6. Принцип міцності і прогресування

Добре засвоєною можна вважати таку вправу, при повторному виконанні якої, учень здатен показати кращий результат. Цього слід домагатися при виконанні як простих, так і складних вправ. Наприклад, виконуючи нахил вперед, необхідно кожен раз нахилятись глибше, намагаючись при цьому дістати грудьми колін (кількісний показник), і одночасно слідкувати за якісною стороною виконання: не згинати ноги в колінах, стежити за правильною поставою. Виконання добре засвоєного стрибка у висоту повинно супроводжуватися прагненням стрибнути вище. Цьому прагненню повинна бути підпорядкована якість виконання даної рухової дії.

Для міцного засвоєння фізичних вправ необхідно забезпечити достатню кількість повторень. При цьому треба пам'ятати, що велика кількість повторень в однакових умовах може привести до утворення стереотипу, який не піддається перебудові при зміні ситуацій. У зв'язку з цим педагог повинен забезпечити варіативність виконання вправ. Якщо, наприклад, удосконалюється швидкість рухової реакції для виконання низького старту, то не обов'язково, навіть не бажано, виконувати весь час низький старт. Треба реагувати на сигнал із різних положень: стоячи на колінах, сидячи боком і спиною до напрямку руху тощо. Крім вирішення основного завдання, така варіативність виконання завдань вносить різноманітність в заняття і підвищує інтерес до них з боку учнів.

Багато уваги повторенню вивченого матеріалу приділяв Дістервег. Він висунув правило, згідно з яким необхідно турбуватись, щоб учні не забували того, що вивчили, і вказував, що до вивченого слід повертатись, щоб воно не стерлося з пам'яті. Дуже цінною у цьому контексті є вказівка Дістервега, що при повторенні не варто відтворювати матеріал лише в попередній формі, Реалізуючи принципи у практичній діяльності, вчитель зауважить, що їх зміст тісно пов'язаний, аж до взаємного проникнення. І це не дивно, тому що всі принципи відображають окремі сторони єдиного процесу фізичного виховання. Так, наприклад, активність учнів буде вищою, якщо суворо дотримуватись прийомів диференційованого підходу в навчанні і вихованні фізичних якостей та використовувати різноманітні форми наочності.

Ця обставина повинна спонукати педагогів комплексно реалізовувати методичні принципи, будувати процес фізичного виховання учнів на основі їх високої свідомості й активності, із застосуванням наочності, забезпеченням доступності та індивідуалізації, з дотриманням певної системи для стійкого засвоєння програмового матеріалу і безперервного прогресу. Така робота дає результат, а з ним і радість учням і вчителю від спільної діяльності.

Контрольні запитання

1. Що таке "принципи"?

2. Яка закономірність лежить в основі принципу свідомості й активності?

3. Чому ми розглядаємо свідомість і активність разом, а не окремо?

4. Назвіть основні шляхи (напрямки) реалізації принципу свідомості й активності.

5. Дайте характеристику кожного напрямку реалізації принципу свідомості й активності.

6. Яка закономірність лежить в основі принципу наочності?

7. Які види наочності Ви знаєте?

8. Назвіть основні прийоми прямої наочності.

9. Назвіть основні прийоми опосередкованої наочності.

10. Яка закономірність лежить в основі принципу доступності й індивідуалізації?

11. Чому доступність і індивідуалізацію ми розглядаємо разом?

12. Дайте визначення міри доступного.

13. Які особливості учнів повинен враховувати вчитель?

14. Яка закономірність лежить в основі принципу систематичності?

15. Які основні напрямки реалізації принципу систематичності Ви знаєте?

16. Який матеріал з фізичного виховання можна вважати міцно засвоєним?

17. Які шляхи міцного засвоєння матеріалу Ви знаєте?

18. Назвіть найважливіший принцип фізичного виховання.

Розділ 5

МЕТОДИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