2. Форми і види висновків експерта

Доказова цінність висновків експерта залежить від його логіч­ної форми. У літературі з судової експертизи викладені такі кла­сифікації висновків за цією підставою:

а) за змістом предмета ствердження:

• висновки про індивідуальний об'єкт або родову (групову) на­ лежність;

• категоричні та імовірні;

б) за наявністю (відсутністю) логічних союзів — альтернативні й однозначні, а також умовні й безумовні;

в) за якістю зв'язку: стверджувальні та негативні [4, с. 147]. Висновок про індивідуальний об'єкт є прямим доказом факту

тотожності. Підставою для висновку про тотожність є достатня сукупність ознак, що збігаються, за відсутності розбіжностей, які не можуть бути пояснені. Діагностичні висновки формулюються в тих випадках, коли досліджуваний об'єкт відомий, тобто відне­сений до відомого класу об'єктів і необхідно з'ясувати його якості і час (давність) виготовлення, початковий стан, механізм утво­рення слідів, напрям нанесення пошкоджень або утворення слідів.

Висновок про родову (групову) належність будується за типом класифікаційного, тобто в ньому констатується, що порівнювані об'єкти належать до одного й того самого класу, роду, виду або гру­пи. Такий висновок є непрямим доказом тотожності, цінність його вища, чим вужча група, до якої належить об'єкт. Підставою для та­кого висновку є достатня сукупність різних (групових) ознак за відсутності або недостатньої кількості індивідуальних ознак.

Категоричний висновок формулюється тоді, коли він повністю обґрунтований і не викликає сумнівів у межах проведеного дослідження.

Імовірний висновок дається експертом лише при високому сту­пені вірогідності факту, що встановлюється.

За наявності сумнівів у правильності відповідей експертові слід робити висновок про неможливість вирішення поставленого пи­тання [2, с. 182-184; 4]. '

За своєю логічною природою ймовірності висновки — непря­мий доказ встановлюваного факту. Вони мають орієнтувальне

158

[

І

Висновок експерта як документ, що відображає його дослідження...

інформаційно-пізнавальне значення для розкриття й розслідуван­ня злочинів.

Альтернативні висновки формулюються, коли експерт не може прийти до єдиного рішення і встановлює вичерпний перелік варіантів. Доказове значення альтернативного висновку в тому, що він обмежує кількість об'єктів, що перевіряються, підтверджує ймовірність тих, що залишилися.

Однозначний висновок формується тоді, коли експерт прихо­дить до єдиного варіанту вирішення питання. Він дає можливість слідчим через виключення інших варіантів прийти до однозначно­го висновку про об'єкт, що розшукується, провівши всі необхідні слідчі дії.

Умовний висновок формулюється тоді, коли ствердження зале­жить від будь-яких умов і набуває доказового значення після того, як будуть підкріплені умови іншими матеріалами експертного дослідження.

Безумовний висновок не містить будь-яких умов, від яких за­лежить його правильність.

Висновок про неможливість вирішення поставленого питання не має доказового значення. Він передує висновку про окреме вирішення цього питання, якщо повне його вирішення неможливе. В. Г. Гончаренко та Ю. К. Орлов пропонують виділяти в са­мостійний підвид класифікаційні висновки [3]. З цим можна пого­дитися, бо такі висновки сприяють правильній оцінці отриманої інформації під час вирішення як ідентифікаційних, так і діагнос­тичних завдань.

Класифікаційні висновки використовуються у криміна­лістичній експертизі матеріалів, речовин та виробів (КЕМРВ).