1. Проблема з точки зору рівня соціальної реальності, протяжності у часі, націленості публікацій.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №17

Тестова частина

1. Інтродукція, фітомеліорація, біологічні методи боротьби зі шкідниками рослин і тварин – це діяльність, яка в умовах ноосферного управління повинна переважати. Вона називається:

   1. позитивна ноогенна,

   2. позитивна антропогенна,

   3. позитивна ноосферна.

2. Про деградаційний антропогенний вплив на природу сучасні журналісти пишуть:

   1. не часто,

   2. так часто,

   3. не так часто.

3. Під час висвітлення екологічної проблематики поміж великої кількості екологічних проблем України, особливу увагу журналісту потрібно акцентувати на:

   1. чорнобильській аварії,

   2. землетрусах на Тайвані,

   3. буревіях Гаїті.

4. Наслідки якої найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, вийшли далеко за межі проблем довкілля і переросли у ланцюг соціально-економічних, медико-біологічних, психологічних, морально-етичних, світоглядних, культурних, технічних, демографічних та політичних проблем?

   1. вибух Тунгуського метеориту в районі басейну річки Тунгузька Кам'янка (Росія, Сибір) 30.06.1908 року,

   2. вибух на Чорнобильській АЕС біля м. Прип’ять (Україна) 26.04.1986 року,

   3. вибух на станції метро «Луб’янка» у м. Москва (Росія) 29.03.2010 року.

5. Екожурналісти заявляють впевнено, що нині доведено: твердження про "дешевизну" атомної енергії – це:

   1. навмисна фальсифікація,

   2. гола правда,

   3. не зовсім правда.

6. Журналісти, які пишуть на тему антропогенного впливу на природу, повідомляють, що проектувальники Чорнобильської АЕС не вносили у вартість "атомного" кіловата такі затрати, як переробка й поховання радіоактивних відходів, а за оцінками спеціалістів, вони становлять :

   1. понад 25 % вартості всього паливного циклу АЕС,

   2. понад 55 % вартості всього паливного циклу АЕС,

   3. понад 75 % вартості всього паливного циклу АЕС.

7. За оцінками видатного публіциста Г. О. Медведєва, Чорнобильська катастрофа продемонструвала людську (-е):

   1. всемогутність,

   2. всемогутність і безсилля,

   3. безсилля.

8. Журналісти, що пишуть на екотеми, стверджують, що нині винятково гострою проблемою для України є:

   1. збереження та якість питної води,

   2. збереження та якість газованої води,

   3. збереження та якість негазованої промислової води.

9. На якість висвітлення екологічної проблематики впливають прямий доступ до офіційних джерел інформації, можливість отримувати її безпосередньо від фахівців державних структур із:

   1. найменшою втратою достовірності,

   2. найбільшою втратою достовірності,

   3. найменшою втратою договірності.

10. Доповніть речення: «В українській екожурналістиці нині фіксуються негативні тенденції, серед яких – _______________, який витісняє зі сторінок газети екологічні та інші соціально важливі повідомлення».

    1. домінування офіціозу,

    2. нівелювання офіціозу,

    3. мінімізування офіціозу.

11. Нині екотематика в офіційній пресі висвітлюється:

    1. несистематично,

    2. систематично,

    3. як коли.

12. Екологічна тематика, окрім друкованих, висвітлюється також і в українських:

    1. журналах,

    2. Інтернет-виданнях,

    3. газетах.

13. Антропогенні фактори, про які повідомляють екожурналісти, це:

    1. різноманітність форм людської діяльності, які не змінюють біотичні й абіотичні елементи природи;

    2. різноманітність форм нелюдської діяльності, які змінюють біотичні й абіотичні елементи природи;

    3. різноманітність форм людської діяльності, які змінюють біотичні й абіотичні елементи природи.

14. Прізвище дослідника, який розглядає антропогенні фактори як породжені соціальним обміном речовин і енергії тіла, речовин, процеси і явища, які впливають на природу одночасно з природними факторами,

    1. О.О. Каптєв,

    2. О.О. Ваптєв,

    3. О.О. Лаптєв.

15. Екожурналісти повідомляють про те, що більшість ботаніків вважають вплив людини на рослинність такими ж зовнішніми причинами, що можна розцінювати як суму:

    1. своєрідних економічних факторів,

    2. своєрідних екологічних факторів,

    3. несвоєрідних екологічних факторів.

