
на рівновагу, які виконуються на обмеженій площі опори — на підвищенні та рухомій опорі.
основні (змагальні), які є предметом засвоєння відповідно до вимог програм фізичного виховання або конкретного виду спорту;
підготовчі, за допомогою яких розвивають необхідні для виконання основної вправи рухові якості;
підвідні, за допомогою яких легше засвоїти техніку складних за структурою основних вправ.
Класифікація фізичних вправ за їх значенням для розвитку тої чи іншої групи м'язів: вправи для м'язів рук і плечового пояса; вправи для м'язів тулуба і пїиї; вправи для м'язів ніг і тазу.
Класифікація фізичних вправ за видами спорту (гімнастичні, ігрові, легкоатлетичні тощо). В свою чергу, кожен вид спорту має власну класифікацію вправ/
Окрім вище зазначених класифікацій існують і інші, наприклад, у біомеханіці вони поділяються на статичні, динамічні, циклічні, ациклічні, комбіновані та ін.; у фізіології — вправи максимальної, субмаксимальної, великої, помірної потужності та ін.
Класифікація фізичних вправ має педагогічне значення. Знання класифікації дозволяє вчителю орієнтуватись у великій масі рухових дій, що є засобами фізичного виховання, і для вирішення конкретних його завдань обрати ті з них, які для даної ситуації будуть найефективнішими.