- •Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних робіт Лабораторна робота 1
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 2
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 3
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 4
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 7
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 8
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 9
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 10
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 11
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 12
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 13
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 14
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 15
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 16
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 17
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 18
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 19
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 20 Тема. Розмноження рослин
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Основні відмінності між дводольними та однодольними рослинами
- •Лабораторна робота 22
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 24
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 25
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 26
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 27
- •Хід роботи
- •До цієї групи комах відносять представників рядів жорсткокрилих або жуків, сітчастокрилих, волохокрильців, бліх, метеликів або лускокрилих, двокрилих, перетинчастокрилих.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 29
- •Хід роботи
- •Клас хрящові риби
- •Клас кісткові риби
- •Лабораторна робота 30
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 31
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 32
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 34
- •Хід роботи
- •1) Водоплавні; 2) болотяно-лучні; 3) степово-пустинні, або птахи відкритих місць; 4) лісові, або кущово-лісові; 5) хижі.
- •Лабораторна робота 35
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 36
- •Хід роботи
- •Завдання для підсумкового та поточного контролю знань студентів заочного факультету
- •Яку будову має кінчик кореня насінних рослин?
- •Що таке протонема?
- •Список літератури
- •4.Тахтаджян а.Л. Жизнь растений/а.Л. Тахтаджян – м.: Просвещение, 1981
Хід роботи
Пігменти з фотосинтезуючих тканин екстрагують полярними розчинниками (етиловим спиртом, ацетоном), які руйнують їхній зв’язок з мембранами хлоропластів. При розтиранні матеріалу з неполярними розчинниками, які не здатні денатурувати білки, в екстракт переходить незначна кількість пігментів. Розтертий матеріал в спирті залишається зеленим і тоді, коли в ньому спостерігається висока активність ферменту хлорофілази, яка відщеплює від хлорофілу спирт фітол. Тоді утворюється хлорофілін зеленого кольору з такими самими спектральними характеристиками, що і хлорофіли, але з гідрофільними властивостями. Тому хлорофілін не розчиняється в полярних розчинниках, а осад на фільтрі після екстракції фотосинтетичних пігментів залишається зеленим.
Листки різних рослин подрібнюють ножицями або скальпелем. Подрібнену наважку (0,2 -0,5 г) розтирають у ступці, додаючи на кінчику скальпеля трохи СаСОз для нейтралізації кислот клітинного соку. Зволожують матеріал невеликою кількістю розчинника, розтирають до гомогенної маси і переносять на фільтр, змиваючи багаторазово ступку невеликими порціями спирту. Об'єм розчину доводять до 10 мл.
Лабораторна робота 7
Тема. Розподіл пігментів за Краусом. Одержання хлорофілінів
Мета: дослідити, що 96 % етиловий спирт екстрагує із зелених
фотосинтезуючих тканин зелені та жовті пігменти, які характеризуються різними властивостями, у тому числі розчинністю в водних полярних і безводних неполярних розчинниках. Крім того, метою досліду є ознайомлення з реакцією одержання продуктів омилення хлорофілу.
Обладнання: спиртовий екстракт пігментів, бензин, 20 % розчин гідроксиду калію, пробірки в штативах, вода.
Хід роботи
У розчинах, одержаних шляхом екстракції розтертих зелених тканин рослин полярними розчинниками, міститься суміш пластидних пігментів, які беруть участь у фотосинтезі. Хлорофіли, яких у листках значно більше, маскують при цьому каротиноїди. Пігменти можна розділити з одного екстракту за методом Крауса.
У пробірку наливають 3 мл концентрованого екстракту пігментів, добавляють у неї 6 мл бензину і 2-3 краплини води. Пробірку закривають скляною пробкою і добре збовтують її вміст. Спостерігають розшарування розчину на зелений (верхній) і жовтий (нижній) шари. У верхньому бензиновому шарі розчинені хлорофіли і каротин (сильно гідрофобні речовини), в нижньому водноспиртовому - ксантофіл.
Щоб виявити каротин, у пробірку добавляють 15 краплин 20 % розчину КОН і сильно збовтують її вміст. Спостерігають перерозподіл забарвлених шарів внаслідок утворення солі хлорофілінової кислоти (реакція омилення хлорофілу). Жовте забарвлення верхнього шару в пробірці зумовлене каротином. Солі хлорофілінової кислоти, як і хлорофіл, зелені, але характеризуються гідрофільністю і тому перерозподіляються в нижньому водноспиртовому шарі.
Лабораторна робота 8
Тема. Спостереження за флуоресценцією хлорофілу
Мета: спостерігаючи за флуоресценцією, переконатися у фотохімічній активності хлорофілу; констатувати інтенсивну флуоресценцію розчину пігменту і видиму відсутність її у живих листках. Пояснити, чому в живих листках без
застосування високочутливих приладів не можна виявити флуоресценцію.
Обладнання: спиртові екстракти пігментів, живі листки, пробірки, ультрафіолетовий освітлювач.
