- •Технологічна частина
- •Структура підприємства
- •1.1.1. Режими роботи
- •Асортимент і характеристика товарної продукції
- •Післяспиртова зернова барда
- •1.3 Характеристика сировини, основних і допоміжних матеріалів
- •1.3.1 Характеристика зернових культур
- •1.3.3.1 Оцукрюючі матеріали
- •1.3.2 Вода
- •1.3.3 Допоміжні матеріали
- •1.3.3.2 Антисептичні речовини
- •1.3.3.3 Допоміжні матеріали
- •Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів
- •1.4.1. Розмноження виробничих дріжджів
- •1.5.2.2 Технологічні схеми виробництва біоетонолу-сирцю Підготовка сировини і зброджування
- •Брагоректифікаційні установки для виробництва
- •1.5.2.3 Дегідратація біоетанолу-сирцю випаровуванням через мембрану (первапорація)
- •1.5.2.4 Основні типи мембранних модулів
- •1.5.2.5 Технологічні схеми виробництва паливного етанолу первапорацією
- •1.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми
- •1.6 Продуктові розрахунки
- •1.6.1 Витрати зерна для отримання 100 дал спирту
- •1.6.2 Витрати ферментних препаратів
- •1.6.3 Приготування замісу
- •1.6.4 Температура замісу
- •1.6.5 Термоферментативна обробка замісу
- •1.6.6 Оцукрювання розрідженої маси
- •1.6.7 Приготування виробничих дріжджів
- •1.6.8 Зброджування сусла
- •1.6.9 Спирт і продукти ректифікації
- •1.7 Розрахунок допоміжних матеріалів
- •1.8 Розрахунок і підбір обладнання
1.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми
Зрілу бражку подають з бродильного відділення, підігрівають у бражному підігрівачі 7, видаляють з неї вуглекислий газ в сепараторі СО2 і направляють на
третю - шосту тарілки, рахуючи зверху, бражної колони 3. У бражній колоні 6 за рахунок гріючої пари, яка подається з котельні в колектор пари 17, а з нього на обігрів колони, бражка звільняється від спирту та супутніх летких домішок. Рідкий залишок (барду) відводять з нижньої частини бражної колони через бардовідвідник. Водно-спиртові пари, що виходять з бражної колони, надходять у бражний підігрівач 7, де частково конденсуються, віддаючи при цьому тепло для нагріву бражки. Залишки спиртових парів конденсуються у водяній секції бражного підігрівача та у конденсаторі бражної колони 13.
Водно-спиртова рідина з куба колони 5 відводиться через паровий ежектор 4 на зрошування бражної колони.
Вуглекислий газ, пари кінцевих і частково головних домішок спирту надходять у конденсатор 13, конденсат з якого ділиться на дві частини: одна частина у вигляді флегми повертається в колону 3 на верхню тарілку живлення, а друга — відводиться з установки.
У бражній колоні бражка звільняється від спирту та супутніх летких домішок.
Спиртоводна пара з бражної колони надходить по паровій комунікації під нижню тарілку концентраційної колони, в якій здійснюється концентрування спирту до заданої концентрації. Необхідна концентрація спирту регулюється зміною потоку флегми на верхню тарілку концентраційної колони за допомогою триходового крана. Для збільшення концентрації спирту-ректифікату триходовий кран встановлюється в положення, при якому в холодильник спирту 11 находить менша кількість флегми і навпаки.
Спиртова пара, що виходить з концентраційної колони 2, конденсується в підігрівані бражки 6, дефлегматорі 7, конденсаторі 8. Гази, що не сконденсувалися та залишок головних домішок у вигляді головної фракції етилового спирту, виводяться з установки через спиртовловлювач 11.
При необхідності виробництва СЕТ зі
зниженим вмістом летких домішок він
може відбиратися з верхніх тарілок
концентраційної колони 5, при цьому
збільшується відбір головної фракції
із спиртовловлювача 10.3
нижніх тарілок колони 5 відбирається
сивушне масло, яке виводиться з установки
через конденсатор парів сивушного
масла 12.
Проміжні домішки (ПД) спирту відбираються в паровій фазі з середньої частини колони 5 і виводяться з установки через конденсатор 13.
Енергетичні витрати на вилучення і концентрування органічних домішок спирту пропорційні ступеню їх концентрування.
