- •Технологічна частина
- •Структура підприємства
- •1.1.1. Режими роботи
- •Асортимент і характеристика товарної продукції
- •Післяспиртова зернова барда
- •1.3 Характеристика сировини, основних і допоміжних матеріалів
- •1.3.1 Характеристика зернових культур
- •1.3.3.1 Оцукрюючі матеріали
- •1.3.2 Вода
- •1.3.3 Допоміжні матеріали
- •1.3.3.2 Антисептичні речовини
- •1.3.3.3 Допоміжні матеріали
- •Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів
- •1.4.1. Розмноження виробничих дріжджів
- •1.5.2.2 Технологічні схеми виробництва біоетонолу-сирцю Підготовка сировини і зброджування
- •Брагоректифікаційні установки для виробництва
- •1.5.2.3 Дегідратація біоетанолу-сирцю випаровуванням через мембрану (первапорація)
- •1.5.2.4 Основні типи мембранних модулів
- •1.5.2.5 Технологічні схеми виробництва паливного етанолу первапорацією
- •1.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми
- •1.6 Продуктові розрахунки
- •1.6.1 Витрати зерна для отримання 100 дал спирту
- •1.6.2 Витрати ферментних препаратів
- •1.6.3 Приготування замісу
- •1.6.4 Температура замісу
- •1.6.5 Термоферментативна обробка замісу
- •1.6.6 Оцукрювання розрідженої маси
- •1.6.7 Приготування виробничих дріжджів
- •1.6.8 Зброджування сусла
- •1.6.9 Спирт і продукти ректифікації
- •1.7 Розрахунок допоміжних матеріалів
- •1.8 Розрахунок і підбір обладнання
1.7 Розрахунок допоміжних матеріалів
Допоміжними матеріалами, які використовуються в брагоректифікаційному відділенні є миючі та дезинфікуючі препарати – хлорне вапно, монохлорамін технічний, каморан.
Витрати антисептиків на 100, 6000 та 125 дал, які застосовуються у бродильній промисловості, зазначені в табл.1.9.
Таблиця 1.9 – Витрати антисептиків на 100, 6000 та 125 дал
Назва антисептика |
Витрата на 100 дал спирту |
Витрата на 6000 дал спирту |
Витрата на 125 дал спирту |
Хлорне вапно Монохлорамін технічний Каморан |
2,5 3,3 0,03 |
150 198 1,8 |
3,12 4,12 0,375
|
1.8 Розрахунок і підбір обладнання
Бражна колона
Розрахунок колони починається з визначення флегмового числа υ:
υ = Ф / D,
де, Ф – кількість флегми, що повертається із дефлегматора в колону за певний час, кг;
D – кількість дистиляту, отриманого за певний час, кг.
υ = 17,9 / 18,8 = 1,0,
Знаходимо мінімальне флегмове число υмін :
υмін = ХD – YO / YO – XO,
де, ХD – вміст спирту в сирці, % мол;
XO – вміст спирту в рідині, що кипить на тарілці живлення;
YO – вміст спирту в парах, рівноважних з цією рідиною, % мол.
Υ = 33,6 – 31,47 / 31,47 – 5,07 = 0,08,
При концентрації спирту в бражці 10,63 % мас., температура її кипіння при нормальному тиску tкип = 91,3 °C Для доведення 100 кг бражки до кипіння необхідно затратити тепла, кДж:
Q = (tкип – tбр) × Сбр × 100,
де tкип – температура кипіння бражки, °C;
tбр – температура з якою бражка надходить в колону, °C
Сбр – теплоємність бражки, що визначається за формулою Г.М. Знаменського:
Сбр = 4,187 × (1,019 – 0,0095 × В),
де В – вміст СР в бражці, % мас.
Сбр = 4,187 × (1,019 – 0,0095 × 10,63) = 3,87 кДж / (кг × К),
Q = (91,3 – 70) × 3,87 × 100 = 8243,1 кДж.
