- •1. Предмет, принципи, періодизація та методологія ідпзк.
- •2. Форми соціальної організації в первісному суспільстві.
- •3. Генезис держави і права на Стародавньому Сході.
- •4. Давньосхідна деспотія: державно-правова характеристика.
- •5. Загальна характеристика права Стародавнього Сходу.
- •6. Соціально-правове становище населення Вавилонії за Законами Хаммурапі.
- •7. Злочин та покарання за законами Хаммурапі.
- •8. Майнові відносини за законами Хаммурапі.
- •9. Право Стародавньої Індії - Закони Ману.
- •10. Шлюбно-сімейне право за Законами Ману.
- •11. Система варн за Законами Ману.
- •12. Державний та суспільний лад Стародавньої Індії.
- •13. Державний та суспільний лад Стародавнього Єгипту.
- •14. Афінська республіка: державний та суспільний лад.
- •15. Спарта: державний та суспільний лад.
- •16. Утворення Римської держави. Царський період.
- •17. Державний та суспільний лад Римської держави в період республіки.
- •18. Римська держава в період принципату.
- •19. Римська держава в період доміиату.
- •20. Джерела римського права.
- •21. Правовий статус осіб в римському праві (статус свободи, громадянства, сім'я).
- •22. Реформи Солона та Клісфена в Афінах.
- •23. Приватна власність за Законами хп таблиць.
- •24. Шлюбно-сімейне право за Законами хіі таблиць.
- •25. Злочин і покарання за Законами XII таблиць.
- •26. Судочинство в Стародавньому Римі.
- •27. Рецепція римського права.
- •28. Систематизація римського права.
- •29. Етапи розвитку західноєвропейських держав в Середні віки.
- •30. Королівство франків: державний та суспільний лад.
- •31. Станово-представницька монархія у Франції.
- •32. Станово-представницька монархія в Німеччині.
- •33. Особливості абсолютизму в Англії.
- •34. Сеньйоріальна монархія в країнах Західної Європи.
- •35. Станово-представницька монархія в Англії.
- •36. Абсолютна монархія у Франції.
- •37. Абсолютна монархія в Німеччині.
- •38. Загальна характеристика феодального права в країнах Західної Європи.
- •39. Джерела феодального права.
- •40. Салічна правда: право власності.
- •41. Салічна правда: злочин та покарання.
- •42. Салічна правда: судовий процес.
- •43. Ранньофеодальна монархія в країнах Західної Європи.
- •44. Велика Хартія вольностеи 1215 р. В Англії.
- •45. Міське право середньовічної Західної Європи.
- •46. Канонічне право в країнах Західної Європи в Середні віки.
- •47. "Кароліна": кримінальне право та кримінальний процес.
- •48. Арабський халіфат: Суспільний та державний лад.
- •49. 3Агальна характеристика мусульманського права.
- •50. Джерела мусульманського права.
- •51. Джерела феодального права Англії.
- •52. "Загальне право": генезис та еволюція.
- •53. "Право справедливості": генезис та еволюція.
- •54. Середньовічна Японія: державний та суспільний лад.
- •55. Середньовічний Китай: державний та суспільний лад.
- •56. Англійська буржуазна революція: причини, рушійні сили, основні етапи, наслідки.
- •57. Законодавство періоду Англійської буржуазної революції.
- •59. "Славна революція" 1688 р. В Англії. "Біль про права" 1689 р.
- •60. "Акт про престолонаступництво". Еволюція державного ладу Англії в Новий та Новітній час.
- •61. Реформи виборчої системи та виборчого права Англії в XIX ст.
- •62.Британська колоніальна імперія.
- •63.Французька колоніальна імперія.
- •64. Падіння світової колоніальної системи та утворення незалежних держав.
- •65. Війна за незалежність сша. Декларація незалежності 1776 р.
- •4 Липня 1776 р. Третій континентальний конгрес прийняв Декларацію незалежності.
- •67. Конституція сша 1787 р.
- •68. "Біль про права" 1791 р.
- •69. Громадянська війна 1861-1865 рр. В сша та її наслідки.
- •70. Загальна характеристика права сша в Новий та Новітній час.
- •71 ."Новий курс" Рузвельта в сша.
- •73. "Декларація прав людини та громадянина" 1789р.
- •74. Конституція Франції 1791 р.
- •75. Французький цивільний кодекс 1804 р.: історія створення, джерела,структура.
- •76. Французький цивільний кодекс 1804 р.: громадянство, правоздатність, шлюбно-сімейні відносини.
- •77. Французький цивільний кодекс 1804 р.: право власності та зобов'язальне право.
- •78. Французький кримінальний кодекс 1810 р.
- •79. Еволюція французької державності у 1794 - 1814 рр.
- •80. Реставрація монархії Бурбонів у Франції 1814 р. Хартія 1814 р.
- •81. Липнева монархія у Франції. Хартія 1830 р.
- •82. Друга республіка у Франції. Конституція 1848 р.
- •83. Третя республіка у Франції. Конституційні акти 1875 р. У Франції.
- •84. Четверта республіка у Франції. Конституція 1946 р.
- •85. П'ята республіка у Франції. Конституція 1958 р.
- •86. Франція в період від Третьої до Четвертої республік.
- •87. Виникнення та розвиток англо-американської правової системи.
- •88. Виникнення та розвиток континентальної правової системи.
- •89. Німеччина в XIX ст.: Рейнський союз, Німецький союз, Північнонімецький союз.
- •90. Право Німеччини у середні віки.
- •91. Державний лад Німеччини за конституцією 1871 р.