16. До антропогенних факторів належать усі види створюваних технікою і безпосередньо людиною впливів, які пригнічують природу:

    1. очищення, технічні перетворення й утворення природних систем ландшафтів, насичення природних ресурсів, глобальні кліматичні впливи й естетичні впливи;

    2. технічний прогрес і руйнування природних систем ландшафтів, вичерпання природних ресурсів, глобальні кліматичні впливи й естетичні впливи;

    3. забруднення, технічні перетворення й руйнування природних систем ландшафтів, вичерпання природних ресурсів, глобальні кліматичні впливи й естетичні впливи.

17. Антропогенні фактори – це:

    1. впливи людини на екосистему, що зумовлюють у її компонентів (абіотичних і біотичних) суттєві відгуки;

    2. впливи людини на екосистему, що зумовлюють у її компонентів (абіотичних і біотичних) позитивні відгуки;

    3. впливи тварин на екосистему, що зумовлюють у її компонентів (абіотичних і біотичних) суттєві відгуки.

18. Стаття 21 Конституції Італії зазначає: “Преса …. підлягати дозволу або цензурі...”:

    1. може,

    2. не може,

    3. повинна.

19. Стаття 21 Конституції Японії зазначає: “...гарантовано свободу зборів, об’єднань, а також свободу слова, преси і всіх інформаційних форм вираження думок… жодна цензура:

    1. недопустима,

    2. припустима,

    3. дозволена.

20. Свобода слова є визнаною нормою:

    1. міжнародного права,

    2. всесвітнього права,

    3. кубинського права.

21. У статті 10 Європейської Конвенції з прав людини визначено: “... кожен має право на свободу самовираження. Це включає свободу мати свою думку, отримувати та поширювати інформацію та ідеї без втручання з боку влади та:

    1. залежно від кордонів,

    2. незалежно від кордонів,

    3. неналежно від кордонів.

22. У демократичних державах взаємодія влади і суспільства базується на механізмах зв’язку з громадськістю та наданні:

    1. інформаційних послуг політикам,

    2. інформаційних послуг підприємцям,

    3. інформаційних послуг населенню.

23. Обмін інформацією є важливою ланкою в системі державного управління, оскільки повнота, якість і вірогідність інформації, що використовується для прийняття соціально-політичних рішень визначає:

    1. правдивість та дієвість таких рішень,

    2. неправдивість та дієвість таких рішень,

    3. правдивість та недієвість таких рішень.

24. Особливого значення проблема відкритості інформаційних систем набуває в сучасних умовах:

    1. умовах побудови в Україні капіталістичного суспільства,

    2. умовах побудови в Україні демократичного суспільства,

    3. умовах побудови в Україні ліберального суспільства.

25. Розвиток економіки, науки, культури, техніки, сфери соціальних відносин, а також розвиток і вдосконалення політичної системи безпосередньо залежать від:

    1. якості продукції, її повноти, оперативності і форми подання;

    2. якості інформації, її повноти, звуженості і форми подання;

    3. якості інформації, її повноти, оперативності і форми подання.

26. Засоби масової інформації тлумачаться словниками як розгалужена мережа установ, які займаються:

    1. збором, обробкою та поширенням інформації;

    2. збором та поширенням інформації;

    3. обробкою та поширенням інформації.

27. До мережі ЗМІ входять:

    1. газети, журнали, інформаційні агентства, кінодокументалістика;

    2. теле-, радіопрограми, газети, журнали, інформаційні агентства, кінодокументалістика;

    3. теле-, радіопрограми, газети.

28. Сьогодні в політичних процесах багатьох країн світу починає активно використовуватися також:

    1. ланет,

    2. інтернет,

    3. слівнет.

29. «Людина електронної епохи, електронна людина втрачає своє тіло і разом з ним відчуття ідентичності», - сказав у інтерв’ю батько медіаекології:

    1. Борис Потятиник,

    2. Маршал Маклюен,

    3. Томаш Гобан-Клас.

30. Проблема медіанасильства в Україні проходить фазу:

    1. первинного усвідомлення,

    2. вторинного реагування,

    3. останнього лікування.

Теоретична частина

1. ЗМІ як один з найважливіший чинників розвитку політичної системи.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