- •Технологічна частина
- •Структура підприємства
- •1.1.1. Режими роботи
- •Асортимент і характеристика товарної продукції
- •Післяспиртова зернова барда
- •1.3 Характеристика сировини, основних і допоміжних матеріалів
- •1.3.1 Характеристика зернових культур
- •1.3.3.1 Оцукрюючі матеріали
- •1.3.2 Вода
- •1.3.3 Допоміжні матеріали
- •1.3.3.2 Антисептичні речовини
- •1.3.3.3 Допоміжні матеріали
- •Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів
- •1.4.1. Розмноження виробничих дріжджів
- •1.5.2.2 Технологічні схеми виробництва біоетонолу-сирцю Підготовка сировини і зброджування
- •Брагоректифікаційні установки для виробництва
- •1.5.2.3 Дегідратація біоетанолу-сирцю випаровуванням через мембрану (первапорація)
- •1.5.2.4 Основні типи мембранних модулів
- •1.5.2.5 Технологічні схеми виробництва паливного етанолу первапорацією
- •1.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми
- •1.6 Продуктові розрахунки
- •1.6.1 Витрати зерна для отримання 100 дал спирту
- •1.6.2 Витрати ферментних препаратів
- •1.6.3 Приготування замісу
- •1.6.4 Температура замісу
- •1.6.5 Термоферментативна обробка замісу
- •1.6.6 Оцукрювання розрідженої маси
- •1.6.7 Приготування виробничих дріжджів
- •1.6.8 Зброджування сусла
- •1.6.9 Спирт і продукти ректифікації
- •1.7 Розрахунок допоміжних матеріалів
- •1.8 Розрахунок і підбір обладнання
1.5.2.5 Технологічні схеми виробництва паливного етанолу первапорацією
При виконанні проекту немає необхідності конструювати мембранні апарати, потрібно обґрунтовано вибрати тип конструкції мембранного модуля, визначити його габаритні й характеристичні розміри, а також підібрати основні комплектуючі деталі для складення мембранного апарата: корпус, ущільнювальні елементи, елементи кріплення та з'єднання й т.п.
Серед типових конструкцій мембранних модулів можна використати наступні:
рулонні мембранні модулі;
плоскі мембранні модулі;
трубчасті мембранні модулі;
капілярні (порожньо-волокнисті) мембранні модулі.
Кожен тип мембранного модуля характеризується щільністю розташування в апараті (м2 мембрани/м3 апарата), матеріалом дренажу, розмірами напірного каналу, наявністю і типом турбулізатора.
Обираючи тип мембранного апарата необхідно з довідкових матеріалів одержати інформацію про основні параметри потрібного мембранного модуля:
площа мембран;
габаритні розміри;
рекомендований робочий тиск та ін.
Установки випаровування через мембрану класифікуються за
призначенням, режимом роботи, організацією потоку вихідної суміші.
При організації потоку суміші, що розділяється необхідно враховувати наступні обставини: 1 — за довжиною апарату об'ємна витрата потоку, що розділяється зменшується за рахунок відтоку пермеату, в результаті пропорційно зменшується лінійна швидкість рідини уздовж мембрани й підсилюється вплив концентрацій; 2 — за довжиною апарату концентрація затримуваних мембраною компонентів зростає, пропорційно підвищується й концентрація їх у пермеаті; 3 — за довжиною апарату тиск над мембраною надає через гідравлічний опір у напірному каналі, відповідно знижується рушійна сила процесу; 4 — глибоке концентрування розчину вимагає каскадної схеми з'єднання апаратів. У проточних схемах використовують дві конфігурації потоків — прямоточну та циркуляційну.
У прямоточній установці вихідна суміш одноразово проходить через напірний канал мембранного апарату (або апаратів), у циркуляційному — багаторазово, для чого передбачений спеціальний циркуляційний контур з насосом. Циркуляційні установки застосовуються, коли потрібно забезпечити високу швидкість потоку в напірному каналі (наприклад, щоб не відбувалося утворення осаду на мембрані). За числом рівнів установки підрозділяються на одноступеневі та багатоступеневі. При цьому під рівнем розуміється частина технологічної схеми процесу мембранного розділення, у якій відбувається одноразове проникнення речовини через мембрану. Багатоступеневі установки використовуються, коли одноступеневий процес не забезпечує виконання ви-
мог
до якості розділення.
За організацією потоку суміші, що розділяється розрізняють секційні та несекційні установки. У секційних установках всі апарати компонуються по секціях, у кожній з яких апарати з'єднані паралельно, але самі секції з'єднані послідовно. Секціонування дозволяє підтримувати середню лінійну швидкість потоку в напірному каналі апаратів на одному досить високому рівні, завдяки тому, що по мірі скорочення витрати вихідної суміші через перехід частини потоку до пермеату відповідно зменшується число апаратів в секції (рис. 1.8).
Рисунок 1.8 – Принципова схема трисекційної мембранної установки
У циркуляційній схемі необхідна швидкість потоку досягається за рахунок циркуляційного насосу, встановленого на обвідній лінії. Умовно така
схема
ближча до апаратів ідеального змішування
(рис. 1.9).
Рисунок 1.9 – Багатосекційна циркуляційна схема
Висновки:
На підставі виконаного аналізу отримання біоетанолу із зрілої бражки в проектом передбачається.
Для виробництва використовувати зрілу бражку із крохмалевмісної сировини.
Для виконання технологічного процесу використовувати брагоректифікаційну установку, яка складається з двох колон: бражної та спиртової, для отримання біоетанолу-сирцю.
Дегідратацію здійснювати на первапораційній установці, яка складається із трубчастих мембран.
