- •Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних робіт Лабораторна робота 1
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 2
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 3
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 4
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 7
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 8
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 9
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 10
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 11
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 12
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 13
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 14
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 15
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 16
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 17
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 18
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 19
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 20 Тема. Розмноження рослин
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Основні відмінності між дводольними та однодольними рослинами
- •Лабораторна робота 22
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 24
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 25
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 26
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 27
- •Хід роботи
- •До цієї групи комах відносять представників рядів жорсткокрилих або жуків, сітчастокрилих, волохокрильців, бліх, метеликів або лускокрилих, двокрилих, перетинчастокрилих.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 29
- •Хід роботи
- •Клас хрящові риби
- •Клас кісткові риби
- •Лабораторна робота 30
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 31
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 32
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 34
- •Хід роботи
- •1) Водоплавні; 2) болотяно-лучні; 3) степово-пустинні, або птахи відкритих місць; 4) лісові, або кущово-лісові; 5) хижі.
- •Лабораторна робота 35
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 36
- •Хід роботи
- •Завдання для підсумкового та поточного контролю знань студентів заочного факультету
- •Яку будову має кінчик кореня насінних рослин?
- •Що таке протонема?
- •Список літератури
- •4.Тахтаджян а.Л. Жизнь растений/а.Л. Тахтаджян – м.: Просвещение, 1981
Лабораторна робота 3
Тема. Вивчення рослинних клітин. Явища плазмолізу і деплазмолізу
Мета: ознайомитися з будовою рослинної клітини на готових фіксованих препаратах, навчитися фарбувати приготовані тимчасові препарати; поставити експеримент щодо спостереження за явищами плазмолізу та деплазмолізу.
Обладнання: мікроскоп, рослинні тканини, предметні та накривні скельця, барвники, кристали NaCl, фільтрувальний папір, піпетка, скляна паличка, пінцет.
Хід роботи
1 Приготуйте тимчасовий препарат листка елодеї. Розгляньте препарат на малому збільшенні, відмітьте наявність органоїдів клітин (клітинної стінки, хлоропластів, ядра). Переведіть об’єктив на велике збільшення ("40"). Розгляньте препарат і замалюйте видимі структури рослинної клітини.
2 Фіксування препарату за допомогою барвників. Приготуйте тимчасовий препарат шкірочки цибулі. Обережно, за допомогою піпетки або скляної палички, нанесіть краплину спиртового розчину йоду під накривне скельце. Через кілька хвилин розгляньте препарат під мікроскопом з об'єктивом "40". Замалюйте забарвлений препарат, позначте видимі структури клітин.
3 Вивчення явища плазмолізу та деплазмолізу. Приготуйте тимчасовий препарат шкірочки цибулі. Розмістіть його на предметному столику мікроскопа і розгляньте його на малому збільшенні. Пінцетом нанесіть кристалики солі в краплину води препарату. Весь час спостерігайте за конфігурацією цитоплазми клітин. Через деякий час цитоплазма почне втрачати воду і вміст клітини відставати від клітинної стінки. Замалюйте деплазмоліз у клітинах шкірочки цибулі.
Добре промийте препарат від солі водою. Спостерігайте за процесом засмоктування води в цитоплазму і відновленням попередньої форми клітини.
Зробіть висновки: поясніть механізми плазмолізу і деплазмолізу.
Лабораторна робота 4
Тема. Виготовлення штучної «клітини» Траубе
Мета: навчитися виготовляти штучну «клітину» Траубе та спостерігати осмотичні явища в розчині.
Обладнання: мікроскопи, предметні скельця, пробірки, піпетки, О,5н розчин СиSО4, 1н розчин К4[Fе(СN)6] і його кристали.
Хід роботи
1 У пробірку наливають 3/4 об'єму О,5н розчину СиSО4 і піпеткою обережно по стінках пробірки опускають одну - дві краплі 1н розчину жовтої кров'яної солі. На поверхні краплі цієї солі при попаданні її в розчин мідного купоросу утворюється напівпроникна плівка гексаціаноферату міді. При цьому утворюється замкнутий міхурець, який дістав назву штучної "клітини". Плівка міхурця проникна для води і непроникна для солей. Оскільки концентрація розчину жовтої кров'яної солі у цій клітині більша, ніж концентрація розчину мідного купоросу, що оточує її, то вода з розчину надходитиме в середину штучної клітини. При цьому клітина збільшуватиметься в об'ємі доти, поки концентрація в середині міхурця і біля нього не зрівняється. Під час збільшення об'єму штучної "клітини" плівка часто не витримує тиску і розривається.
2 Штучну "клітину" ще краще виготовляти під мікроскопом. Для цього на предметне скло кладуть маленький кристалик жовтої кров'яної солі і наносять на нього краплину розчину мідного купоросу. Препарат швидко розглядають під мікроскопом при малому збільшенні. У полі зору добре видно, як навколо кристалика утворюється міхурець рожевого кольору, який весь час збільшується в об'ємі. Замалюйте штучну "клітину" Траубе.
Зробіть висновки про осмотичні явища.
Лабораторна робота 5
Тема. Вивчення ультрамікроскопічної будови клітини
Мета: ознайомлення з будовою та функціями основних компонентів тваринної та рослинної клітин.
Обладнання та матеріали: фотографії мікроскопічної будови клітин.