За графіком знаходимо концентрацію
етанола на тарілці живлення, вона складає
12 % мас (5,07 % мол), а температура її кипіння
90,5 °C. Водно-спиртові пари, що виділяються
на тарілці живлення мають концентрацію
етанолу 55,8 % мас (33,06 % мол). Кількість
водно-спиртових парів G, що виходить з
бражної
колони,
на 100 кг бражки (з урахуванням 0,2 % втрат
– 99,8 кг) визначаємо за формулою:
G = 99,8 × Хбр / У,
де Хбр і У – вміст етанолу в бражці і парах, що надходять на перегонку, які виходять із колони, % мас.
G = 99,8 × 10 / 55,8 = 17,9 кг.
Коефіцієнт надлишку пари складає β = 1,05, тоді дійсна кількість водно-спиртових парів складає:
Gд = G × β,
Gд = 17,9 × 1,05 = 18,8 кг.
Звідси дійсна концентрація спирту в бражному дистиляті становить:
Уд = 10 × 99,8 / 18,8 = 53,6 % мас (31,47 % мол).
Складаємо рівняння матеріального балансу бражної колони (на 100 кг бражки):
100 + Р = 18,8 + R;
звідки R = 81,2 + Р,
де Р – кількість пари, що надходить в колону визначаємо з теплового балансу, кг;
R – кількість барди, кг.
Тепловий баланс бражної колони наведено в табл. 1.10
Таблиця 1.10 – Тепловий баланс бражної колони
Продукт |
Маса, кг |
Ентальпія кДж/кг |
Формула для розраху-нку кількості тепла |
Всього, кДж |
Надходження: бражка |
100 |
279 |
100×279 |
27900 |
Гріюча пара (0,15 МПа) |
Р |
2680 |
Р×2680 |
2680Р |
Витрата: водно-спиртові пари із колони |
18,8 |
2010 |
18,8×2010 |
37788 |
Барда |
R = 81,2 + Р |
420 |
R×420 = (81,2+Р)×420 |
34104 + 420Р |
Втрати тепла в бражній колоні приймаємо рівним 840 кДж. Складаємо рівняння теплового балансу:
27900 + 2680Р = 37788 + 34104 + 420Р + 840,
звідки
Р = 19,8 кг, R = 81,2 + 19,8 = 101 кг.
Для визначення числа тарілок в бражній колоні необхідно скласти рівняння робочої лінії колони:
У = (L / G) (х – хк),
де L – кількість молей в рідині, що стікає по тарілкам нижньої колони;
G – те ж саме, в паровому потоці;
хк – вміст спирту в барді, % мол.
Знаходимо величину парового потоку в молях на 100 кг бражки. Кількість введеного пару складає 19,8 кг. Його молярна маса 18. Так як тиск гріючої пари мало відрізняється від тиску в колоні, то можна прийняти, що кількість молей пару, який піднімається в колоні складає:
19,8 / 18 = 1
де 18 – молярна маса води.
Потік рідини L складається із потоків бражки і конденсату пари, що пішов на нагрівання бражки до кипіння на тарілці живлення, 100 кг бражки складає:
(10 / 52 + 91 / 18) = 5,2 мол.
На нагрівання 100 кг бражки потрібно 8243,1 кДж тепла, що відповідає:
8243,1 / 2260 = 3,6 кг пари
або 3,6 / 18 = 0,2 мол
L = 5,2 + 0,2 = 5,4 мол.
Рівняння робочої лінії колони буде мати наступний вигляд:
У = (5,4 / 1,1) (х – 0,004)
Побудуємо на графіку рівноваги пряму лінію, що відповідає цьому рівнянню і знайдемо число ступенів концентрації між значенням концентрації 0,2 до 31,47 % мол. Число ступенів складає 7,3. На ділянці концентрації від 0,2 до 0,004 побудова потребує великого масштабу. Тому проведемо визначення аналітичним шляхом за формулою Сореля – Харіна:
n = (lg × (1 + 0,2 / 0,004 × (13 × 1,1 / 5,4 – 1)) / lg × (13 × 1,1 / 5,4)) – 1 = 4
Тоді загальне число тарілок складає 14.
Реальне число тарілок буде:
n
= nТ / η,
де η – ККД тарілок, що складає 0,5.
n = 14 / 0,5 = 28 тарілок
Отже, колона має 28 сітчастих тарілок з міжтарілковою відстанню 500 мм, що є прийнятним для тарілок такого типу.
