Хід роботи

Підцарство найпростіші містить організми виключно одноклітинні, тобто тут організм представлений лише однією клітиною. Раніш цю групу тварин відокремлювали в один тип. Зараз підцарство поділяють на такі типи: саркомастигофори, що включає підтипи саркодові з класами корененіжки, променевики або радіолярії, сонячники; підтип джгутиконосці з класами рослинні джгутиконосці або фітомастигіни і рядами панцирні джгутиконосці, евгленові та клас тваринні джгутиконосці або зоомастигіни; тип споровики, тип кнідоспоридії; тип мікроспоридії; тип інфузорії.

Ознайомимося з представниками двох типів - саркомастигофор та інфузорій. Найцікавішими з них є амеби з класу корененіжок, евглени - з ряду евгленових, класу фітомастигін, підтипу джгутиконосці і типу саркомастигофори, інфузорії - з типу інфузорії. Одноклітинні типів споровики, кнідоспоридії та мікроспоридії виключно екто- або ендопаразити і являють більше медичний інтерес. Їх біологічний аспект вивчення цікавий лише з точки зору пристосувань до паразитизму та складних циклів розмноження.

Тип саркомастигофори включає два підтипи - саркодові та джгутикові. Саркодові представлені найбільш примітивно організованими тваринами (рисунок 1). Їх тіло не мас постійної форми, повільне пересування відбувається за допомогою псевдоподій. Захоплення їжі проходить шляхом фагоцитозу з утворенням травної вакуолі. Виведення надлишків води та неперетравлених залишків відбувається за допомогою скоротливої вакуолі. Газообмін та розподіл речовин проходе дифузно. Розмноження безстатеве. Деякі види (дифлюгії, арцели) мають раковину (рисунок 2). При несприятливих умовах амеби здатні утворювати цисту. Деякі морськи формі; можуть бути колоніальними (фораменіфери). Мешкають амеби у брудних водоймах, живлячись бактеріями.

1 Розгляньте амебу звичайну під мікроскопом і замалюйте. Позначте основні органоїди.

Рисунок 1 - Амеба звичайна: 1 - псевдоподії; 2 - цитоплазма; 3 - скоротлива вакуоля; 4 - ядро; 5 - травні вакуолі

2 Розгляньте та замалюйте деяких представників раковинних амеб.

Рисунок 2 - Різні види раковинних амеб: А -дифлюгія; Б - арцела; В - еугліфа; (раковинка); Г - еугліфа (жива корененіжка з псевдоподіями)

Евглена зелена є типовим об'єктом для вивчення джгутикових (рисунок 3). Також мешкає в брудних водоймах і особливо інтенсивно розмножується у тимчасових калюжах при їх доброму прогріванні. Під мікроскопом добре видно характерний спосіб пересування джгутикових вгвинчуванням в воду. Джгутикові мають постійну форму тіла, що зумовлене наявністю жорсткої оболонки - пелікули. У основі джгутика розміщений рот з ротовою воронкою та короткою глоткою. На дні глотки утворюються травні вакуолі, що відриваються і циркулюють по всій цитоплазмі. Неперетравлені рештки та надлишки води викидаються у спеціальному місці пелікули - порошиці. У рослинних джгутикових є світлочутливе очко, що, як вважають, зумовлює орієнтацію організма на світло.

3 Розгляньте під мікроскопом та замалюйте евглену зелену.

Рисунок 3 - Евглена зелена: 1 - джгутик; 2 -скоротлива вакуоля; 3 - ядро; 4 - стигма; 5 -хроматофори

Тип інфузорії є найбільш високоорганізованою групою серед одноклітинна (рисунок 4). Це виявляється, перш за все, в зовнішній (морфологічній) та внутрішні (анатомічній) будові. Тут спостерігається так звана полімерія органоїдів - збільшення їх кількості. Це, наприклад, два ядра - макро- та мікронуклеус, дві скоротливі вакуолі, велика кількість травних вакуолей, велика кількість війок. Крім цього, у інфузорій добре диференційовані ротові утвори: передротова воронка (перістоміум), рот (стоміум), глотка. Швидкість руху та інтенсивність живленя; досить великі, що добре забезпечує метаболічні потреби. Це типові мешканці майже всіх водойм. Інфузорії можуть використовуватися як індикатори рівня забруднення водойм. Цей метод оснований на здатності різних видів цих найпростіших існувати у воді за різним ступенем забрудненості. Маючи певний перелік таких видів, можна скласти шкалу, за якою можна визначати по присутності у водоймі тих чи інших видів інфузорій рівень забруднення.

Частина інфузорій є колоніальними (рисунок 5). Такі колонії сидячі і є типовими фільтратами води.

4 Розгляньте та замалюйте клітину інфузорії. Позначте видимі структури.

