8. Ознаки підробки печаток і штампів. Способи їх виявлення.

З метою підроблення відбиток печатки можна нанести на документ у такий спосіб:

• малюванням безпосередньо в документі;

• копіювання справжнього відбитка на підробний документ (вологе або через копіювальний папір);

• отримання відбитка за допомоги підробленого кліше.

У разі малювання в документі відбитків зображення літер, їх форма, розмір, малюнки, ширина штрихів нестандартні; ці елементи можуть бути подвоєні та викривлені; залишаються сліди перетиснення, проколи, частинки графіту; можна помітити асиметричне розташування літер, неоднаковий радіальний нахил однакових літер.

Рельєфні відбитки на вклеєному знімку наносять тисненням шариковою (кульковою) ручкою, іноді голкою - тож під час дослідження будуть спостерігатися відповідні ознаки такого підроблення.

Копіювання:

- через копіювальний папір із подальшим обведенням штрихів барвником. Спостерігаються залишки барвника копіювального паперу;

- вологе копіювання - з використанням проміжного кліше, коли використовують зволожений фотопапір, липку стрічку тощо.

Перекопійований відбиток характеризується слабким забарвленням, розпливами і нечіткими краями перекопійованих штрихів.

Отримання відбитку за допомоги підробленого кліше:

- ознаки підроблення відбитків, нанесених із вирізаних кліше (гуми, лінолеуму, дерева): літери не мають стандартної форми, штрихи - нерівні, засічки - відсутні, овали - кутасті, а з'єднувальні штрихи - перерізані;

- за використання набірних кліше: літери відповідають друкарському шрифту, але їх вертикальне розташування, інтервали, лінія рядка можуть бути зміненими;

- у круглих відбитках радіальний нахил літер є різним, а лінії -осі не мають єдиної точки перетинання (переважно у центрі).

Характерними є також відсутність пробільного матеріалу, нерівні рядкові лінії, граматичні (подеколи) помилки, порушення правил друкарського набору.

9. Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту.

Оглядом машинописного тексту документа перш за все треба установити, на чому він віддрукований:

- на звичайній канцелярській машинці,

- на сучасному друкуючому пристрої: принтері, принтері,

У першому випадку відбиток утворюється, якщо внаслідок удару /натиснення/ друкованої форми, на якій знаходився барвник.

У другому випадку відбиток знака також утворюється внаслідок удару /тиснення/, але барвника на друкованій формі немає.

Він знаходиться над поверхнею паперу і штрихи відбитків літер, нанесений через барвну стрічку або копіювальний папір, відображають їх структуру.

Якщо виявиться, що текст нанесений через барвну стрічку /копіювальний папір/, то в ході подальшого дослідження можна визначити модель друкарської машинки; чи є вона пристроєм з монолітним або складеним літероносієм.

Оскільки друкуючі форми – літери нерухомо закріплені на літероносії, то під час друку вони зберігають однакові інтервали між літерами, які в старих машинках змінюються внаслідок викривлення важелів.

Відхилення літер від вертикального положення також не може бути, якщо машинка не зіпсована.

У тесті немає і такої окремої ознаки, як виступання окремих літер над верхнім рядком або опусканні під нижнім.

У текстах зберігається окрема ознака – деформування знака.

Навіть поверхневим оглядом машинописного і друкарського текстів у документі його не можна сплутати з текстом, нанесеним матричним друком.

Матричний спосіб формування знаків використаний у принтерах, плотерах і ксероксах, які мають конструктивні особливості, що дає змогу диференціювати їх за друкованим текстом у документах.

Спосіб формування знаків однаковий, але способи відображення інформації на папері різні.

Тому знак /літера/ формується у вигляді забарвлених відбитків голок і забарвлених точок, нанесених „вистрілюванням” барвника із сопла мікро капіляра.

Під час мікроскопічного дослідження матричних знаків-відбитків можна визначити вид головки принтера, а отже його модель.

Відомо, що головка принтера являє собою вертикальну матрицю голок.

У вертикальному штриху знака можна підрахувати кількість точок і таким способом попередньо визначити вид головок принтера.

Матричний друк здійснюється в автоматичному режимі за спеціальною програмою, тобто можна обрати будь-який шрифт, його розміри, форму, інтервали між знаками і рядками, запрограмувати поля, абзаци та ін.

Отже загальні традиційні ознаки машинописного тексту в даному тексті не можна брати за основу диференціації, оскільки вони зберігаються до зміни програми друку, що може зробити оператор.

Ще складніше відрізнити тексти, нанесені лазерними принтерами та ксероксами цього виду від інших видів. Характерною ознакою, що в даному випадку відображається в текстах, є спосіб відображення інформації на папері: струминний або електрофотографічний. Штрихи літер лазерного друку мають характерний блиск при вертикальному освітленні.

10. Характеристика сучасних способів відтворення зображень документів.

11. Сучасні способи друкування з форм: технології та ознаки відповідних відповідних видів друку.

12. Сучасні способи друкування без форм (репрографічні способи отримання зображень): види, технології та ознаки відповідних відповідних видів друку.

13. Різновиди, завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів.

Техніко-криміналістична експертиза документів, у залежності від об’єкту дослідження вирішуваних завдань має декілька різновидів:

1/ експертиза реквізитів документів.

2/ експертиза відбитків печаток і штампів.

3/ експертиза поліграфічної продукції.

4/ експертиза сучасних друкованих форм і одержаних з їх допомогою відбитків.

5/ експертиза сучасних друкованих форм і одержаних з їх допомогою відбитків.

6/ експертиза грошових знаків та цінних паперів.

7/ експертиза матеріалів документів та засобів письма.

Експертиза реквізитів документів вирішує такі основні завдання:

1) встановлення особливостей виготовлення друкарських засобів і їх відбитків;

2) встановлення факту і способу внесення змін до документа (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток тощо);

3) виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабковидимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах, а також текстів (зображень) на обгорілих та згорілих документах за умови, що папір, на якому вони виготовлені, не перетворився на попіл;

4) встановлення типу, системи, марки, моделі та інших кваліфікаційних категорій друкарської техніки, а також ідентифікація цих засобів за відбитками їх знаків;

5) ідентифікація печаток, штампів, факсиміле за їхніми відбитками;

6) ідентифікація засобів розмножувальної техніки за їхніми відбитками;

7) ідентифікація компостерних знаків за просічками;

8) ідентифікація письмового приладдя за штрихами;

9) ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний текст, намалювала і (або) вирізала зображення, за особливостями навичок виконавця;

10) встановлення належності літер певному комплекту шрифту;

11) визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються.

Експертизою матеріалів документів встановлюються рід, вид (інша класифікаційна категорія) матеріалів, на яких і за допомогою яких виконувався (виготовлявся) документ (папір, барвники тощо), а також їх спільна родова (групова) належність.