51. Зворотний зв'язок

Основна функція зворотного зв'язку, що відбувається між студентом і викладачем, або між двома чи більше студентами, розкрити, як саме здійснюється навчальна діяльність, щоб запроектувати і розробити детально систему навчальних діянь, які забезпечували ефективне досягнення навчальних цілей. Інформація, що йде каналом зворотного зв'язку від навчаємого до викладача, містить відомості про хід пізнавальної діяльності навчаємого і допомагає побудувати повну картину процесу розв'язання проблеми, обмінятися думками щодо вдосконалення його та ін. Можна визначити наступні функції зворотного зв'язку [6]: інформування навчаємого про припущену помилку;

надання допомоги для її виправлення;

підвищення мотивації за допомогою аналізу ходу діяльності навчаємого та обговорення результатів її

вирівнювання навчальної траєкторії з метою оптимізації процесу навчання.

Залежно від того, які функції переважують, розрізняють два типи зворотного зв'язку: інформаційно- повідомлюючий та аналітично-результативний.

Основні вимоги до зворотного зв'язку [6]: повідомлення після припущеної помилки мають більшу педагогічну цінність, ніж після вірної відповіді (хоча вона теж повинна бути проаналізованою), тому вони мусять обов'язково йти слідом за помилкою,

ефективність зворотного зв'язку в значній мірі визначається тим, наскільки працює його інформація щодо знайдення і виправлення навчаємими своєї помилки.

Необхідно прямувати до того, щоб, з одного боку, повідомлення були достатніми (вони повинні пояснювати, чому відповідь вважається невірною) і в той же час, з іншого боку, не були надмірно 'інформаційними'; перш ніж видати навчаємому додаткову інформацію про припущену помилку, доцільно запропонувати йому самостійно виправити її;

додаткову інформацію слід надавати тільки після того, як навчаємий ввів нову відповідь або звернувся по допомогу;

коригування траєкторії процесу навчання повинно передбачати і рекомендувати навчаємим можливі її варіанти з використанням всіх наявних проявів інформації;

повідомлення за каналом 'зворотний зв'язок' повинні відповідати віковим спроможностям і індивідуальним особливостям навчаємих;

на початкових етапах вивчення нового матеріалу зворотний зв'язок справляє більший вплив на навчання, чим на пізніших етапах. У зв'язку з цим викладач повинен передбачати і пропонувати активніші форми зворотного зв'язку з метою підтримки належного рівня мотивації у навчанні;

зловживання частотою зворотного зв'язку нерідко веде до негативних наслідків, оскільки це звужує "поле самостійності" людини, надмірно регламентує діяльність навчаємих, зменшує діапазон творчих пошуків;

навчаємі із зниженою самооцінкою потребують частішого зворотного эв'язку, ніж упевнені в собі. Якщо викладач виявляє це у навчаємих, він повинен застосувати необхідні педагогічні або психологічні засоби для формування якісних елементів впевненості, використовуючи як приклади навчальнимй матеріал;

повідомлення каналом зворотного зв'язку повинні надаватися на протязі певним чином визначеного часу;

вплив негайного та відстроченого зворотного зв'язку залежить від типу розв'язуваних навчальних завдань та від етапу їх розв'язання. У завданнях, де передбачається запам'ятовування, доцільний негайний зворотний зв'язок, у завданнях, де потрібно розуміння, зв'язок може бути також відстроченим. На етапі побудови задачної структури (моделі рішення задачі, алгоритму, орієнтованої основи дій) доцільний негайний зворотний зв'язок, а при плануванні рішення та контролі його вірності зв'язок може бути і відстроченим;

повідомлення, які стосуються знання результату, не повинні бути перевантаженими похвалою, особливо, якщо навчальне завдання було нескладним, або вірній відповіді передували декілька невірних. В останьому разі похвала на адресу навчаємого може сприйматися як глузування;

функція підкріплення вірних дій з'являється тільки тоді, коли навчаємий одержав складну задачу і рішення її він вважає як свій успіх. Тому позитивні оціночні судження повинні бути мотивованими тим, що вони впливають на усвідомлення навчаємими своїх досягнень.

Зворотний зв'язок відбувається у різних формах. Основною і найбільш розвиненою з них є діалог, присутність якого у всіх формах навчання визначається цілями цього процесу - творчого розвитку і самовдосконалення. Наявність діалогу в тексті забезпечується в основному запитально-відповідевою формою передачі інформації. При цьому більшість питань повинна бути не риторичною, а відкритою з метою навчання студентів технології самого процесу спілкування. Гуманізація людського спілкування вимагає засвоєння таких засобів впливу, які не обмежують свободу думок, прагнення до самоствердження, всебічного розвитку. Ними є переконання, прохання, порада. Викладач повинен знати і влучно застосовувати засоби міжособового впливу. Навчання, за будь-якою технологією, не може йти "автоматизовано", торованим шляхом, бо це практично виключає творчість з навчального процесу.

Цьому може протистояти вільне варіювання навчального матеріалу залежно від обставин засвоєння, а також техніка психологічного впливу, що допомагає саме у потрібну мить "пробити" виникаючі психологічні бар'єри.

виділяють такі види управління за наявністю зворотного зв'язку:

• розімкнуте управління;

• циклічне, чи замкнуте управління;

• змішане управління.

Розімкнуте управління здійснюється за допомогою певних дій, що задаються заздалегідь (контроль – корекція). Наприклад, це робота з інструкцією, що передбачає визначений порядок дій студента. При розімкнутому управлінні не діагностуються проміжні стани об'єкта, тому що вважається, що при правильному виконанні кроків алгоритму (інструкції) студент завжди досягне поставленої мети. Однак, це припущення не є однозначним. У групі може виявитися трохи студентів, що не до кінця розібралися в матеріалі, або щось не зрозуміли. Зворотний зв'язок відсутній при розімкнутому управлінні. А, отже, засвоєння не завжди проходить на бажаному рівні. При циклічному управлінні здійснюється постійний контроль процесу навчання, і при необхідності – його корекція. Прикладом циклічного управління може бути опитування студентів викладачем і негайне роз'яснення помилок у засвоєнні матеріалу. У цьому випадку існує прямий і зворотний зв'язок з викладачем, що значно поліпшує якість засвоєння. Якщо на різних етапах процесу навчання використовуються різні схеми управління, таке управління називається змішаним.