- •Передмова
- •Лекція 1
- •Література
- •1. Поняття теорії та її місце в системі наукового знання
- •2. Система і структура загальної теорії судової експертології та її завдання
- •3. Об'єкт і предмет загальної теорії судової експертології
- •4. Суб'єкти загальної теорії судової експертології
- •5. Методи загальної теорії судової експертології
- •6. Функції загальної теорії судової експертології
- •7. Окремі вчення у судовій експертології
- •2 Судова експертологія
- •Література
- •1. Виникнення та основні етапи формування судових експертиз
- •2. Судов о-експертні заклади
- •3. Виникнення і розвиток криміналістики на кафедрах навчальних закладів
- •4. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертології
- •Лекція з Судово-експертна діяльність План
- •Література
- •1. Судова експертиза та судово-експертна діяльність
- •2. Основна мета (завдання) судово-експертної діяльності
- •3. Принципи та особливості судово-експертної діяльності
- •Лекція 4
- •Література
- •1. Поняття і види мови: терміни загальної судової експертології
- •2. Тенденції формування, розвитку та уніфікації наукової мови та її термінологічного апарату
- •Література
- •1. Логічні основи експертної діяльності
- •2. Використання психології в експертній діяльності
- •3. Основні проблеми експертної діяльності, пов'язані з реалізацією логічних і психологічних установок
- •Лекція 6
- •Література
- •1. Поняття «інформація» та «інформаційне забезпечення»
- •2. Інформаційне забезпечення експертної діяльності
- •4 Судова експертологія 97
- •3. Математизація експертної діяльності
- •1. Поняття систематизації наукових знань і види підсистем
- •2. Наукові закономірності та їх види
- •3. Предметні науки і предметні експертизи, підстави їх розмежування
- •Лекція 8
- •Література
- •1. Підстави класифікації судових експертиз
- •2. Види експертиз у кримінальному судочинстві
- •2 Клас. Економічні.
- •3 Клас. Товарознавчі.
- •Лекція 9
- •Література
- •1. Поняття експертного дослідження та його види
- •2. Класифікаційні дослідження
- •3. Ідентифікаційні дослідження
- •4. Діагностичні дослідження
- •5. Ситуаційні дослідження
- •1. Поняття експертної технології та її складові
- •2. Правила призначення судової експертизи
- •3. Загальна характеристика методики судово-експертного дослідження та її стадій
- •Лекція 11
- •Література
- •1. Висновок експерта: сутність, структура, зміст
- •2. Форми і види висновків експерта
- •3. Висновок експерта як джерело судового доказу
- •Лекція 12 Оцінка висновку експерта План
- •Література
- •1. Завдання і види оціночної стадії
- •2. Елементи оцінки висновку експерта
- •3. Порядок оцінки висновку експерта та його наслідки
- •Лекція 13 Експертні недоліки та помилки
- •Література
- •1. Поняття експертних недоліків і помилок
- •2. Причини експертних помилок та їх класифікація
- •3. Способи виявлення експертних помилок та їх профілактика
- •4. Експертна помилка і неправдивий висновок експерта
- •Лекція 14 Експертна профілактика План
- •Література
- •1. Поняття, завдання та основні принципи експертної профілактики
- •2. Форми і стадії профілактичної діяльності
- •3. Виявлення експертом обставин, що сприяють правопорушенням
- •4. Способи фіксації експертної профілактики і шляхи підвищення її ефективності
- •1. Поняття і теоретичні основи прогнозування
- •2. Види, методи і функції криміналістичного прогнозування
- •3. Відмінності експертного прогнозування від криміналістичного
- •4. Основні напрями розвитку вчення про експертне прогнозування
7. Окремі вчення у судовій експертології
Кожна наука має своє вираження у вигляді окремих теорій і вчень. Так, у судовій експертології слід виокремити дві групи вчень.
Перша група -— це вчення загальної теорії експертології, що є її структурними елементами, вчення про судово-експертну діяльність як вид практичної діяльності, вчення про предмет і завдання судової експертології, вчення про об'єкт, суб'єкт, методи загальної теорії, профілактику і прогнозування.
