- •Передмова
- •Лекція 1
- •Література
- •1. Поняття теорії та її місце в системі наукового знання
- •2. Система і структура загальної теорії судової експертології та її завдання
- •3. Об'єкт і предмет загальної теорії судової експертології
- •4. Суб'єкти загальної теорії судової експертології
- •5. Методи загальної теорії судової експертології
- •6. Функції загальної теорії судової експертології
- •7. Окремі вчення у судовій експертології
- •2 Судова експертологія
- •Література
- •1. Виникнення та основні етапи формування судових експертиз
- •2. Судов о-експертні заклади
- •3. Виникнення і розвиток криміналістики на кафедрах навчальних закладів
- •4. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертології
- •Лекція з Судово-експертна діяльність План
- •Література
- •1. Судова експертиза та судово-експертна діяльність
- •2. Основна мета (завдання) судово-експертної діяльності
- •3. Принципи та особливості судово-експертної діяльності
- •Лекція 4
- •Література
- •1. Поняття і види мови: терміни загальної судової експертології
- •2. Тенденції формування, розвитку та уніфікації наукової мови та її термінологічного апарату
- •Література
- •1. Логічні основи експертної діяльності
- •2. Використання психології в експертній діяльності
- •3. Основні проблеми експертної діяльності, пов'язані з реалізацією логічних і психологічних установок
- •Лекція 6
- •Література
- •1. Поняття «інформація» та «інформаційне забезпечення»
- •2. Інформаційне забезпечення експертної діяльності
- •4 Судова експертологія 97
- •3. Математизація експертної діяльності
- •1. Поняття систематизації наукових знань і види підсистем
- •2. Наукові закономірності та їх види
- •3. Предметні науки і предметні експертизи, підстави їх розмежування
- •Лекція 8
- •Література
- •1. Підстави класифікації судових експертиз
- •2. Види експертиз у кримінальному судочинстві
- •2 Клас. Економічні.
- •3 Клас. Товарознавчі.
- •Лекція 9
- •Література
- •1. Поняття експертного дослідження та його види
- •2. Класифікаційні дослідження
- •3. Ідентифікаційні дослідження
- •4. Діагностичні дослідження
- •5. Ситуаційні дослідження
- •1. Поняття експертної технології та її складові
- •2. Правила призначення судової експертизи
- •3. Загальна характеристика методики судово-експертного дослідження та її стадій
- •Лекція 11
- •Література
- •1. Висновок експерта: сутність, структура, зміст
- •2. Форми і види висновків експерта
- •3. Висновок експерта як джерело судового доказу
- •Лекція 12 Оцінка висновку експерта План
- •Література
- •1. Завдання і види оціночної стадії
- •2. Елементи оцінки висновку експерта
- •3. Порядок оцінки висновку експерта та його наслідки
- •Лекція 13 Експертні недоліки та помилки
- •Література
- •1. Поняття експертних недоліків і помилок
- •2. Причини експертних помилок та їх класифікація
- •3. Способи виявлення експертних помилок та їх профілактика
- •4. Експертна помилка і неправдивий висновок експерта
- •Лекція 14 Експертна профілактика План
- •Література
- •1. Поняття, завдання та основні принципи експертної профілактики
- •2. Форми і стадії профілактичної діяльності
- •3. Виявлення експертом обставин, що сприяють правопорушенням
- •4. Способи фіксації експертної профілактики і шляхи підвищення її ефективності
- •1. Поняття і теоретичні основи прогнозування
- •2. Види, методи і функції криміналістичного прогнозування
- •3. Відмінності експертного прогнозування від криміналістичного
- •4. Основні напрями розвитку вчення про експертне прогнозування
Лекція 6
Інформаційне забезпечення і математизація експертної діяльності
План
Поняття «інформація» та «інформаційне забезпечення».
Інформаційне забезпечення експертної діяльності.
Математизація експертної діяльності.
Література
1. Гришнин И. И. Понятие информатики. — М., 1973. — 348 с.
Аверьянова Т. В. Судебная экспертиза: Курс общей теории. — М.: Норма, 2006. - 479 с.
Полевой Н. С. Криминалистическая кибернетика. — М., 1982. — 298 с.
Лук'янчиков Є. Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення
розслідування злочинів. — Донецьк: Академія, 1998. — 112 с.
5. Зинин О. М., Майлис Н. П. Судебная экспертиза: Учеб. — М.: Право и
закон, 2002. - 318 с.
6. Пошкявичюс В. А. Применение математических и логических средств
в правовых исследованиях. — Вильнюс, 1974. — 198 с.
Клименко Н. И., Биленчук П. Д. Логико-математические и кибер нетические методы в криминалистике. — К.: УМК ВО, 1988. — 108 с.
Сегай М. Я. Современные возможности судебных экспертиз в свете достижений науки и техники. — К., 1987. — 247 с.
Селиванов Н. А. Математические методы в собирании и исследовании
доказательств. — М., 1974.
10. Фотографические и физические методы исследования вещественных доказательств: Пособие для экспертов, работников органов дознания, прокуратуры и суда. — М., 1962.