- •92. Листопадова революція в Німеччині. Веймарська конституція 1919 р.
- •93. Встановлення нацистської диктатури в Німеччині.
- •94. Німецьке цивільне уложення 1900 р.
- •95. Ідеологія, правова доктрина та механізм нацистської диктатури.
- •96. Утворення фрн. Боннська конституція 1949 р.
- •97. Об'єднання Німеччини у 1990 р.
- •98. Революція Мейдзі та реформи 1870-1880-х рр. В Японії.
- •99. Конституція Японії 1889 р.
- •100. Конституція Японії 1946 р.
- •101. Сіньхайська революція 1911-1912 р. Та її наслідки.
- •102. Утворення Китайської Народної Республіки. Конституція 1954 р.
- •103. Особливості буржуазної революції у Німеччині.
- •104. Право Франції у Середні віки.
- •105. Право середньовічної Німеччини.
5. Загальна характеристика права Стародавнього Сходу.
Правові системи Стародавнього Сходу мали свої особливості. В той же час вони типологічно схожі (причини ті ж самі, що й у схожості держав). Перші зафіксовані на письмі пам’ятки права (Закони Ману, Закони Хаммурапі) схожі за своїми техніко-юридичними характеристиками. А саме: 1.) попри існування писаного права широко застосовувався звичай. Він лише закріплювався державою. Тому право містило багато елементів архаїчного (первісного права): принцип таліону – покарання відповідно до заподіяної шкоди (око за око, зуб за зуб), кровна помста, принцип колективної відповідальності общини, сім’ї за правопорушення одного з членів; 2.) закони не були універсальними та всеохоплюючими, тобто їх характерною рисою була казуальність; 3.) закони містили правила морального та релігійного характеру; 4.) законодавчі збірки відзначалися слабкою систематизацією. 5.) право було становим, тобто враховувалося соціальне становище особи, що відповідно впливало на визначення вини та виду покарання; 6.) право було диспозитивним, тобто особа могла вільно розпоряджатися своїми правами. Судочинство розпочиналося лише у випадку подачі позову потерпілої сторони й могло бути припинено за бажанням сторін; 7.) у праві була відсутня чітка розмежованість між приватноправовими порушеннями (деліктом) та злочином; 8.) давньосхідне право усіляко обмежувало розвиток інституту приватної власності.
Для права Стародавнього Сходу харктерне не тільки видання окремих законів, а й розробка цілих збірників права. До них можна віднести такі пам’ятки правової думки як кодекс Сеті І (у Єгипті ХІУ ст. до н. е.), кодекс Бокхоріса (УІІІ ст. до н. е.), Закони Ур-Наму (у Месопотамії ХХІ ст. до н. е.), Книга законів-Фацзін, розроблену китайським чиновником Лі Куйєм у ІУ ст. до н. е. та інші. Найвидатнішою пам’яткою права стародавнього Сходу вважаються Закони царя Хаммурапі.
6. Соціально-правове становище населення Вавилонії за Законами Хаммурапі.
У Стародавньому Вавилоні вільне населення поділялося на дві категорії: авілум (людина, син людини) і мушкенум (дрібний люд). Своїм правовим становищем авілум стояв вище мушкенума. Особа, життя, здоров'я, честь, сім'я авілума охоронялися більш суворо. Так, якщо авілум виб'є око авілуму або зламає йому кістку, то винний відповідав за принципом таліону — «рівне за рівне», тобто «око за око». Коли ж він так само скалічить мушкенума, то покарання мало обмежитися штрафом. Особливий правовий статус отримував не тільки сам авілум, але й члени його сім'ї, наприклад, якщо авілум вдарить вагітну жінку, дочку авілума, і ця жінка помре, то належить вбити його власну дочку. Але коли такий випадок траплявся з дочкою мушкенума, то досить було заплатити за її смерть 1/2 міни (приблизно 250 г) срібла. Різниця між цими групами полягала, як вважають деякі дослідники, в тому, що авілум — це повноправні общинники, а мушкенум — люди, які стояли поза общиною і були пов'язані з царським або храмовим господарством.
Окремий стан суспільства становили раби. Найрозповсюдженішим джерелом рабів був військовий полон. До рабів ставилися мов до худоби: їх таврували, відрізали їм вуха, карали на розсуд господаря, аж до смертної кари включно. Рабів приносили в жертву, примушували виконувати найважчу, брудну роботу. Вони у величезній кількості гинули на будівництві пірамід, храмів і палаців, в каменоломнях, їх продавали, дарували, закладали, передавали в спадщину, обмінювали і т.д.
У Вавилоні деякі категорії рабів (раби палацу або раби мушкенума) мали право одружуватися навіть на вільних дівчатах, мати дім, рухоме майно.. За Законами царя Хаммурапі, коли вмирав раб, який оженився на вільній дівчині, все, що вони разом з дружи ною набули з того часу, як оселилися разом (дім, рухоме майно), слід було розділити на дві частини: половину одержував господар рабів, а половину — дружина померлого раба для своїх дітей.
У Вавилоні на людину, яка вивела за міську браму чужого раба, сховала утікачів — раба або рабиню, — чекала страта. Цирульнику, який видалив рабу його тавро, відрізали пальці. За Законами Хаммурапі, якщо раб скаже хазяїну: «Ти не мій пан», йому слід було відрізати вухо.
Закони Хаммурапі окреслюють досить строкату картину професійного поділу суспільства. Існували такі категорії населення як воїни, торгові агенти, жерці (жриці), лікарі.