Друга група — це вчення, які є основою розроблення наукових методик окремих видів судових експертиз.
Морфологічне вчення про симптоми, якості та ознаки дослідження об'єктів (симптоматологія є основою постановки діагнозу і прогнозу) застосовується в діагностичних експертизах, у теорії криміналістичної ідентифікації, класифікація ознак впроваджена у предметних судових експертизах.
Вчення про судову субстанціологію — тобто про структуру і склад матеріалів (речовин), об'єктів (В. С. Мітричев). Завданням судової експертології є розроблення вчення про судову субстанціологію, яке повинно виявляти закономірності, що притаманні різним речовинам, класифікуючи ці закономірності за їх загальними ознаками.
Вчення про методи науку судових експертизах, тобто про те, що сприяє пізнанню предмета й об'єктів кожної судової науки, є інструментом виявлення і пізнання її закономірностей. Вчення про методи відображає і форми трансформації методів наукових досліджень у методи практичної діяльності, тобто методи загальної теорії судової експертизи і методи експертних досліджень (Р. С. Бєлкін, Т. В. Авер'янова).
31
Лекція 1
Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)
Вчення про логіку в судовій експертизі — обов'язкове для всіх предметних експертних галузей знань і відповідних їм експертиз. Вся робота експерта відображається у його висновку, який має відповідати законам правильного мислення (бути визначеним, послідовним, доказовим, мати силогізми, судження, посилання). Логічна схема висновку експерта є відображенням не всієї його діяльності, це лише форма викладення експертом його висновку. Силогізми експерта з відповідями на поставлені питання є підсумком всієї діяльності експерта, а не лише висновку. Індукція і дедукція тісно пов'язані між собою як аналіз і синтез.
Вчення про суб'єкт судової експертизи. Розроблення моделі експерта у вигляді його основних якостей, формування професійних якостей судового експерта відбувається з метою встановлення профілю підготовки експертних кадрів. До моделі «ідеального» експерта слід включати такі моральні професійні якості: чесність, добросовісність, принциповість, а також знання і володіння прийомами і методами логіки, внутрішнє переконання, а також психофізіологічні: спостережливість, аналітичний характер мислення, фіксована увага, підвищена органометрична чуттєвість (зорова, звукова та ін.) залежно від виду експертиз.
Розробляються вчення про структури, зв'язки, стосунки і цілі суб'єктів у судовій експертології, що містять окремі елементи теорії експертної ідентифікації, діагностики, ситуалогії.
Вчення про засоби і форми комунікативної діяльності під час судових експертиз та інформаційних процесів — це мова позначень експерта, система експертних понять і термінів, проблеми формалізації експертної мови і комп'ютеризації на цій підставі судових експертиз. Одним із його підрозділів є висновок експерта в системі процесуального доказування.
Завершують вчення у судовій експертології окремі теорії судових експертиз. Тут слід дати поняття окремої теорії, її структуру, предмет, об'єкт, методи, роль і значення для експертної діяльності, систему окремих категорій. Слід звернути увагу на те, що будь-яка окрема теорія судової експертизи відображає лише сторону, один з елементів (або їх сукупність), групу зв'язків деяких закономірностей об'єктивної дійсності. Вона не може охопити весь предмет загальної теорії експертології, а охоплює лише одну його сторону.
32
Слід визнати, що прогноз В. С. Мітричева про те, що судова екс-пертологія стане спершу основою, а надалі складовою більш широкої юридичної дисципліни «Загальна експертологія», яка обслуговуватиме не тільки право, а й потреби управління, починає здійснюватися. Йдеться про активне поширення судово-експертної діяльності не тільки на сфери цивільного, господарського чи адміністративного судочинства, а й на інші галузі суспільної діяльності, які потребують професійної експертної оцінки для прийняття важливих рішень у галузі права, управління, економіки тощо. Така загальна експертологія також повинна мати чітко визначені концептуальні (правові, методичні, організаційні) засади.
33