Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №26

Тестова частина

1. Корконосенко С. Г. визначаючи сутність економічної функції журналістики, повідомляє, що структура функцій журналістики:

   1. завузька й обмежена,

   2. багатогранна і багатошарова,

   3. визначається запитом редактора.

2. На думку О. Д. Школьної, спеціалізована економічна преса – цікаве явище суспільного життя, що перебуває на перетині інтересів і впливів власне журналістики як одного з самодостатніх інститутів будь-якого суспільства та найрізноманітніших галузей:

   1. людської діяльності,

   2. фахової діяльності,

   3. особистої діяльності.

3. Дослідження економічного пласта періодики дає чимало фактів, необхідних для розуміння процесів, що відбуваються як у медіапросторі, так і в різних:

   1. політичних сферах,

   2. професійних сферах,

   3. мистецьких сферах.

4. В історичному контексті картину функціонування спеціалізованих економічних видань із погляду розвитку журналістики намагався докладно відтворити російський дослідник:

   1. О. Акопов,

   2. В. Ворошилов,

   3. В. Цвік.

5. Неодноразово до питання про функції економічної журналістики зверталася українська медіазнавець:

   1. Н. М. Сидоренко,

   2. Ю. І. Шмига,

   3. В. В. Мальцева.

6. Визначте один з пунктів, який містить назву економічно орієнтованого журналу:

   1. «Генеральний директор»,

   2. «Esquire»,

   3. “Фокус».

7. Який економічний журнал України має таку характеристику: «Щомісячний діловий професійний журнал, якому, на сьогоднішній день, в Україні не існує аналогів. Видання пропонує практичний досвід управління фінансами компанії, надаючи інформацію для роздуму і аналізу діяльності безпосередньо на своєму підприємстві, що робить його цікавим і, що особливо важливе, корисним для читача»?

   1. «Будівельний облік»,

   2. «Ріелтор»,

   3. «Фінансист».

8. У якому українському економічному журналі є такі основні рубрики: «Тренди» (підрубрики «В Україні», «В світі»), «Індикатори» (опит), «Професіонал» (інтерв′ю), «Управління» (фінансовий і корпоративний менеджмент), «Ситуація» (міні-кейс), «VS» (експертні думки), «Можливості» (кар’єрне зростання), «Ідеї» (нові знання, свіжі книги)?

   1. «Управління компанією»,

   2. «Бібліотека Головбуха»,

   3. «Споживач. Ринок»,

   4. «Фінансист».

9. Мас-медіа користуються суспільною підтримкою і сприяють встановленню та:

   1. зміцненню довіри громадян до влади,

   2. послабленню довіри громадян до влади,

   3. зруйнуванню довіри громадян до влади.

10. Маніфест українських журналістів з приводу політичної цензури було проголошено:

    1. у жовтні 2002 року,

    2. у жовтні 2006 року,

    3. у жовтні 2010 року.

11. Переважна більшість фахівців професію журналіста вважають:

    1. безпечною,

    2. небезпечною,

    3. майже небезпечною.

12. На думку журналістів, критика владних структур може мати:

    1. позитивні наслідки,

    2. негативні наслідки,

    3. приємні наслідки.

13. Найімовірнішим наслідком публікації критичних матеріалів вважається:

    1. психічна розправа над журналістом,

    2. фізична розправа над журналістом,

    3. адміністративна розправа над журналістом.

14. Найбільше про світ політичної журналістики знають:

    1. політичні журналісти-практики,

    2. політики,

    3. депутати ВР України.

15. Аналізуючи причини стану свободи слова в Україні, Сергій Рахманін ("Дзеркало тижня") зазначив: "Влада сприймає журналістику як:

    1. «обслуговуючий персонал»,

    2. «червону хустину для вола»,

    3. «п’яту колону».

16. Аналізуючи причини стану свободи слова в Україні, Сергій Рахманін ("Дзеркало тижня") зазначив: "Влада … вважає мас-медіа тільки інструментом:

    1. корегування суспільства,

    2. впливу на громадську думку,

    3. тлумачення політики.

17. Журналісти повідомляють, що в умовах непорушених ландшафтів поверхневий стік практично не несе в річки:

    1. забруднень,

    2. очищень,

    3. отрутних хімікатів із полів.

18. Слід довіряти екологам, як повідомляють екожурналісти, у тому, що природні ландшафти, завдяки фільтраційним здатностям природних біоценозів, раніше були:

    1. ненадійним фільтром,

    2. ідеальними фільтром,

    3. поганим фільтром.

19. За зауваженнями фахівців, які дописують в газети, нині в Україні природні ландшафти або знищені, або перебувають:

    1. на різних стадіях ротації,

    2. на різних стадіях деградації,

    3. на різних стадіях сегрегації.

20. Екожурналісти зауважують, що внаслідок інтенсивного забруднення вод промисловими стоками, щорічно хворіє майже:

    1. третина населення України,

    2. половина населення України,

    3. кожний мешканець України.

21. Як повідомляють екожурналісти, найбільші в світі запаси чорноземів зосереджені на території:

    1. України,

    2. Росії,

    3. Білорусії.

22. Від екологічних журналістів відомо, що в роки Другої світової війни німецькі окупанти вивози до Німеччини залізничним ешелоном чорнозем, який мав походження:

    1. українське,

    2. російське,

    3. білоруське.

23. За повідомленнями екологів, запаси та якість чорнозему в Україні істотно:

    1. підвищились,

    2. знизились,

    3. не змінилися.

24. Екожурналісти вбачають основні причини зниження якості чорнозему в Україні у:

    1. варварській, продуманій експлуатації, ерозії, засоленню, відчуженню земель під кар'єри та промислові споруди;

    2. господарьській, непродуманій експлуатації, ерозії, засоленню, відчуженню земель під кар'єри та промислові споруди;

    3. варварській, непродуманій експлуатації, ерозії, засоленню, відчуженню земель під кар'єри та промислові споруди.

25. Журналісти зазивають пам’ятати про те, що ґрунти України становлять величезну цінність не лише тому, що це основне джерело отримання продуктів харчування, а й тому, що вони беруть активну участь в очищенні природних і стічних вод, регулюють водний баланс суші та слугують нейтралізатором багатьох видів:

    1. антропогенних забруднень,

    2. флорогенних забруднень,

    3. фауногенних забруднень.

26. Попередженням екожурналістики є твердження про те, що в Україні у гонитві за врожаєм ґрунти розорюються дедалі глибше й частіше, в них у неймовірних кількостях вносяться:

    1. немінеральні добрива й пестициди,

    2. мінеральні добрива й пестициди,

    3. мінеральні добрива й пластиди.

27. Екологічні видання нашої країни повідомляють про те, що за останні 35–40 років вміст гумусу в ґрунтах України зменшився на:

    1. 0,1–0,2 %;

    2. 0,2–0,3 %;

    3. 0,3–0,4 %.

28. Сьогодні в політичних процесах багатьох країн світу починає активно використовуватися також:

    1. ланет,

    2. інтернет,

    3. слівнет.

29. Особливістю інтернет є те, що він дозволяє встановити:

    1. зворотний зв'язок політиків із своїми виборцями,

    2. зворотний зв'язок лікарів із своїми виборцями,

    3. зворотний зв'язок викладачів із своїми виборцями.

30. Політика як сфера суспільної діяльності найбільше потребує засобів масової інформації для встановлення і підтримки постійних зв'язків:

    1. між її об'єктами,

    2. між її суб'єктами,

    3. між її предметами.

Теоретична частина

1. Суспільні функції економічної журналістики. Українська спеціалізована економічна преса.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