Лабораторна робота 27

Тема. Різноманітність та класифікація представників класу комах

Мета: розглянути основних представників класу комах

Обладнання: Малюнки та фотографії представників даного класу.

Хід роботи

В ході ознайомлення з нижчевикладеним матеріалом заповніть таблицю:

Ряд, чисельн. ряду	Предс- тавники (види)	Де меш- кають	Хар-р живлення чим жив-ляться	Практич- не значення	Інше (най- більш цікаве)

Комахи з неповним перетворенням

Ця група включає такі ряди: одноденки, тарганові, богомо­лові, терміти, прямокрилі, воші, рівнокрилі, напівжорсткокрилі або клопи, бабки.

Ряд Тарганові

Ряд нараховує близько 3 600 видів. Звичайні мешкають під камінням, в ґрунті. Всеїдні. Два види співіснують з людиною.

Це прусак або рудий тарган та чорний тар­ган, з якими ми надто добре знайомі. Небезпечним є те, що вони переносять деякі захворю­вання, наприклад, дизентерію. Також у їх кишечнику знайдено яйця паразитичних червів – власоглава, гостриків, стьожака широкого. Батьківщиною прусака є Південна Азія, звідки він був завезений до Європи в ХVIII столітті. Любить тепло і при 5^ОС поступово гине, а при – 7^ОС гине через 1 хв. В теплому кліматі живе і на волі, наприклад, в Криму. Чорний тарган зустрічається рідше. Вважається, що його витісняє прусак. Він крупніший – 18 – 30 мм. В Європі з’явився років 300 тому. Личинки ростуть повільно – до 4 років.

Ряд Прямокрилі

Ці комахи відомі нам із казок та байок про коника-стрибунця. У другій половині літа їх невпинний стрекіт милує слух. На півдні України до цього хору приєднуються і цвіркуни.

Ряд нараховує близько 20 000 видів. Ротовий апарат гризучий. Серед них є і досить небезпечні шкідники культурної рослинності. Час від часу надходять звістки про нашестя сарани, яка об’єднується в зграї на площі в сотні гектарів. Такі зграї на своєму шляху знищують всю рослинність.

На Україну залітає з Кубані азіатська сарана. На личинковій стадії така сарана пересувається пішки, а в стані імаго здіймається в повітря. На інших континентах мешкають інші види сарани. Збитки від неї обчислюються в десятки мільярдів доларів щорічно. На ланах України можна побачити дуже схожу на сарану кобилку, але вона ніколи не утворює зграї.

Інший небезпечний шкідник городів – вовчок, який пошкоджує кореневу систему рослин.

Ряд Воші

Паразитичні комахи, у яких в зв’язку з цим, відсутні крила, а ротовий апарат колючо-сисний. Всього 150 видів. Паразитують на ссавцях. Відомі слонова воша, свиняча воша, заяча, оленяча тощо.

На людині зустрічається 2 види: людська воша та площиця, або лобкова, яка не є переносником захворювань. Людська воша утворює два підвиди – головну і одежну. Є небезпечними переносниками висипного та поворотного тифу. Її укуси викликають нестерпну сверблячку. Розчісуючи місце укусу, людина втирає в ранку екскременти вошей, в яких містяться збудники тифу. Яйця, що називають "гнідами" воші прикріплюють до волосся або тканини. Цикл розвитку триває 16 днів. Усього воші живуть близько 2 місяців. Основою боротьбою з вошами є особиста гігієна. При їх появі в голові застосовують суміш гасу та мила (50г гасу та 30 г мила на 1 л води). Цією сумішшю змочують голову і обв’язують на 30 хв.

Ряд Рівнокрилі

Нараховує близько 30 000 видів. Усі живляться соками рослин і мають колючо-сисний ротовий апарат. Розміри від 0,1 кількох міліметрів, а цикади до 8 см. На Україні мешкає 2 – 3 тис. видів.

У Криму та на півдні нашої країни живуть цикади. Їх довжина досягає 5 см. Цикл розвитку триває 4 роки. Листоблішки схожі на дрібних цикад і навесні ссуть соки з яблуневих бруньок. Попелиці теж дрібні крилаті та безкрилі форми.

