2. За часом виникнення й прояву на:

• постійні - ті, що притаманні людині від моменту її народження і протягом усього життя;

• тимчасові - можуть виникати і зникати (волосяний покрив, бородавки, зуби тощо).

3. За причиною виникнення на:

• необхідні - ті, що обов'язково притаманні людям певної групи (волосяний покрив на обличчі чоловіків);

• випадкові - необов'язково притаманні (родимі плями, пухирці, горбинки на шкірі).

4. За характером утворення на:

• природні - притаманні людині від народження або такі, що проявляються з часом (із віком): зморшки, сивина волосся та ін.;

• штучні - з'являються внаслідок свідомого чи випадкового внесення змін людиною до своєї зовнішності, або така зміна настає внаслідок впливу побічних випадкових факторів (ушкодження, наслідки хірургічних втручань);

• патологічні (різновид штучних) - викликані порушенням нормальної будови елементів зовнішності внаслідок захворювавня.

5. За характером прояву на:

• особливі прикмети, тобто крайнього ступеня вираженості різних елементів - вельми помітні, незвичні; чи рідкісні елементи; аномалії, хворобливі зміни; відсутність окремих елементів зовнішності; татуювання, рідкісні супутні речі, предмети та їхні ознаки;

• приховані, ускладнено наглядні, що виявляються спеціальним спостереженням, розглядуванням із близької відстані, протягом певного часу чи багаторазово.

6. Кожна анатомічна ознака зовнішності або її елемент, що становлять собою матеріальну структуру, яка використовується в ототожненні людини, ще може поділятись або характеризуватися за:

• формою: круглі, овальні, квадратні, прямі, хвилясті, опуклі та іи.;

• розміром: великі, малі, середні, дуже малі, дуже великі тощо.

• положенням: пряма, виступаюча, піднята та ін.;

• кольором;

• кількістю;

• ступенем симетрії та вираженості.

27. Правила описання людини за методом «словесного портрета».

Як уже зазначалося, першим систему опису ознак зовнішності (словесний портрет) створив А. Бертільйон, яку згодом суттєво вдосконалив А. Рейсе.

Словесний портрет – це науково обґгрунтовану систему опису зовнішніх ознак і властивостей людини з використанням спеціальної впорядкованої та загальноприйнятої термінології для розшуку і ототожнення людини.

Основні правила описання зовнішності людини методом словесного портрета:

• оптимальна повнота опису;

• вживання єдиної спеціальної уніфікованої термінології;

• послідовність описання (від загального до окремого);

• описання частин голови (обличчя) у фас і профіль;

• описання окремих частин і деталей тіла із зазначенням їхніх величини, форми (контура), положень, кольору (якщо це можливо), особливостей.

Важливою умовою застосування словесного портрета є опис ознак зовнішності з урахуванням їх величини (розміру), форми, положення, а в окремих випадках — і кольору.

Розмір ознаки зовнішності - кількісна характеристика, виражена у відносній порівняно з поряд існуючою ознакою. Для визначення розміру ознаки існують три системи градацій:

• тричленна градація - використовує всього три терміни: малий, середній, великий.

• п'ятичленна - п'ять: дуже малий, дуже великий, великий, малий, середній.

• семичленна - додано ще дві градації: нижче середнього, вище середнього (застосовується зрідка, головним чином у портретній експертизі та під час ототожнення особи за фотографіями).

Форма ознаки зовнішності визначається візуально у двох положеннях: у фас і профіль, способом порівняння з відомими геометричними фігурами (круг, овал, квадрат, прямокутник, трикутник - це геометричність ознаки).

Положення ознаки - розташування її в просторі відносно вертикального або горизонтального напряму. Положення ознаки може бути

• прямим;

• таким, що виступає;

• відстовбурченим;

• трохи піднятим тощо.

Колір ознаки - спектральна характеристика поверхні описуваного елемента тіла (зовнішності).