- •Передмова
- •Лекція 1
- •Література
- •1. Поняття теорії та її місце в системі наукового знання
- •2. Система і структура загальної теорії судової експертології та її завдання
- •3. Об'єкт і предмет загальної теорії судової експертології
- •4. Суб'єкти загальної теорії судової експертології
- •5. Методи загальної теорії судової експертології
- •6. Функції загальної теорії судової експертології
- •7. Окремі вчення у судовій експертології
- •2 Судова експертологія
- •Література
- •1. Виникнення та основні етапи формування судових експертиз
- •2. Судов о-експертні заклади
- •3. Виникнення і розвиток криміналістики на кафедрах навчальних закладів
- •4. Сучасний стан і перспективи розвитку судової експертології
- •Лекція з Судово-експертна діяльність План
- •Література
- •1. Судова експертиза та судово-експертна діяльність
- •2. Основна мета (завдання) судово-експертної діяльності
- •3. Принципи та особливості судово-експертної діяльності
- •Лекція 4
- •Література
- •1. Поняття і види мови: терміни загальної судової експертології
- •2. Тенденції формування, розвитку та уніфікації наукової мови та її термінологічного апарату
- •Література
- •1. Логічні основи експертної діяльності
- •2. Використання психології в експертній діяльності
- •3. Основні проблеми експертної діяльності, пов'язані з реалізацією логічних і психологічних установок
- •Лекція 6
- •Література
- •1. Поняття «інформація» та «інформаційне забезпечення»
- •2. Інформаційне забезпечення експертної діяльності
- •4 Судова експертологія 97
- •3. Математизація експертної діяльності
- •1. Поняття систематизації наукових знань і види підсистем
- •2. Наукові закономірності та їх види
- •3. Предметні науки і предметні експертизи, підстави їх розмежування
- •Лекція 8
- •Література
- •1. Підстави класифікації судових експертиз
- •2. Види експертиз у кримінальному судочинстві
- •2 Клас. Економічні.
- •3 Клас. Товарознавчі.
- •Лекція 9
- •Література
- •1. Поняття експертного дослідження та його види
- •2. Класифікаційні дослідження
- •3. Ідентифікаційні дослідження
- •4. Діагностичні дослідження
- •5. Ситуаційні дослідження
- •1. Поняття експертної технології та її складові
- •2. Правила призначення судової експертизи
- •3. Загальна характеристика методики судово-експертного дослідження та її стадій
- •Лекція 11
- •Література
- •1. Висновок експерта: сутність, структура, зміст
- •2. Форми і види висновків експерта
- •3. Висновок експерта як джерело судового доказу
- •Лекція 12 Оцінка висновку експерта План
- •Література
- •1. Завдання і види оціночної стадії
- •2. Елементи оцінки висновку експерта
- •3. Порядок оцінки висновку експерта та його наслідки
- •Лекція 13 Експертні недоліки та помилки
- •Література
- •1. Поняття експертних недоліків і помилок
- •2. Причини експертних помилок та їх класифікація
- •3. Способи виявлення експертних помилок та їх профілактика
- •4. Експертна помилка і неправдивий висновок експерта
- •Лекція 14 Експертна профілактика План
- •Література
- •1. Поняття, завдання та основні принципи експертної профілактики
- •2. Форми і стадії профілактичної діяльності
- •3. Виявлення експертом обставин, що сприяють правопорушенням
- •4. Способи фіксації експертної профілактики і шляхи підвищення її ефективності
- •1. Поняття і теоретичні основи прогнозування
- •2. Види, методи і функції криміналістичного прогнозування
- •3. Відмінності експертного прогнозування від криміналістичного
- •4. Основні напрями розвитку вчення про експертне прогнозування
Лекція 8
Сучасні уявлення про класифікацію судових експертиз
План
Підстави класифікації судових експертиз.
Види експертиз у кримінальному судочинстві.
Формування нових видів судових експертиз.
Література
1. Шляхов А. Р. Классификация судебных экспертиз и типизация их за-
дач. - М., 1977. - 36 с.
2. Основы судебной экспертизы. - М.: РФЦСЭ МЮ РФ, 1997. - Ч. 1:
Общая теория. — С. 89.
Зинин А. М., Майлис Н. П. Судебная экспертиза. — М.: Право и закон, 2002.-318с.
Гончаренко В. И., Степанова А. А. Классификация наук и судебная экспертиза // Роль и значение деятельности Р. С. Белкина в становле нии и развитии современной криминалистики. Материалы междуна родной науч. конф. - М., 2002. - С. 246-250.
Российская Е. Р. Общеэкспертные методы исследования веществен ных доказательств и проблемы их систематизации // Сб. науч. тр. ЭКЦ МВД России. - М., 1995. - С. 1-12.
Российская Е. Р. Судебная экспертиза в уголовном, гражданском и ар битражном процессе. — М.: Право и закон, 1996. — 245 с.
Российская Е. Р., Усов А. И. Судебная компьютерно-техническая екс пертиза. - М., 2001. - С. 134.
Грузкова В. Г. О классификации судебных экспертиз в судебной экс- пертологии // Проблемы криминалистики и судебной экспертизы. — Харьков: Право, 2002. - Вып. 2. - С. 76-79.
114
Сучасні уявлення про класифікацію судових експертиз
Басай В. Д. Криміналістична одорологія (теоретичні, правові і мето дичні основи). — Івано-Франківськ: Вік, 2003. — 502 с.
Шерстюк В. Н. Классификация судебных экспертиз // Теорія і прак тика судової експертизи і криміналістики. — X.: Право, 2002. —
s Вип. 2. - С. 88-94.