У них відомі партеногенетичні літні покоління. Восени з’являються самці і зимують запліднені яйця. Попелиці активно висмоктують флоемний сік і частина його не встигає перетравлюватись. Таким чином, частина цукру виділяється з екскрементами. Цим користуються мурашки, поїдаючи цей цукор, за що і оберігають попелиць. Така форма взаємовідносин є яскравим прикладом мутуалізму. Попелиці є серйозними шкідниками. Прикладом може бути філоксера – попелиця винограду, яка викликає масову загибель лози. Відомі зелена та кров’яна яблунева попелиця, чорна бурякова попелиця тощо.

Часто навколо тіла попелиць рослинна тканина розростається, утворюючи пухлини – гали.

До кокцидів належать червеці та щитівки. Небезпечний шкідник плодових культур півдня України – каліфорнійська щитівка. Частина кокцидів має практичне значення. З тропічних видів видобувають фарби, лаки

Ряд Напівжорсткокрилі або Клопи

Налічують близько 30 000 видів. На Україні мешкає 800 видів. Цікаві тим, що поряд із сухопутними формами є і водні. Це водяні скорпіони, гладуни, водомірки, плавти, ранатри, гребляки. Наземні клопи різноманітні за способом живлення. Це і рослинноїдні, і хижаки. Серед них є види, які мають позакишкове травлення. Це клопи-черепашки. Вони впорскують слину в зернівку і ендосперм розчиняється, роблячи зерно непридатним до вживання. У більшості є пара грудних пахучих залоз, що виділяють неприємну за запахом відлякувальну речовину. Славнозвісним є кровосисний постільний клоп, який розповсюджений скрізь. Відомий ще давнім грекам та римлянам, а в ХІ столітті вже і в Європі. В ХVІ столітті завезений до Америки. Цікаво, що цей клоп в Середній Азії з’явився разом з приходом російських військ в Туркестан в середині ХІХ століття.

Тіло постільного клопа сплощене і не має крил. Надзвичайно розвинуті органи нюху і знаходить хазяїна виключно за запахом. Звичайно він нападає вночі. Слина викликає сверблячку і біль в місці укусу. Дорослий клоп живе 14 місяців. Самка відкладає до 12 яєць за добу. Личинки завершують розвиток за 28 – 30 днів. Невідомо, чи є клоп переносником інфекційних хвороб.

Ряд Бабки

Здавна бабки привертали увагу людини. Про них написані вірші, ними можна милуватися, спостерігаючи за стрімким, витонченим польотом. Бабки – ненажерливі хижаки з гризучим ротовим апаратом. Їх здобич – кровосисні комарі, інші дрібні комахи, яких вони ловлять у повітрі. Непомірно великі очі допомагають бабкам швидко орієнтуватись в польоті. Цікаво, що розвиток бабок протікає у водоймі. Самки відкладають яйця

або прямо у воду (нерівнокрилі бабки), або на стебла водних рослин (рівнокрилі бабаки). Личинки дихають киснем розчиненим у воді. Головну роль в такому газообміні виконує задня кишка. Навіть при пошкодженні трахейних зябер, личинка спокійнісінько продовжує розвиватись. У личинок крупних бабок – коромисел та інших нерівнокрилих – взагалі відсутні зябра. Зміна води в задній кишці відбувається через анальний отвір. З силою виштовхуючи воду вони здатні пересуватися за реактивним принципом (як медузи та головоногі молюски).

Личинки бабок також типові хижаки. Велетенська нижня губа утворює так звану маску, яка здатна висуватися вперед, схоплюючи здобич. Їх жертвами стають личинки інших комах, дрібні черви і навіть мальки риб та пуголовки.

По завершенню розвитку личинка виповзає з води, обсихає і через деякий час з’являється доросла бабка.

На Україні найчастіше зустрічаються бабки з підряду рівнокрилих лютки стрілки та красуні. З підряду різнокрилих – коромисла. Деякі види занесені до Червоної Книги України.

Практичне значення комах з цього ряду незначне. Поїдання кровосисних комах є позитивним, а деяка шкода можлива при нападанні личинок крупних бабок на мальків риб.

Комахи з повним перетворенням