- •9. Сутність процесу соціалізації студентів вищих навчальних закладів
- •10. Проблемне навчання
- •11. Особливості організації лекція в філософії сучасної освіти
- •12. Самостійна робота студентів форми
- •13 Розвиток критичного мислення в умовах вищої освіти
- •14.Болонський процес
- •15.Зміст і структура лекції
- •16. Становлення коледжів інститутів академій
- •17? Концепція наскрізної освіти
- •21 ? Точного ответа ненайдено
- •Питання 25 Нова філософія освіти епохи просвітництва
- •Питання 27 Організація самостіної роботи студентів
- •Питання 28 Практична підготовка студентів у вищій школі
- •Питання 29 . Методична робота викладача вищого закладу освіти
- •30. Інноваційні технології навчання у вищий школі
- •31.Братські школи на теренах україни
- •32.Науково–методичне забезпечення навчального процесу
- •33.Організаційна робота викладача вищого закладу освіти третього та четвертого рівня акредитації
- •34.Закон України’’про вищу освіту”
- •35.Чинники переходу на двоступеневу вищу освіту бакалавр-магістр
- •36.Використання інтерактивних методів навчання
- •37.Типи вищіх навчальних закладів
- •38.Структура і зміст навчального плану підготовки бакалавру
- •39.Продуктивне навчання
- •40.Стандарти вищої освіти
- •47.Кредитно-модульна система організації навчального процесу.
- •49. Освітньо-професійна програма
- •50. Модульно-рейтингова система навчання
- •51. Зворотний зв'язок
- •52.Структура і зміст навчального плану
- •53.Трудомісткість кредиту та академічного року у вищих навчальних закладах в європі
- •54.48.Системи оцінювання у вищій школі
- •II. Мета і пріоритетні напрямки розвитку освіти.
- •Склад навчально-методичного комплексу дисципліни
50. Модульно-рейтингова система навчання
– це така організація навчального процесу, при якій вивчення студентом навчальної дисципліни відбувається шляхом послідовного і ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, а оцінювання якості його роботи та рівня здобутих вмінь і знань здійснюється безпосередньо за рейтинговою системою.
Модульно-рейтингова система навчання передбачає:
стимулювання систематичної самостійної роботи студентів протягом усього семестру і підвищення якості їх знань;
підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів;
запровадження здорової конкуренції в навчанні;
виявлення та розвиток творчих здібностей студентів
Для запровадження модульно-рейтингової системи (МРС) необхідно дотримуватися таких правил:
1. Забезпечити готовність викладачів і студентів працювати за модульно-рейтинговою системою.
2. Здійснити необхідну методичну підготовку викладачів до запровадження МРС.
3. Запровадити науково обґрунтовану і методично забезпечену самостійну навчальну роботу студентів.
4 Домогтися запровадження модульного навчання: з кожної навчальної дисципліни чітко визначити навчальні модулі; обґрунтувати оцінювання кожного модуля в залікових одиницях.
5. Здійснити необхідну організаційно-методичну підготовку: налагодити систему аналізу й оцінювання знань, умінь, та навичок (ЗУН) кожного студента за результатами опанування певних модулів; підготувати комп'ютерні програми для використання тестових методик перевірки якості ЗУН; налагодити ретельний облік результатів звітів за виконанням модульних завдань; в індивідуальних планах викладачів передбачити години для здійснення аналізу й оцінювання навчальної роботи студентів; у кожній навчальній дисципліні визначити числові параметри переведення кількісних показників (кредитів) в офіційні оцінки знань студентів.
6. Забезпечити відкритість оцінювання навчальної діяльності студентів.
7. Визначити науково обґрунтовані обсяги навчальних завдань для самостійної роботи студентів на міжпредметному рівні з урахуванням бюджету часу, що виділяється на навчальну роботу.
50(2)
1.1 Мета університету в умовах реформування вищої освіти в Україні – формування нової генерації високоосвічених фахівців, інтелектуально розвинутих та творчо мислячих професіоналів.
Реалізація завдання досягається шляхом:
поділу програмного матеріалу дисципліни на модулі і перевірки якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля;
перевірки якості підготовки студентів до кожного лабораторного, практичного чи семінарського заняття;
використання більш широкої шкали оцінки знань;
вирішального впливу суми балів, одержаних за семестр, на підсумкову оцінку з дисципліни.
Модульно-рейтингова система навчання передбачає:
стимулювання систематичної самостійної роботи студентів протягом усього семестру і підвищення якості їх знань;
підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів;
запровадження здорової конкуренції в навчанні;
виявлення та розвиток творчих здібностей студентів.
2. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ
2.1. Модульно-рейтингова система навчання – це така організація навчального процесу, при якій вивчення студентом навчальної дисципліни відбувається шляхом послідовного і ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, а оцінювання якості його роботи та рівня здобутих вмінь і знань здійснюється безпосередньо за рейтинговою системою.
