38. Види та зміст стадій судово-портретної експертизи.

Процес експертного дослідження складається з п'яти стадій:

- підготовчої;

- аналітичної;

- порівняльної;

- синтезу та узагальнення;

- фіксації результатів дослідження.

На першій стадії відбувається вивчення властивостей наданих експертові об'єктів і вплив їх на передання ознак зовнішності. Так, оглядаючи об'єкти фотографії, експерт вибирає з них найбільш придатні для зіставлення.

На другій (аналітичній) стадії здійснюється роздільне вивчення об'єктів. Для цього, наприклад, відібрані фотознімки доводяться до одного масштабу. За групою фотографій, на яких зображено ту саму особу, яка підлягає ідентифікації, з використанням методу словесного портрета описуються збіжні ознаки зовнішності.

Поряд із описом, на цій та наступній третій стадії застосовують й інші заходи демонстрації збіжних ознак: зіставлення, суміщення, накладення.

Отже, сутність третьої стадії - порівняння роздільно виявлених ознак із установленням збігу чи різниці, у спосіб зіставлення, суміщення та накладення (аплікації) фотозображень.

На четвертій стадії - синтезу та узагальнення результатів - проводиться оцінювання справді збіжних і відмінних ознак, формулюються висновки.

На п'ятій стадії дослідження відбувається фіксація його результатів - складається висновок експерта, до якого долучаються фототаблиця із розміченими та нерозміченими (конт-рольн им и) фотографіями.

Якщо на експертизу скеровано череп і зажиттєве зображення особи, яка підлягає ототожненню, то дослідження провадиться за дещо іншою методикою.

Спершу за черепом установлюються стать і наближений вік особи, якій цей череп належав. Після цього із зажиттєвої фотографії виготовляють діапозитив. Череп фотографують у тому ж масштабі та ракурсі, що й обличчя, зображене на діапозитиві. Далі негативне зображення черепа та обличчя суміщають за основними анатомо-топографічними пунктами і з цього суміщеного негатива здійснюють фотодрук. На отриманій фотографії повинні чітко проглядатись обидва зображення так, щоби збіглися всі анатомо-топографічні пункти і контури. Якщо такий збіг має місце, то виснують про те, що череп міг належати цій особі. У разі незбігу висновок буде негативним.

39. Поняття, значення та система криміналістичної реєстрації.

Криміналістична реєстрація - це науково розроблені засади і правила функціонування системи обліків осіб, предметів та інших об'єктів і відомостей щодо них, які мають криміналістичне значення.

Система реєстрації складається з підсистем (складових), тобто з певних видів криміналістичних обліків, які різняться між собою обліковими відомостями, а також способами і формами їх накопичення й систематизації.

Отже, криміналістичний облік - один із складників криміналістичної реєстрації, що характеризується властивою саме йому обліковою, криміналістично значущою інформацією та специфічними способами і формами її накопичення й систематизації. Довідки органів, які здійснюють криміналістичний облік, після їх приєднання до справи використовують у судочинстві як докази (ст. 65 КПК України).

Значення. Дані кримінальної реєстрації використовуються в криміналістичній та адміністративно-правовій діяльності. Кримінальна реєстрація об'єктів і відомостей щодо них має кілька рівнів спільності: всеукраїнський (державний), регіональний (обласний) і місцевий (районний).

Безпосереднім призначенням кримінальної реєстрації є утворення попередніх умов для ідентифікації об’єктів, що реєструються, наведення про них відповідних довідок. За допомогою реєстраційних даних здійснюється розшук та ідентифікація об’єктів шляхом порівняння матеріалів реєстрації з ознаками об’єкта, що перевіряється. Кожний вид криміналістичного обліку — це фактично інформаційно-пошукова система, тому ведення і використання криміналістичних обліків передбачає широке застосування інформаційних технологій та можливостей ЕОМ.

За допомогою кримінальної реєстрації вдається вирішувати такі завдання розслідування, як встановлення факту притягнення особи раніше до кримінальної відповідальності; виявлення невідомого злочинця, який зник з місця події, або особи, яка вчинила втечу з місць позбавлення волі; ідентифікацію злочинця за його слідами; встановлення особи невпізнаного трупа та ін.