3. Об'єкт і предмет загальної теорії судової експертології

Проблемним питанням є і питання про об'єкт загальної теорії судової експертизи. Т. В. Авер'янова вказує, що її об'єктом є судо­во-експертна діяльність як єдине ціле (1992). Більшість авторів визначають об'єкт судової експертизи як носії обставин справи, що потребують експертного дослідження (В. Г. Галкін, 1968), або як носії інформації про факти і події, джерела даних, які отриму­ються шляхом використання спеціальних знань (О. Р. Шляхов, 1969).

Ф. М. Джавадов (1998) відносить до предмета загальної теорії закономірності експертної діяльності, закономірність форму­вання і розвитку окремих родів і видів судових експертиз, а та­кож методи експертного дослідження, В. Д. Арсеньєв (1981), М. Я. Сегай і В. К. Стринжа (1997) трактують об'єкт судової екс­пертизи в широкому розумінні як фактичні обставини, що пізна­ються засобами експертизи на підставі матеріальних джерел інформації. Автори словника основних термінів (Москва, 1980) визначають предмет експертології як закономірності формуван­ня, розвитку і функціонування окремих родів, видів і підвидів експертизи.

Найбільш повно і системно, на наш погляд, закономірності, що вивчаються загальною теорією судової експертизи, проаналізовані в роботах Т. В. Авер'янової та І. А. Алієва.

Об'єктом експертології є експертна діяльність, окремі теоре­тичні побудови в цій галузі наукового знання, методи розвитку

16

теорії і здійснення експертного дослідження, процесів і відносин, тобто комплексне наукове відображення судово-експертної діяль­ності як єдиного цілого.

Об'єкт експертизи — це носій інформації про факти, події, дже­рела фактичних даних, що отримуються за допомогою застосуван­ня спеціальних знань.

Об'єкт експертного дослідження є невід'ємною і визначальною ознакою видової належності експертного дослідження. Такі визна­чення з деякою текстуальною різницею дає більшість авторів (М. О. Селіванов, Н. К. Орлов, Д. Я. Мірський). Проте В. Д. Ар­сеньєв і М. Н. Ростов уточнюють, що матеріальні носії інформації є допоміжними стосовно експертизи в цілому. Основним об'єктом є «реально існуючі явища, на які спрямована експертиза», «індивідуально-певна річ».

Автори колективної монографії з судової експертизи вказують, що об'єкт слід розуміти як складну систему, елементами якої є: а) матеріальні носії інформації про факти; б) джерело інформації про факт; в) механізм передачі інформації від джерела до носія, тобто відображаючий і відображуваний компоненти, а також ме­ханізм їх взаємодії [13, с. 89].

Якісні ознаки об'єкта є основними елементами предмета екс­пертного дослідження. Існують різні їх класифікації. Розглядаючи погляди на класифікацію ознак як одного з видів окремих кримі­налістичних класифікацій, P. C. Бєлкін, як і більшість авторів, виділяє загальні й окремі (об'єктові) класифікації ознак.

До загальних класифікацій він відносить субстанційні, об'ємні, функціональні, до окремих — класифікації ознак матеріальних об'єктів, навичок і процесів [6, с. 336-339].

Існує також класифікація якостей і об'єктів судової експертизи як функціонально-динамічних комплексів, навичок і локомоційні (рухові), комунікаційні (мовні), трудові (професійні), побутові (В. Ф. Орлова). Практичне значення цих класифікацій не викли­кає сумніву, оскільки вони є наслідком системно-структурного підходу до вивчення якостей і ознак об'єктів судової експертизи.

Поняття об'єкта розглядають з погляду науки і з погляду прак­тики. Стосовно науки об'єкт — це рід (вид) об'єктів, якийсь клас, категорія предметів, що характеризуються загальними якостями.

17

Лекція 1

З погляду практичної діяльності об'єкт — це певний предмет, що надається експерту на дослідження. В основному — це речові докази, до яких належать різні відображення людей і тварин, пред­метів, механізмів, агрегатів, частини цих предметів, речовин, матеріалів, виробів, документи, поліграфічна продукція, трупи людей і тварин, їх частини, різноманітні об'єкти рослинного і тваринного походження тощо.

Вважаємо, що до об'єктів експертизи, крім предметів, відносять також події, факти, явища й інші нематеріальні об'єкти, необхід­ність вивчення яких у процесі розслідування потребує спеціаль­них знань і проведення експертного дослідження. Однак вивчення цих подій, фактів і явищ здійснюється шляхом дослідження матеріальних носіїв інформації про них.

У спеціальній літературі можна зустріти різні погляди на кла­сифікацію видів об'єктів.

Об'єкти судової експертології класифікуються за такими підставами на:

• загальні (матеріальні носії інформації про факти, що інтере­ сують слідство і суд);

• родові (предметні) (сукупність матеріальних носіїв інфор­ мації, що об'єднані загальними якостями);

• спеціальні (матеріальні носії інформації певної природи);

• конкретні і безпосередні.