Готовий продукт відбирають безпосередньо із флегми по комунікації, охолоджують в холодильнику спирту 11 і через ліхтар 19 та апарат для обліку спирту 20 спирт етиловий технічний направляють у спиртосховище.
Система водопостачання цеху передбачає колектор води, в який подається вода технічна від насосної станції та артезіанська вода зі свердловини. Спирт етиловий-сирець за допомогою насосів подається на станцію зневоднення, проходить через прилад оперативного обліку, який фіксує температуру та об'єм безводного спирту. Прилад встановлюється в потоці, вимірювання параметрів відбувається методом Коріоліса.
Далі вихідний продукт надходить в оперативний збірник вихідного продукту, який забезпечує запас продукту на 30 хв. роботи. Насосом спирт подається на дегідратацію.
Попередня підготовка сировини перед процесом випаровування здійснюється на двох теплообмінниках: в першому (26) – вихідний продукт підігрівається до температури 125 °С за рахунок теплоти конденсації основного продукту; в другому теплообміннику – вихідний продукт догрівається до температури 135 °С за рахунок теплоти конденсату, відведеного з випарного апарату 22 та пароперегрівача (23).
У випаровувачі 22 вихідний продукт під дією гріючої пари переходить у пароподібний стан. Подача гріючої пари регулюється автоматичним аналоговим клапаном, підтримуючи необхідні параметри випаровування.
Конденсат пари, що утворився в
результаті теплообмінного процесу,
самопливом відводиться у збірник
конденсату, звідки мембранним насосом
подається на теплообмінник для догрівання
вихідного продукту. Спиртова пара, що
утворилася в випаровувачі 22 потрапляє
в пароперегрівач 23, який працює як
термосепаратор і перегріває спиртову
пару на 5 °С. Подача пари в пароперегрівач
23 регулюється автоматичним аналоговим
клапаном для підтримання температури
спиртової пари на виході 140 °С.
Далі спиртова пара потрапляє на мембранний фільтр. Фільтр виключає можливість потрапляння шкідливих домішок і компонентів на мембранні модулі, що може негативно впливати на їх роботу. Робота мембранного фільтра контролюється відбиранням проби продукту.
Перегріта спиртова пара надходить в мембранні модулі 24, на яких відбувається розділення компонентів парової суміші. За рахунок різниці тисків (на вході в модуль надлишковий тиск складає 5,5 бар; на виході розрідження — 0,95 бар) відбувається розділення суміші на молекулярному рівні. Паровий стан суміші сприяє більш ефективному розділенню, оскільки в паровій фазі зв'язки між молекулами значно слабші, ніж в рідинній фазі.
Необхідну різницю тисків створюють за допомогою вакуумного гвинтового агрегату сухого ходу та випарного апарату 22. Спиртова пара, звільнена від молекул води, направляється на теплообмінник 25, де конденсується.
Спиртовий конденсат проходить теплообмінник 25 і охолоджується до температури 23-25 °С за рахунок віддачі тепла вихідному продукту.
Остаточне охолодження основного продукту до температури 20 °С відбувається в холодильнику холодоагентом із системи оборотного контуру холодильної машини 9.
Водяна пара (пермеат) після мембранних модулів з домішками спирту 5-10 % об. потрапляє на конденсатори 31. Конденсат водяної пари з домішками етанолу за допомогою насосу 32 подається в збірник пермеату.
Незконденсовані водяні пари з домішками спирту потрапляють на
вакуумний агрегат 11. Конденсат самопливом стікає у збірник нермеату 12,
звідки
подається насосом на бражну колону.
Після охолодження до 20 °С готовий продукт проходить через прилад внутрішнього обліку і контролю основного продукту, після чого надходить в оперативний збірник готового продукту 28. Контроль основного продукту відбувається за температурою, об'ємом безводного спирту при 20 °С, об'ємом спирту при поточній температурі та вмістом спирту. В разі невідповідності показників вимогам ТУ продукт повертається у збірник вихідного продукту 21. Якщо показники продукту є такими, що відповідають вимогам, то він насосами відкачується у спиртосховище, попередньо проходячи через прилад оперативного обліку спирту. Дані отримані з приладу заносяться в журнал обліку зневодненого етанолу.
Контроль роботи мембранних модулів 24 здійснюється шляхом відбору проби після конденсаторів з пробовідбірників.