Рисунок 4 - Інфузорія туфелька: 1 - війки; 2 - травні вакуолі; 3 - мікронуклеус; 4 - ротовий отвір; 5 - глотка; 6 - порошиця; 7 - скоротлива вакуоля; 8 - макронуклеус

5 Замалюйте представників колоніальних форм інфузорій кархензіум та кампанелу.

Рисунок 5 - Різні види інфузорій: 1- піксидіум; 2- кархензіум (колоніальна форма); 3 – кампанела (колоніальна форма)

Тип губки. Це багатоклітинні водні і переважно морські форми. Вони нерухомо прикріплюються до дна або підводних предметів і мають чітко виражену радіальну симетрію. Тіло губок побудовано з різних клітин та міжклітинної речовини, але немає чітко виражених тканин та органів. Внутрішня порожнина вистелена хоаноцитами - особливими джгутиковими клітинами з комірниками. Нервова сисТема. відсутня. Тіло пронизане багаточисельними каналами, що сполучаються з зовнішнім середовищем. Скелет мінеральний або органічний (рисунок б).

6 Розгляньте і замалюйте загальний вигляд губки.

Рисунок 6 - Загальний вигляд губки, у якої відкрита гастральна порожнина: 1 - устя; 2 - порожнина тіла; 3 – канали

Губки мають вигляд мішка або глибокого бокалу, який основою прикріплений до субстрату, а отвором, або устям оберненим догори. Тіло складається з двох шарів: зовнішнього - дермального (ектодерма) та внутрішнього - гастрального (ентодерма). Між цими двома шарами розташована мезоглея - шар особливої безструктурної речовини з подекуди розкиданими клітинами, які називаються клітинними елементами. Це нерухомі зірчасті клітини, які є опорними (коленцити); склеробласти, з яких розвиваються окремі скелетні елементи губок; амебоцити - рухливі клітини і деякі з них перетравлюють їжу. Частина амебоцитів - архєоцити - є резервними клітинами, що здатні перетворюватися в усі перелічені клітини (рисунок 7).

7 Розгляньте та замалюйте клітини стінки губки.

Рисунок 7 - Схематичний розріз через стінку тіла губки:

1 - клітини, що вистилають зовнішній бік стінки тіла;

2 - хоаноцити; 3 - яйцеклітина в мезоглії; 4 - склеробласт;

5 - пора; 6 - зірчасті клітини в мезоглії

Скелет губок складається або з мінеральної речовини - вапняку, кремнезему, або з органічної речовини - спонгіну (щось на зразок рогоподібної речовини). Скелет завжди розташований у мезоглії і складається з мікроскопічних тілець, голок, що утворюються в склеробластах. Голки мають правильну геометричну форму і дуже різноманітні (рисунок 8).

Рисунок 8 - Різні форми голок губок

Тип кишковопорожнинні. Це виключно водні організми і переважно морські. Всього тип нараховує близько 9 000 видів. Як і губки кишковопорожнинні мають радіальну або променеву симетрію тіла. До цього типу належать двошарові організми, тобто в онтогенезі у них формується лише два зародкових листка - ектодерма та ентодерма, які поділені прошарком мезоглеї. Звичайно, їх тіло має вигляд відкритого з одного кінця мішечка. У порожнині мішка відбувається перетравлення їжі, а отвір є ротом. Неперетравлені рештки також видаляються через рот. Таку будову мають всі поліпи, тобто сидячі форми. У рухливих форм - у медуз - тіло сплощується в напрямку центральної осі. Більшість кишковопорожнинних колоніальні. Найбільш характерна риса - наявність жалких клітин. Тип включає такі класи: гідрозої, сцифоїдні медузи, коралові поліпи. Найпоширеніший представник наших водойм - гідра - належить до класу гідрозоїв, підкласу гідроїдних. Це невеличкий (до 1см) прісноводний поліп (рисунок 9).

Рисунок 9 – Гідра: 1 - ектодерма; 2 - ентодерма; 3 - гастральна порожнина; 4 - жалкі клітини; 5 - нервові клітини; б - епітеліально-мускульні клітини; 7 - ротовий отвір; 8 - брунька; 9 - підошва; 10 - яйцеклітина; 11 - чоловічі гонади; 12 – щупальці

8 Розгляньте будову гідри під мікроскопом та замалюйте видимі структури.

Представники іншого класу - сцифоїдних медуз - є мешканцями наших морів. Ці аурелія, яка є звичайною в Чорному морі. Її жалкі клітини не завдають людині ніяких опіків і навпаки - інша медуза - коренерот може завдати досить болючих обліків. На рисуноку 10 наведена загальна схема будови медузи.

Рисунок 10 - Схема будови сцифоїдної медузи: 1 - ротові лопасті; 2 - ротовий отвір; 3 -щупальці; 4 - шлунок; 5 - мезоглея; 6 -статева залоза

9 Розгляньте і замалюйте схематичну будову медузи.

10 По кожній розглянутій групі тварин зробіть висновки стосовно залежності їх будови, рівня метаболізму і способу життя.