И. Клименко Н. L, Колонюк В. П. Роль експертизи в захисті об'єктів інтелектуальної власності // Проблеми криміналістичної і судової експертизи. - X., 2003. - Вип. 3. - С. 554-559.
Експертизи у судовій практиці / Під ред. В. Г. Гончаренка. — К.: Юрінком Інтер, 2005. - 386 с.
Щербаковский М. И, Судебные экспертизы: назначение, производст во, использование. — Харьков: Эспада, 2005. — 536 с.
1. Підстави класифікації судових експертиз
Класифікація судових експертиз відіграє значну роль в становленні загальної теорії судової експертології. Цій проблемі приділялася значна увага в спеціальній літературі багатьма вчени-ми-процесуалістами і криміналістами (О. Р. Шляхов, Б. І. Шевченко, Л. Ю. Ароцкер, Г. Л. Грановський, Р. С. Бєлкін, М. Я. Сегай, І. П. Крилов, В. О. Снетков, В. Я. Колдін, В. Д. Арсеньєв, Ю. Г. Ко-рухов, Ю. К. Орлов, Н. П. Майліс).
Класифікація — необхідна умова кожного пізнавального акту, одна з головних цілей науки. Судова експертологія як молода наука і вид науково-дослідної діяльності не є в цьому розумінні винятком. Визначення меж і компетенції кожного виду судової експертизи повинно принципово детермінуватися предметними класифікаціями наук, бо чітка науково обґрунтована класифікація судових експертиз створить підстави для корисної практики і сприятиме об'єктивному розвитку кожного виду експертизи, що спирається на свою базову науку.
Проблема класифікації судових експертиз має не тільки теоретичне, але й практичне значення. Від правильного визначення ряду і виду судової експертизи і її можливостей залежить безпомилкове призначення експертизи, вибір експертного закладу та експерта, а значить і саме належне використання експертизи у процесі судочинства.
Слід взяти до уваги зауваження В. Г. Гончаренка і Л. О. Степа-нової про те, що «визначення меж і компетенції кожного виду
115
Лекція 8
судової експертизи повинно принципово детермінуватися предметними класифікаціями наук, бо чітка науково-обґрунтована класифікація судових експертиз, яка є безсумнівною, створює підстави для корисної тактики і сприяє об'єктивному розвитку кожного виду експертизи, що спирається на свою базову науку» [4, с. 246].
Від класифікації судових експертиз залежить організація роботи експертного закладу, напрямів вдосконалення технічної бази, підготовки спеціалістів-експертів.
Питання про класифікацію — це питання про структуру наукового знання. Побудова наукової класифікації повинна бути заснована на правильному виборі її підстав, тобто ознак чи якостей, на основі яких здійснюється групування.
За останній час вийшло багато праць, присвячених проблемі класифікації в судовій експертизі [4; 8; 10; 12; 13]. Це праці про класифікацію експертиз, експертних завдань, методів дослідження, експертних спеціальностей тощо. Хоча вони є різноплановими і неоднозначними класифікаціями різних рівнів і порядків, проте повинні забезпечити консолідацію знань в цілому і його окремих елементів (блоків), задовольнити потреби у збиранні, аналізі й використанні відповідної інформації.
Щоб класифікація була справді науковою, а не заснованою лише на інтуїції, здоровому глузді чи на недостатньо обґрунтованих логічних посилках, слід дотримуватися трьох принципів розвитку, структурності, взаємозв'язку основних етапів: 1) вибір множинності об'єктів; 2) точне визначення ознак, за якими буде проводитися порівняння; 3) спосіб поділу на класи, тобто алгоритм виділення класів.
Це класифікація галузей і напрямів науки. Вона обов'язково повинна знайти відображення в загальній теорії судової експерто-логії, висвітлити головні завдання, поставити метою інтеграцію знань і зусиль.
Під час здійснення класифікації наукових напрямів слід враховувати не тільки загальну теорію, але й окремі теорії.
Судові експертизи можна класифікувати за організаційно-процесуальними, науково-методичними та іншими підставами залежно від того, які завдання ставляться і кому доручається їх вирішення.
116
Сучасні уявлення про класифікацію судових експертиз
У другій половинні 70-х років XX ст. О. Р. Шляховим та іншими була розроблена класифікація судових експертиз за сукупністю трьох її основних ознак — предмета, об'єкта і метода, тобто за «трьохмірною підставою» [1; 3-6]. Розроблення будь-якої класифікації повинно проводитися відповідно до правил поділу понять:
ознака, за якою проводиться класифікація повинна бути точ ною і виразною;
поділ має відбуватися на одній основі;
поділ на підкласи має бути безперервним (не перескакувати через класи);
будь-яка класифікація повинна містити одночасно не менше трьох системних критеріїв [3, с. 55].
Р. С. Бєлкін доповнив четвертий елемент — характер спеціальних знань, що відіграють домінуючу роль під час вирішення завдань цього виду експертиз. Сучасну класифікацію судових експертиз розробляли такі вчені-криміналісти,' як: О. Р. Шляхов, Р. С. Бєлкін, Л. Ю. Ароцкер, Л. Г. Грановський, М. Я. Сегай, О. Р. Россинська, В. К. Лисиченко, В. М. Плескачевський, І. Д. Моторний, В. М. Шерстюк, В. Г. Грузкова, М. Г. Щербаковський та ін. До теперішнього часу ця класифікація концептуально не була переглянута, тільки були розширені її межі введенням нових видів криміналістичних та інших експертиз.