2.2 Навчальний модуль дисципліни – це окрема самостійна частина дисципліни (тема, розділ, кілька тем або розділів), яка логічно об’єднує кілька навчальних елементів дисципліни за змістом, результатами і є складовою одного із основних оціночних блоків знань студентів ( як правило, 4 модулі в семестрі).
2.3. Оціночний блок – вид навчальної діяльності студента ( робота в семестрі, семестрові атестації), оцінений в балах.
2.4 Мінімальний рейтинговий рівень – мінімальна кількість балів, набрана студентом у семестрі з дисципліни для допуску до семестрового контролю ( 30 балів).
2.5. Рейтинг студента – порядкова позиція студента серед студентів даного курсу відповідного базового напрямку, яка визначається деканатом після закінчення кожного семестру на основі загальних результатів.
2.6. Кредит – це три академічні години аудиторних занять і самостійної роботи на тиждень протягом навчального семестру або 54 год. аудиторної і самостійної роботи, відведених на дисципліну.
3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ РЕЙТИНГОВОГО КОНТРОЛЮ
3.1. Рейтингова система оцінювання навчальної роботи студента – це така методика визначення якості його роботи та рівня здобутих протягом навчання вмінь і знань, яка передбачає оцінювання в балах всіх результатів, що досягнуті під час поточного та підсумкового контролю. Суть рейтингової системи контролю знань студентів полягає в тому, що кожній навчальній дисципліні в семестрі встановлюється однакова кількість залікових балів - 100.
3.2. На кафедрах університету з кожної дисципліни розробляються методичні матеріали з модульно - рейтингового контролю навчальної роботи. Завідувач кафедри несе персональну відповідальність за забезпечення студентів методичною літературою в електронній та класичній формах. Відповідальність за організацію та проведення модульно-рейтингової системи навчання несе викладач, який веде дисципліну, та завідувач кафедри.
3.3 Оцінка знань студентів проводиться за 100-бальною шкалою, яка складається з двох основних оціночних блоків:
І- бали за роботу в семестрі;
ІІ- бали за атестацію (тестування).
3.4. Бали між блоками розподіляються в таких пропорціях:
1)80: 20: , де
80 балів – за роботу в семестрі (модулі);
20 балів – за атестацію (тестування);
2) У випадку, коли графіком навчальної роботи студентів передбачено менше модулів, ніж 4, максимальна кількість балів - 80 - розподіляється між ними.
3.5. Навчальний рейтинг студента визначається з усіх навчальних дисциплін та видів робіт, передбачених навчальним планом за семестр. Результати семестрового контролю, курсові роботи та проекти, захист дипломного проекту, державні іспити, комплексні кваліфікаційні завдання (ККЗ), комплексні контрольні роботи (ККР), ректорські роботи оцінюються за традиційною системою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.
3.7. З метою контролю модульно-рейтингової системи оцінки знань та якості успішності студентів проводиться атестація студентів. Форма проведення – письмова робота або комп’ютерне тестування. Загальна кількість тестових завдань на кожну атестацію залежить від обсягу дисципліни у семестрі (аудиторні заняття + самостійна робота) і визначається із розрахунку:
до 108 годин - 200 питань,
до 135 і більше - 300 питань і більше
4. ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
4.1. Підсумковий контроль проводиться у відповідності з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах та Положенням про проведення поточного та підсумкового контролю знань у Сумському НАУ.
4.2. У підсумковому контролі приймають участь студенти, які виконали всі види робіт, передбачені робочим навчальним планом, отримали мінімальний рейтинговий рівень – 30 балів та на час проведення підсумкового контролю не мали підсумкової оцінки.
4.3. Студенти, отримують загальну оцінку з дисципліни у відповідності з результатами підсумкового контролю, при цьому у семестрову відомість виставляється сума балів, набрана студентом з дисципліни у семестрі, та оцінка за традиційною шкалою, у залікову книжку студента – лише традиційна оцінка.
4.5. Студентам, які мають менше трьох заборгованостей, дозволяється їх ліквідувати протягом додаткового заліково-екзаменаційного тижня за розкладом навчально – методичного відділу.
4.6.Студенти, які мають академічну заборгованість з навчальних дисциплін після закінчення додаткового заліково-екзаменаційного тижня відраховуються з університету.
6. ЗАСТОСУВАННЯ РЕЙТИНГУ СТУДЕНТА
6.1. Після ранжування випускників за загальним рейтингом за весь період навчання в додатку до диплома робиться запис про індивідуальний рейтинг у вигляді простого дробу, де знаменник вказує на кількість випускників факультету, а чисельник – місце, яке посів серед них власник диплому.
7. ПРИЗНАЧЕННЯ СТИПЕНДІЇ
7.1 Стипендія встигаючим студентам призначається у відповідності з Положенням про призначення стипендії студентам в університеті (на основі результатів модульно-рейтингової системи навчання).
