- •Криміналістична документалістика, її місце у системі криміналістики та структура.
- •Документ як об’єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
- •Види та способи підробки документів. Суть та елементи повної та часткової матеріальної підробки документів.
- •Способи видалення штрихів та реквізитів документа (підчистка, витравлювання, змивання) як способи часткової підробки документів: їх ознаки та способи виявлення.
- •Способи внесення необхідних змін без попереднього видалення первісного змісту як способи часткової підробки документів: ознаки та способи виявлення.
- •Монтаж як спосіб часткової підробки документів: види, ознаки, способи виявлення.
- •Ознаки технічної підробки підпису і способи її виявлення.
- •Ознаки підробки печаток і штампів. Способи їх виявлення.
- •Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту.
- •Поняття писемного мовлення (письмової мови) та письмово-мовних навичок особи. Загальні та окремі ознаки письмової мови.
- •Поняття криміналістичного письмовомовного (авторознавчого, судово-лінгвістичного) дослідження документів, його завдання та обєкти.
- •Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •Поняття почерку в криміналістиці, його властивості та ознаки. Формування і зміна навиків почерку.
- •Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку).
- •Загальні і окремі ознаки почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.
- •Методика встановлення тексту спалених документів, відтворення (прочитання) слабковидих і невидимих документів.
- •Поняття криміналістичного ототожнення особи за зовнішніми ознаками, його значення і завдання.
- •Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •За видом і рівнем організації вони поділяються на:
- •Залежно від методу фіксації можуть бути отримані об'єктивні або суб'єктивні відображення зовнішнього вигляду:
- •Класифікація ознак зовнішності людини та її елементів.
- •За часом виникнення й прояву на:
- •За причиною виникнення на:
- •За характером утворення на:
- •За характером прояву на:
- •Кожна анатомічна ознака зовнішності або її елемент, що становлять собою матеріальну структуру, яка використовується в ототожненні людини, ще може поділятись або характеризуватися за:
- •Правила описання людини за методом «словесного портрета».
- •Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види.
- •Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •Суб'єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Поняття, види.
- •Суб'єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови. Процес виготовлення різновидів суб'єктивних портретів.
- •Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання мисленного образу про зовнішність особи.
- •Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання, які можуть бути вирішені експертним шляхом.
- •Генотипоскопічне дослідження у кримінальному судочинстві: методика, об'єкти, можливості.
- •Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •Види, завдання та можливості судово-портретних експертиз.
- •Види та зміст стадій судово-портретної експертизи.
- •Поняття, значення та система криміналістичної реєстрації.
- •Зародження та генезис методики кримінальної реєстрації.
- •Наукові основи криміналістичної реєстрації.
- •Суб'єкти та юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб.
- •Класифікація криміналістичних обліків.
- •Оперативно-довідкові криміналістичні обліки. Характеристика та їх можливості.
- •Криміналістично-пошукові обліки: поняття, об'єкти, порядок постановлення на облік, їх призначення та можливості.
- •Довідково-допоміжні (інформаційно-довідкові) криміналістичні обліки: поняття, обєкти, їх призначення та можливості.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних Головним інформаційним бюро мвс України.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних дндекц мвс України.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних ндекц мвс України.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних у міських, районних, транспортних органах мвс України.
- •Суть, об'єкти та правила ведення алфавітного криміналістичного обліку.
- •Суть, об'єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку.
- •Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули.
- •Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули.
За видом і рівнем організації вони поділяються на:
речові джерела - це матеріальні об'єкти, у яких зафіксовані (відображені) відомості про зовнішність людини
особисті джерела інформації про зовнішність - це люди, які, взаємодіючи з матеріальним оточенням і учасниками події злочину, відображають їх у вигляді суб'єктивних уявних образів, що називаються ідеальними слідами або "слідами пам'яті".
Залежно від методу фіксації можуть бути отримані об'єктивні або суб'єктивні відображення зовнішнього вигляду:
об'єктивні відображення зовнішності можуть бути отримані, коли слід-відображення утворюється тільки внаслідок дії природно-фізичних законів. До об'єктивних відображень зовнішності ставляться: фотозйомка, відеозйомка (відеозапис), рентгенографія, фіксація на копіювальні матеріали, словесний опис
суб'єктивні відображення зовнішності є результатом матеріалізації слідів-пам'яті, що перебувають у свідомості очевидців злочину.
Основними способами фіксації зовнішності людини є:
• описання зовнішності за правилами словесного портрета;
• розшукове орієнтування;
• фотографування, кінознімання, відеозапис;
• виготовлення суб'єктивних портретів (мальованих), композиційних, мальовано-композиційних, фотокомпозиційних;
• виготовлення скульптурних копій;
• виготовлення посмертних масок;
• різноваріантні поєднання названих способів фіксації, наприклад, розшукове орієнтування, що містить фотографію і словесний портрет (опис) розшукуваної особи.
Класифікація ознак зовнішності людини та її елементів.
Їх класифікацію вперше спробував виконати вже згадуваний французький криміналіст Альфонс Бертільйон, який розробив спеціальну термінологію для позначення ознак зовнішності і створив систему їх опису, яку назвав словесним портретом.
Провівши деяке узагальнення й зіставлення вже запропонованого, можна зупинитися на такій класифікації зовнішніх ознак і властивостей людини.
Всі ознаки зовнішності можна поділити на дві групи:
|
• загальнофізичні ознаки зовнішності та її елементів: стать, вік, зріст, вага, будова тіла (статура) тощо; • демографічні та антропологічні ознаки: раса, національність, народність, етнічна група; • анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності будови тіла людини та його елементів; • функціональні властивості (ознаки), обумовлені специфікою проявів життєво важливих функцій організму людини: постава - стан, хода, артикуляція, жестикуляція, міміка, голос, мова, звички тощо. |
|
• виробничі, тобто ті, що утворюються у процесі виготовлення цих речей і предметів; • відображувані, тобто ті, що проявляються під час використання, експлуатації посильних речей, предметів. |
Усі ознаки і властивості зовнішності та її елементи ще поділяються на відповідні групи за іншими критеріями, а саме за об'ємом на:
загальні - найбільш помітні, великі;
окремі або детальні - це деталі загальних ознак.