- •1.Психологія як наука
- •Виникнення психології як науки
- •Психіка людини
- •Структура психіки людини
- •Методи психології
- •Питання для самоконтролю
- •Структура особистості за з. Фрейдом
- •Структура особистості за е. Берном
- •Структура особистості за р.С. Нємовим
- •Структура особистості за к.К. Платоновим
- •Питання для самоконтролю
- •Загальні положення про діяльність особистості
- •Теорія мотивації а. Маслоу
- •Регуляція поведінки
- •Принципи впливу на поведінку за р. Чалдіні
- •Питання для самоконтролю
- •4.Психолого-педагогічні аспекти спілкування
- •Функції та структура спілкування
- •Засоби спілкування
- •Види і типи спілкування
- •Психологічні способи впливу в процесі спілкування
- •Питання для самоконтролю
- •5. Емоції, почуття, переживання
- •Емоції та їх властивості
- •Функції емоцій
- •Мал. 5.1. Графічне відображення закону Йеркса-Додсона2.
- •Класифікація емоцій
- •Форми емоцій
- •Питання для самоконтролю
- •6.Міжособистісні стосунки в групах
- •Групи в психології
- •Особистість в групі
- •Лідерство
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
Питання для самоконтролю
Дайте визначення поняття “діяльність”.
Які види діяльності існують?
Чим відрізняється внутрішня діяльність від зовнішньої?
Які компоненти складають внутрішню структуру діяльності?
Що таке мета діяльності?
Що таке потреба?
Які види потреб існують?
Опишіть психологічні особливості піраміди потреб А. Маслоу.
Що таке мотив діяльності?
Опишіть принципи впливу на поведінку особистості.
4.Психолого-педагогічні аспекти спілкування
Життя та розвиток особистості є неможливим без спілкування та взаємодії з іншими людьми. У спілкуванні реалізується потреби людини, через нього людина організовує різні види теоретичної та практичної діяльності, обмінюється інформацією, досягає взаєморозуміння з іншими, впливає на інших, формує свій світогляд. У спілкуванні вона розвивається інтелектуально і духовно, формується як суспільний суб’єкт. Щоб повніше оцінити вплив спілкування на розвиток суспільства і особистості, доцільно встановити його види, функції та засоби, виділити і вивчити окремі його аспекти, що і пропонується розглянути у даному розділі.
Функції та структура спілкування
Спілкування – це багатоплановий процес взаємодії та розвитку стосунків між двома і більше особами, який полягає в обміні інформацією пізнавального чи емоційного характеру.
Змістом спілкування є процес передачі знань, вмінь та навичок. У характеристиці спілкування здебільшого виділяють три класи функцій: інформаційно-комунікативні, регулятивно-комунікативні та афективно-комунікативні.
До інформаційно-комунікативних функцій належать процеси формування, передавання і прийняття інформації. Під час формування вирівнюються відмінності у вихідній інформованості людей, що вступають у спілкування. На етапі передавання спілкування є інформуванням, інструктажем, навчанням тощо. На рівні прийняття реалізується прагнення індивідів зрозуміти один одного. Тут спілкування спрямоване на оцінювання досягнутих результатів (згода, незгода, порівняння поглядів).
Регулятивно-комунікативні функції безпосередньо пов’язані з регулюванням поведінки. Завдяки спілкуванню людина має змогу регулювати не тільки свою поведінку, а й поведінку інших людей. Відбувається взаємне узгодження дій. З цим класом функцій пов’язано наслідування, навіювання, переконання тощо.
Афективно-комунікативні функції пов‘язані з емоційною сферою людини. Потреба у спілкуванні часто виникає у зв’язку з бажанням змінити свій емоційний стан. А все багатство емоцій людей виникає і розвивається у спілкуванні.
Оцінити важливість спілкування у житті і діяльності людей неможливо без виявлення і вивчення його окремих аспектів. Російський психолог Галина Андреєва запропонувала розглядати такі три взаємопов’язаних рівні спілкування:
комунікативний – полягає в обміні інформацією між людьми;
перцептивний – включає процес сприйняття партнерами по спілкування один одного та встановлення на цій основі взаєморозуміння;
інтерактивний – характеризується можливістю організації взаємодії між людьми, наприклад, узгодження дій, розподіл функцій або вплив на настрої, поведінку чи переконання співрозмовника.
