- •Криміналістична документалістика, її місце у системі криміналістики та структура.
- •Документ як об’єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
- •Види та способи підробки документів. Суть та елементи повної та часткової матеріальної підробки документів.
- •Способи видалення штрихів та реквізитів документа (підчистка, витравлювання, змивання) як способи часткової підробки документів: їх ознаки та способи виявлення.
- •Способи внесення необхідних змін без попереднього видалення первісного змісту як способи часткової підробки документів: ознаки та способи виявлення.
- •Монтаж як спосіб часткової підробки документів: види, ознаки, способи виявлення.
- •Ознаки технічної підробки підпису і способи її виявлення.
- •Ознаки підробки печаток і штампів. Способи їх виявлення.
- •Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту.
- •Поняття писемного мовлення (письмової мови) та письмово-мовних навичок особи. Загальні та окремі ознаки письмової мови.
- •Поняття криміналістичного письмовомовного (авторознавчого, судово-лінгвістичного) дослідження документів, його завдання та обєкти.
- •Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •Поняття почерку в криміналістиці, його властивості та ознаки. Формування і зміна навиків почерку.
- •Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку).
- •Загальні і окремі ознаки почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.
- •Методика встановлення тексту спалених документів, відтворення (прочитання) слабковидих і невидимих документів.
- •Поняття криміналістичного ототожнення особи за зовнішніми ознаками, його значення і завдання.
- •Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •За видом і рівнем організації вони поділяються на:
- •Залежно від методу фіксації можуть бути отримані об'єктивні або суб'єктивні відображення зовнішнього вигляду:
- •Класифікація ознак зовнішності людини та її елементів.
- •За часом виникнення й прояву на:
- •За причиною виникнення на:
- •За характером утворення на:
- •За характером прояву на:
- •Кожна анатомічна ознака зовнішності або її елемент, що становлять собою матеріальну структуру, яка використовується в ототожненні людини, ще може поділятись або характеризуватися за:
- •Правила описання людини за методом «словесного портрета».
- •Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види.
- •Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •Суб'єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Поняття, види.
- •Суб'єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови. Процес виготовлення різновидів суб'єктивних портретів.
- •Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання мисленного образу про зовнішність особи.
- •Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання, які можуть бути вирішені експертним шляхом.
- •Генотипоскопічне дослідження у кримінальному судочинстві: методика, об'єкти, можливості.
- •Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •Види, завдання та можливості судово-портретних експертиз.
- •Види та зміст стадій судово-портретної експертизи.
- •Поняття, значення та система криміналістичної реєстрації.
- •Зародження та генезис методики кримінальної реєстрації.
- •Наукові основи криміналістичної реєстрації.
- •Суб'єкти та юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб.
- •Класифікація криміналістичних обліків.
- •Оперативно-довідкові криміналістичні обліки. Характеристика та їх можливості.
- •Криміналістично-пошукові обліки: поняття, об'єкти, порядок постановлення на облік, їх призначення та можливості.
- •Довідково-допоміжні (інформаційно-довідкові) криміналістичні обліки: поняття, обєкти, їх призначення та можливості.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних Головним інформаційним бюро мвс України.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних дндекц мвс України.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних ндекц мвс України.
- •Види та характеристика криміналістичних обліків, здійснюваних у міських, районних, транспортних органах мвс України.
- •Суть, об'єкти та правила ведення алфавітного криміналістичного обліку.
- •Суть, об'єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку.
- •Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули.
- •Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули.
Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
У криміналістиці та слідчій практиці поняття ознаки часто визначають через властивість і навпаки - властивість інтерпретують як ознаку.
Таке тлумачення визначень є взагалі справедливим, але воно вимагає уточнення для окремих теорій криміналістики, які оперують поняттями «ознака» і «властивість».
Ознака - це зовнішній вигляд, вона є очевидною та доступною щодо безпосереднього сприйняття.
Властивість - це частіше за все внутрішня сторона об'єкта, її якість уміщено в зовнішні обриси будь-якого тіла. Через те в більшості випадків властивість є неочевидною, оскільки це - внутрішня якість об'єкта (твердість, радіоактивність, пружність, теплопровідність тощо). Тому внутрішні властивості часто називають структурними. Спостерігач пізнає їх опосередковано, оскільки вони виявляються в русі, процесі взаємодії предметів.
Отже, властивості відрізняються від ознак як у логічному, так і в криміналістичному розумінні.
Зовнішні властивості фізичних тіл називають ознаками, а внутрішні - властивостями.
Отже, ознаки і властивості притаманні будь-якому матеріальному об'єкту.
Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
Наукові основи використання ознак зовнішності людини з метою розкриття й розслідування злочинів започаткував французький криміналіст А. Бертільон.
У 70-роки ХІХ ст. він запропонував систему описання прикмет злочинців з метою їх реєстрації, де кожний елемент зовнішності отримав точне (конкретизоване) визначення й позначення.
Поступово, з використанням досягнень анатомії, антропології, психології, фізіології, морфології, судової медицини та інших наук, а також з урахуванням слідчої, оперативно-розшукової й експертної практики у криміналістиці сформувалось окреме вчення про зовнішні ознаки людини..
Криміналістичне вчення про зовнішність тобто фізичні ознаки та властивості людини, які використовуються для ототожнення людини, останнім часом одержало назву криміналістичної габітології.
Габітологія – це галузь криміналістичної техніки, що вивчає закономірності закріплення зовнішності людини і різних відображеннях і розробляє техніко-криміналістичні засоби та методи (способи) збирання, використання інформації про зовнішні ознаки та властивості людини з метою розкриття й розслідування злочинів.
Передумовами застосування габітології у криміналістиці є:
неповторність (індивідуальність) прикметної зовнішності кожної людини, відмінність її зовнішності від зовнішності інших людей;
відносна стійкість ознак зовнішності та властивостей (тобто відносна їх незмінність у межах певного часу);
відносна незалежність одних ознак людини від інших її ознак і властивостей;
визначеність ознак;
адекватність ознак;
повнота інформації від ознак і властивостей зовнішності;
здатність зовнішності фіксуватись у різних відображеннях, як у матеріальних, так і в ідеальних, тобто в пам'яті.
Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
Джерела інформації - це матеріальні об'єкти, причинно пов'язані з обставинами події злочину.
Збирання інформації про прикмети зовнішності проводиться у ході оперативно-пошукових заходів і слідчих дій, а також у процесі повсякденної роботи співпрацівників міліції на обслуговуваній ними території.
(Засобами) джерелами встановлення особи за її зовнішністю можуть виступати:
уявні образи про зовнішність особи, яка повинна бути впізнана, зафіксовані в пам'яті інших осіб (наприклад, потерпілого, рідних безвісти зниклої особи);
фотографії розшукуваних осіб, кіно-, відеоматеріали та інші документи (медичні, спортивні, кадрові, архівні, спецреєстраційні тощо);
речові докази - сліди, що відображають зовнішню будову частин тіла людини (рук, ніг, губ тощо), а подеколи і одяг людини;
тілесні залишки людини (труп, череп, скелет тощо).
Класифікація джерел інформації: