7. Загальні основи методики удосконалення спритності

У повсякденній руховій діяльності різні координаційні здібності проявляються у тісній взаємодії між собою та з іншими фізичними якостями. Тому, якщо для розвитку фізичних якостей та удосконалення техніки використовуються складно координаційні вправи, то одночасно удосконалюється і спритність. У свою чергу, вибіркове удосконалення будь-якої координаційної здібності сприяє удосконаленню фізичних якостей та інших здібностей.

Комплексно удосконалюючи спритність школярів, використовують різні методичні прийоми, серед яких відзначимо:

• виконання вправи з різних незвичайних вихідних положень і закінчення такими ж кінцевими положеннями;

• виконання вправи в обидва боки, обома руками і ногами в різних умовах;

• зміну темпу, швидкості і амплітуди рухових дій;

• варіювання просторових меж виконання вправи;

• виконання додаткових рухів;

• щойно засвоєну вправу виконують у різних комбінаціях з раніше вивченими.

Названі прийоми допоможуть забезпечити основну умову удосконалення спритності — новизну вправ.

При цьому застосовують такі параметри навантаження:

• складність рухових дій учнів коливається в межах від 40 % до 70 % від максимального рівня (тобто того, перевищення якого не дозволяє виконувати завдання: зберегти рівновагу, оцінити просторові чи часові параметри тощо). Така складність ставить перед функціональними системами організму учнів вимоги, які стимулюють адаптаційні реакції, але не викликають втоми аналізаторів, забезпечуючи можливість виконати достатній для тренування обсяг роботи;

• інтенсивність роботи у початківців відносно невисока і може бути забезпечена виконанням різноманітних нескладних естафет з м'ячами і без м'ячів, киданням на точність, із включеннями нескладних акробатичних вправ, стрибків тощо;

• тривалість окремої вправи (підходу, завдання) становить від 10 до 120 с, або до появи втоми;

• кількість повторень окремої вправи (підходу, завдання) при нетривалій роботі (до 5 с) може бути від 6 до 10-12, при триваліших завданнях — 2-3;

• тривалість активного або пасивного відпочинку між вправами — 1-2хв. Під час активного відпочинку паузи заповнюють вправами на розслаблення і розтягування, ідеомоторні дії, самомасаж.

8. Вікова динаміка розвитку та контроль спритності

Спритність як комплексна якість розвивається у дошкільному, молодшому шкільному та підлітковому віці. Якщо згаяти цей час, то учні можуть втратити здатність до удосконалення цієї якості. У ці періоди легко формуються рухові вміння і навички, прогресує сама здатність набувати щораз нові і нові вміння та перебудовувати їх.

Оскільки спритність — це комплексна якість, то немає і єдиного критерію її контролю й оцінки. При цьому спритність проявляється в комплексі з іншими якостями і здібностями учнів, тому контроль та оцінка її розвитку здійснюється, як правило, за допомогою виконання дозованого комплексу різноманітних вправ, складених у певній послідовності — своєрідної смуги перешкод, подолання якої вимагає від учнів прояву, швидкості, відчуття ритму, вміння орієнтуватись у складних ситуаціях, здатності керувати динамічними і кінематичними характеристиками рухів, підтримувати рівновагу тощо. За часом виконання такого завдання дається оцінка спритності учнів.

У спортивній діяльності контролюють і оцінюють розвиток окремих видів координаційних здібностей, про що докладно можна довідатись із книги В.М.Платонова та М.М.Булатової "Фізична підготовка спортсмена" (1995).

Контрольні запитання

1. Дайте визначення спритності як рухової якості людини.

2. Перечисліть фактори, які визначають спритність.

3. Назвіть основні види координаційних здібностей.

4. Дайте характеристику здатності до оцінки і регулювання динамічних

і просторово-часових параметрів рухів та методики її удосконалення.

2. Дайте характеристику здатності зберігати рівновагу та методики її

удосконалення.

2. Охарактеризуйте здатність відчувати ритм та методики її

вдосконалення.

7. Дайте характеристику здатності довільно розслабляти м'язи та методики її вдосконалення.

8. Охарактеризуйте здатності узгоджувати рухи та методики її удосконалення.

9. Дайте характеристику загальних основ методики удосконалення спритності.

10. Назвіть найсприятливіший віковий період удосконалення спритності.

11. Як комплексно оцінюється розвиток спритності?

Р о з д і л 7

ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ РУХОВИХ ДІЙ

При всій специфічності окремих розділів шкільної програми ріши освітніх рівнів в основі абсолютної більшості занять з фізичної культури лежить вивчення фізичних вправ з метою збагачення рухового досвіду учнів необхідного для успішної життєдіяльності. Суть вивчення рухових дій всіх розділах програми однакова і може бути представлена схематично. Передумовою засвоєння кожної вправи є знання учня про вправу, йоі о руховий досвід та фізична і психічна готовність до навчальної діяльносі1 На цій базі можна оволодівати технікою будь-яких рухових дій. При цьому, навчаючи

ЗМІСТ

Передмова 5

I. Урок як основна форма фізичного виховання школярів 7

1. Характерні риси, зміст і побудова уроку 10

1. Риси уроку 10

2. Зміст уроку :., 12

3. Структура уроку 13

2. Визначення завдань уроку :..;............ 17