За визначеним числом тарілок і прийнятій відстані між тарілками розраховуємо висоту колони. Ця величина залежить від складу рідини, що переганяється, швидкості пари, конструкції тарілок, глибини барбатажного шару.
Визначаємо швидкість пару ω, м/с:
ω = А × ρ-m
де А і m – коефіцієнти, величина яких залежить від міжтарілкової відстані в колоні, тобто h = 500 мм цій величині відповідає А = 1,14, m = 0,465;
ρ – густина пара, кг/м³.
ω = 1,14 × 1,0-0,465 = 1 м/с.
Знаючи величину h, можна визначити висоту колони Н:
Н = h × (n – 1) + h1 + h2,
де n – число тарілок колони;
h – відстань між тарілками, мм;
h1 – відстань від верхньої тарілки до кришки колони, мм;
h2 – відстань від основи колони до першої тарілки, мм.
Відстань від верхньої тарілки до кришки колони:
h1 = 2 × h,
h1 = 2 × 500 = 1000 мм
Відстань від основи колони до першої тарілки:
h2 = 3 × h,
h2 = 3 × 500 = 1500 мм
Загальну висоту колони розраховують за формулою:
Н = h × (n – 1) + h1 + h2,
Н = 500 × (28 – 1) + 1000 + 1500 = 16000 мм.
Діаметр колони визначається величиною парового потоку. Об’єм пари, V, що
піднімається в колоні, розраховується за формулою:
V
= 22,4 × G × T × Pа /
273 × Р,
де G – кількість пари, що піднімається по колоні, кмоль/с;
Т – абсолютна температура, К;
Pа – атмосферний тиск, Па;
Р – тиск пари в розглянутому перерізі колони, Па;
V = 22,4 × 0,2 × 358 × 76988 / 273 ×160000 = 1,2 м³/с.
Із даного рівняння визначаємо діаметр колони:
D = 4 × V / П × w,
D = 4 × 1,2 / 3,14 × 1 = 1,54 м
Приймаємо діаметр колони за номенклатурою заводу-виробника D = 1600 мм.
Діаметр штуцерів для входу і виходу продукту визначається за формулою за якою вирахували діаметр колони:
Бражної – 0,5-1;
Бардяний – 0,2-0,8;
Спиртових парів із колони – 5-25;
Для гріючого пару (р = 0,15 МПа) – 15-25.
D1 = 4 ×19,6 / 3,14 × 1² = 5,0 м;
D2 = 4 × 19,6 / 3,14 × 0,8² = 6,3 м;
D3 = 4 × 19,6 / 3,14 × 25² = 0,2 м;
D4 = 4 × 19,6 / 3,14 × 25² = 0,2 м.
Бражна колона обгрівається відкритою парою це означає, що діаметр барботера приймають рівним діаметру трубопроводу до якого підводиться пар. Площина паровипускних отворів в барботері:
F = 1,25 × Fo = 1,25 × (П × D² / 4),
де F – площина перерізу трубопроводу.
F = 1,25 × (3,14 × 25² / 4) = 613,2 м².
Загальне число отворів в барботері:
N = 4 × F / П × d²,
Де діаметр отворів барботера 8-10мм
N
= 4 × 613,2 / 3,14 × 100 = 7,8 = 8
Теплообмінні апарати бражної колони:
Розраховуємо поверхню теплопередачі підігрівача бражки для БРУ потужністю 6000 дал/добу.
Вміст спирту в бражці 10,63 % об. = 8,02 % мас, температура бражки, що
надходить в підігрівач 28 °С, тип підігрівача – теплообмінник, обігрів
спиртовими парами, що виходять з бражної колони.
Спочатку розраховуємо об’єм бражки:
V = (6000 × 10 × 100) / 8,02 = 748129,67 дм³/добу = 31,17 м³/год
Густину бражки приймаємо ρ = 1000 кг/м³, тоді маса бражки складає:
G = 31,17 × 1000 = 31170 кг/год.