93
Лекція 6
11. Энциклопедический словарь для начинающих / Под ред. Д. А. Поспе лова. - М., 1994.
12. Философский энциклопедический словарь. — М.: Сов. энцикл., 1983. - С. 835.
Винер Н. Кибернетика и общество. — М., 1958.
Кукарникова Т. Э. Информатика: Учеб. пособие. — Воронеж, 2000. — С. 12.
Криминалистические справочные коллекции: Метод, рек. — М., 1989.
Гросс Г. Руководство для судебных следователей, чинов общей и жан дармской полиции. — Смоленск, 1895-1897.
17. Судебная експертиза документов, производство ее и пользование ею. - СПб, 1903.
18. Руководство по криминалистике. — М., 1941.
1. Поняття «інформація» та «інформаційне забезпечення»
У спеціальній літературі існують різні визначення інформації:
— «Інформація знижує невизначеність, те, що змінює нас, зміст повідомлення, сигналу, пам'яті, а також відомості, які містяться в повідомленні, сигналі або пам'яті» [11, с. 41];
— «повідомлення, відомості про щр-небудь, які передаються людьми» [12, с. 217];
— «зазначення змісту, який отримано з зовнішнього світу в про цесі нашого пристосування до нього, пристосування наших по чуттів» [13, с. 31];
«дані, що характеризують об'єкт пізнання і можуть бути виділені суб'єктом, який пізнає, у відображенні пізнаваного об'єкта» [З, с. 37];
«відомості про навколишній світ і процеси, які в ньому протікають і сприймаються людиною або спеціальними пристроя ми з метою забезпечення цілеспрямованої діяльності» [14, с. 12].
Відмінність у поглядах на поняття «інформація» пояснюється різницею методологічних підходів до поняття змісту інформації. Як правильно зазначають Б. В. Бірюкова, В. Н. Тростнікова та А. Д. Урсул, зі словом «інформація» пов'язані дві різні галузі дослідження. Одна з них — наука — розділ техніки або математики, а інша — метанаука — розділ семіотики, метаматематики, психології [І.с.213].
94
Інформаційне забезпечення і математизація експертної діяльності
Зрозуміло, що у всіх наведених визначеннях основна складова — це термін «зміст». Саме якісні особливості інформації становлять ЇЇ практичну цінність і використовуються під час вирішення завдань експертизи. Це можуть бути дані, що характеризують об'єкт пізнання, або відомості (знання) для передачі.
Н. С. Полевой з метою з'ясування природи інформації і сутності інформаційних процесів, які лежать в основі пізнання події злочину, пропонує виходити з тісного зв'язку і відображення як якістю всієї матерії [3, с. 61].
Розглядаючи поняття «відображення», дослідник робить висновок, що інформація — це те, що може сприйматися суб'єктом пізнання або технічним приладом, тим самим вона ніби відділена від першоджерела — об'єкта пізнання, може бути перенесена в простір, збережена в часі, передана іншому суб'єкту, який пізнає, або технічному пристрою (наприклад, ЕОМ), піддана іншим операціям, сукупність яких називають інформаційними процесами [3, с. 64].
Виникає питання: чи існує відмінність між поняттям інформації в криміналістиці від аналогічного поняття в інших галузях наукового знання? У криміналістиці маємо справу з двома видами інформації. Перша — це обсяг знань, що зберігається, передається, обробляється на комп'ютері (документи, бази даних тощо). Друга — це інформація — власне комп'ютерна, криміналістичне значуща, тобто сліди (матеріальні і віртуальні), що залишаються рухом у комп'ютері інформації першого виду і сліди, що залишаються самим комп'ютером на останній.
Різні інформаційні процеси відіграють значну роль у становленні загальної теорії судової експертизи. Експертне дослідження об'єкта пізнання розглядається нині як отримання, вироблення, передання і використання інформації, яка в ньому міститься (Р. С. Бєлкін).
Останнім часом у спеціальній літературі стало поширеним поняття «інформаційне забезпечення» (інформаційне забезпечення оперативно-розшукової роботи, дізнання, розслідування злочинів, а також експертної діяльності тощо). Є. Д. Лук'янчиков зазначає, що інформаційне забезпечення слід розуміти в двох функціональних значеннях, а саме з одного боку як правове регулювання... і його сутність, з точки зору інформаційного підходу з позиції повно-
95
Лекція 6
Інформаційне забезпечення і математизація експертної діяльності
ти і досконалості, чіткості регулювання діяльності.., а з другого вдосконалення діяльності в плані наукового, методичного забезпечення, використання криміналістики та інших прикладних і спеціальних дисциплін (судової медицини, судової психології) з метою підвищення якості діяльності [3, с. 10-11].
Отже, в сучасній науці зміст поняття інформації не є однозначним, а залежить від галузі застосування. Якщо за критерій поділу інформації обрати порядок (форму) та засоби її встановлення, припустимо виділяти інформацію, яка встановлюється процесуальними засобами або факультативно-допоміжними [4, с. 16].