Отже, об'єкт судової експертизи — конкретний індивідуальний предмет, наданий для проведення експертизи у конкретній справі.

За видом носія інформації об'єкти судової експертизи поділя­ються на об'єкти-відображення і об'екти-предмети.

До об'єктів-відображень відносять такі носії інформації, в яких відображені дані про інший об'єкт, що виникає внаслідок меха­нізму слідоутворення.

Об'екти-предмети бувають слідоутворюючими і такими, що несуть інформацію про подію самим фактом свого находження в певному місці і часі, що мають значення для його вивчення.

Залежно від місця у процесі вирішення експертного завдання, об'єкти судової експертизи підрозділяються на основні і допоміж­ні, а залежно від обсягу інформації — повні або окремі, одиничні або множинні.

18

Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)

За рівнем і значенням інформації, яку містять об'єкти судової експертизи, вони можуть поділятися на високо-, середньо- і ма­лоінформативні. Об'єкти, що не несуть жодної інформації, є не­придатними для дослідження [7; 22].

Предмет кожної науки відображає її сутність. Поняття предме­та експертизи є поняттям родовим для всіх експертиз. Предмет конкретного виду експертизи — поняття видове і поняття предме­та конкретної експертизи — поняття конкретне [13]. У спеціальній літературі поняттю предмета експертизи приділяється багато ува­ги, але автори трактують його по-різному (О. Р. Шляхов, Ю. Г. Ко-рухов, О. Р. Россинська, Ю. К. Орлов, М. О. Селіванов, Г. М. Над-горний, В. Д. Арсеньєв, Р. С. Бєлкін, Т. В. Авер'янова, М. Я. Сегай). Більшість авторів вважають, що предметом експертизи є факти, обставини (фактичні дані), що встановлюються шляхом проведен­ня експертизи на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва чи ремесла і дослідження матеріалів кримінальної або цивільної справи [13, с. 6].

Слідом за В. Д. Арсеньєвим автори колективної монографії, виз­начаючи предмет судової експертизи, виходили із загальнофіло-софського поняття предмета пізнання, зазначали, що «предмет су­дової експертизи — поняття науково-практичне...», воно тісно пов'язане з поняттям теорії судової експертології як науки, яке відноситься до експертної діяльності [13, с. 68]. З урахуванням цьо­го вони визначили предмет судової експертизи як «вирішення за­вдань експертизи — встановлення фактичних даних, що відобража­ються в матеріальних носіях інформації про них, методичними за­собами (методиками) експертного дослідження [13, с. 69]. Т. В. Авер'янова, аналізуючи це визначення, дійшла висновку, що предметом експертизи можна вважати встановлення фактів (фак­тичних даних), суджень про факт, що має значення для криміналь­ної, цивільної, арбітражної справи чи справи про адміністративне правопорушення, шляхом дослідження об'єктів експертизи — ма­теріальних носіїв інформації про подію.

М. Я. Сегай справедливо зазначає, що Т. В. Авер'янова, визна­чаючи предмет загальної теорії експертизи, не роз'яснила, що вона розуміє під експертною діяльністю у всьому різноманітті її ас­пектів. Судячи із запропонованої нею в 1992 р. структури предме-

19

Лекція 1

та, під судово-експертною діяльністю вона розуміє лише діяль­ність з проведення судових експертиз, оскільки виключила з пред­мета правові та організаційні засади судової експертизи. Такої думки про об'єкт і відповідно про предмет науки дотримувалися Р. Бєлкін, С. Бичкова, Ф. Джавадов, [11, с. 750]. Зрозуміло, що без однозначного тлумачення поняття «судово-експертна діяльність», її структури і функцій неможливо розкрити предмет судової екс-пертології, об'єктом вивчення якої є судово-експертна діяльність.

Отже, предметом судової експертології є закономірності фор­мування, розвитку і функціонування експертної діяльності в ціло­му і предмети конкретних експертиз.

Судові експертизи проводяться у зв'язку з розслідуванням і розглядом адміністративних, кримінальних, цивільних і госпо­дарських справ. Вирішувані ними питання дуже різноманітні.

Зміст предмета судової експертизи можна також розглядати з двох позицій — наукової і практичної. З погляду наукової галузі знань предметом науки про судову експертизу є закономірності формування якостей об'єктів і їх зміни у зв'язку зі вчиненням зло­чину. З погляду практичної діяльності предметом судової експер­тизи є фактичні дані (обставини справи), що встановлюються на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла, і дослідження матеріалів кримінальної, цивільної або гос­подарської справи.

Стосовно конкретної експертизи, то її предметом є експертне завдання, яке слід вирішити експерту в ході і за результатами дослідження на підставі відповідного обсягу спеціальних знань з використанням засобів і методів, що знаходяться в його розпоряд­женні.