Приймаємо, що бражка нагрівається до 70 °С, тоді вміст спирту на тарілці
живлення складає Хжив = 10,5 % мас. Концентрація спирто-водяного пару буде
Yр= 55,8 % мас. При коефіцієнті надлишку пари β = 1,05 концентрація спирто-
водяного пару, що виходить із колони складає:
Y = 55,8 / 1,05 = 58,59 % мол,
а кількість його
D = (31170 × 8,02) / 58,59 = 4266,93 кг/год
Теплота випаровування спирто-водяного пару при концентрації 58,59 % мас дорівнює r = 1627 кДж/кг.
Теплоємність бражки при вмісті СР В = 10,0 % мас. визначають по формулі:
с = 4,27 – 0,0398 × В,
с = 4,27 – 0,0398 × 10,0 = 3,972 кДж / (кг × К)
Кількість тепла, що відводиться з бражкою:
Q = 31170 × 3,972 × (70 – 28) = 5199904,08 кДж / год.
Попередньо визначаємо кількість водно-спиртового пару, що зконденсувався в бражному підігрівачі:
G = Q / r
G = 5199904,08 / 1627 = 3196 кг / год.
Що
складає (3196 × 100) / 4266,93 = 74,9 % від загальної
кількості пару, який виходить з бражної
колони.
При цій умові температура конденсації спирто-водяного пару буде: початкова тП = 91,8 °С, тК = 86,8 °С.
Концентрація спирту в конденсаті Хк = 9,42 % мол = 21,0 % мас., концентрація спирту в неконденсованому парі Yн = 42,94 % мол. = 65,8 % мас., теплота конденсації зконденсованого пару r1 = 1762 кДж / кг, несконденсованого r2 = 1235 кДж / кг.
Відповідно кількість теплоти, що виділилась при конденсації складає:
Q = 1599,5 × 1762 = 2818319 кДж / год = 782866,4 Вт
і фактична температура бражки на виході із підігрівача складає:
Т = 2818319 / (15600 × 3,972) + 28 = 73,5 °С
Фактична температура бражки нижче кінцевої температури конденсації на 3,5 °С, що може бути приємним при змішуванні руху потоків в кожухотрубному теплообміннику.
Середня різниця температур:
а) при протитоці:
91,8
°С пари 86,8 °С
7
3,5
°С бражки 28 °С
tмін = 18,3 °С; tмакс = 58,8 °С;
t = 58,8 – 18,3 / 2,3 lg × 58,8 / 18,3 = 34,7 °С
б) при прямотоці:
91,8 °С пари 86,8 °С
28 °С бражки 73,5 °С
tмак = 63,8; tмін = 13,3;
t = 63,8 – 13,3 / 2,31lg × 63,8 / 13,3 = 32,2 °С;
в)
при змішаному потоці:
t = 34,7 + 32,2 / 2 = 33,4 °С.
Приймаємо, що: внутрішній діаметр труб теплообмінника 60 мм, швидкість руху бражки по трубам 0,5 м/с, труби мідні.
Загальний переріз вузла труб теплообмінника:
F = 15,6 / (3600 × 0,5) = 0,00866 м2
Число труб в вузлі:
N = 0,00866 / 3,14 × 0,062 / 4 = 3,06.
Приймаємо до установки 2 труби, тоді фактична швидкість руху бражки по трубам буде:
W = 15,6 / 3600 × 3,14 × 0,062 / 4 × 2 = 0,76 м/с.
Коефіцієнт теплопередачі при W=0,76 м/с складає:
K
= 815 × 0,762 = 678,71 Вт / (м2×К).
Поверхня теплопередачі буде рівна:
F = Q / t × K = 782866,4 / (34,7 × 678,71) = 33,2 м2,
а з урахуванням можливого форсування роботи установки розраховану поверхню необхідно збільшити на 20%, тоді F = 39,8м2.
Підбір іншого обладнання для брагоректифікаційного відділення проводимо згідно потужності установок 6000 дал/добу.
Спосіб одержання спирту етилового технічного із крохмальної і цукровмісної сировини може бути реалізований на типовому обладнанні, тому основою для розрахунку і підбору обладнання є потужність спиртового підприємства (6000 дал / добу), прийнята апаратурно-технологічна схема, дані розрахунку продуктів та вимоги і рекомендації щодо норм технологічного проектування.
В табл. 1.11 вказана специфікація технологічного обладнання, яке встановлене на заводі по виробництву біоетанолу-сирцю з подальшою його дегідратацією.
