Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика змі

ВАРІАНТ №1

Тестова частина

1. Журналістський матеріал (твір, продукт) повинен мати:

   1. форму (структуру),

   2. форму (структуру) й зміст (тематичне і проблемне наповнення).

   3. зміст (тематичне і проблемне наповнення).

2. Основний категоріальний апарат навчального курсу «Проблематика ЗМІ» становлять такі поняття:

   1. журналістика, журналіст, засоби масової інформації, газети, журнали, телебачення, радіо, інформаційні агентства, Інтернет-видання, принципи журналістики;

   2. журналістика, пропагандист, технології, телебачення, партії, держава, інформаційні інструменти впливу;

   3. балістика, зброя, військова дисципліна, гармати, далекобійна зброя, рація, генералітет, штаб, тактика бою, військовий статут, офіцери, солдати.

3. Структура навчального курсу «Проблематика ЗМІ» має:

   1. лекції, навчально-ознайомча практика, практичні заняття, іспит, залікова контрольна робота;

   2. лекції, семінари, залік, залікова контрольна робота;

   3. лекції, семінари, практичні заняття, іспит, залікова контрольна робота;

4. До структури навчального курсу «Проблематика ЗМІ» входить навчання під час:

   1. 2-х семестрів,

   2. 3-х семестрів,

   3. 4-х семестрів.

5. Специфічними вимірами навчального матеріалу «Проблематики ЗМІ» слід вважати:

   1. рівень соціальної нерівності, протяжність у просторі, приціленість публікацій;

   2. рівень соціальної реальності, протяжність у часі, націленість публікацій;

   3. рівень антисоціальної реальності, протяжність у часі, націленість публікацій;

6. Чотири аспекти аналізу будь-якої проблематики ЗМІ – це:

   1. неформальний, змістовий, функціональний, соціально-оціночний;

   2. формальний, змістовий, фундаційний, соціально-оціночний;

   3. формальний, змістовий, функціональний, соціально-оціночний;

7. Інформаційний стан суспільства – це:

   1. визначальний фактор військового і соціального розвитку та суверенітету країни,

   2. визначальний фактор політичного і соціального розвитку та суверенітету країни,

   3. визначальний фактор політичного і партійного розвитку та суверенітету країни.

8. Концепції політичної журналістики передбачає визначення двох термінів:

   1. «держава» і «журналістика»,

   2. «політика» і «комунікація»,

   3. «політика» і «журналістика».

9. Ініціатором медіа-екології був:

   1. Маршал Маклюен

   2. Борис Потятиник,

   3. Томаш Гобан-Клас.

10. «Людина електронної епохи, електронна людина втрачає своє тіло і разом з ним відчуття ідентичності», - сказав у інтерв’ю батько медіаекології:

    1. Борис Потятиник,

    2. Маршал Маклюен,

    3. Томаш Гобан-Клас.

11. Проблема медіанасильства в Україні проходить фазу:

    1. первинного усвідомлення,

    2. вторинного реагування,

    3. останнього лікування.

12. Патогенним текстом називають:

    1. нормальні, правильні, девіантні тексти;

    2. ненормальні, неправильні, зразкові тексти;

    3. ненормальні, неправильні, девіантні тексти.

13. Патогенність тексту виявляється у:

    1. негативному обов’язковому впливі на адресата,

    2. позитивному обов’язковому впливі на адресата,

    3. нейтральному обов’язковому впливі на адресата.

14. На думку Б. Потятинника, домінуючий погляд щодо екранного насильства і порнографії полягає у тому, що ці віртуальні потоки ніби наелектризовують нашу психіку, невротизують її, тобто віртуальність наче перетікає у:

    1. реальність,

    2. нереальність,

    3. віртуальність.

15. За зауваженням Б. Поятиника, «соціологічні і психологічні дослідження дають підстави говорити про ефект катарсису у деяких людей, які дивляться насильницькі чи еро­тичні сцени, про зменшення реальної агресії. У цьому випадку реальність наче витікає у:

    1. віртуальний простір,

    2. реальний простір,

    3. підсвідомий простір.

16. Патогенний текст – це текст (інформація), який усвідомлено чи неусвідомлено, накладаючись на вже існуючі в свідомості тексти (інформацію), стають загрозою психологічній безпеці особистості за певних умов:

    1. демографічних особливостей, статусу, місця проживання, одягу тощо,

    2. психологічних особливостей, віку, настрою, місця, часу тощо,

    3. соціальних особливостей, смаків, статку, місця відпочинку, майна тощо.

17. У заголовках журналістських текстів семантика зла розгортається насамперед іменниками, що називають його різновияви, наприклад:

    1. розбій, вбивство, епідемія, вибух, інтервенція, ворожба тощо;

    2. щастя, поцілунок, добро, квіти, сонце, блакитне небо тощо;

    3. команда, батальйон, рота, автомат, протигаз, ракета тощо.

18. За даними екожурналістів, фактори, які витісняють природну рослинність, ведуть до збіднення тваринного світу, називаються:

    1. кліматичні,

    2. антропогенні едафічні (ґрунтові умови, що впливають на життя організмів: родючість ґрунту, його зволоженість, реакція розчину, вміст солей, фізичний стан тощо);

    3. кліматичні й антропогенні едафічні (ґрунтові умови, що впливають на життя організмів: родючість ґрунту, його зволоженість, реакція розчину, вміст солей, фізичний стан тощо).

19. За даними екологічної журналістики, екосистеми великих міст та індустріальних центрів є енергетично субсидовані, їх діяльність часто залежить від:

    1. втручання птахів (скопичення у зграї, викльовування врожаїв злакових, фруктів, засмічення ексрементацією скверів);

    2. втручання тварин (їхнє скопичення на вулицях, ексрементація, паразитивні мікроорганізми, перенесення інфекційних захворювань);

    3. втручання людини (газони, квітники, сади, сквери, захисні смуги, агрокультури).

20. Як свідчать екологічні видання, теплові, хімічні, радіаційні, електромагнітні, світлові, звукові, вібраційні фактори є:

    1. урбогенними позитивними факторами,

    2. урбогенними негативними факторами,

    3. урбогенними нейтральними факторами.

21. На сторінках екологічних видань повідомляється інформаці про те, що впливи, які оптимізують екосистеми є:

    1. позитивними,

    2. негативними,

    3. нейтральними.

22. Інтродукція, фітомеліорація, біологічні методи боротьби зі шкідниками рослин і тварин – це діяльність, яка в умовах ноосферного управління повинна переважати. Вона називається:

    1. позитивна ноогенна,

    2. позитивна антропогенна,

    3. позитивна ноосферна.

23. Про деградаційний антропогенний вплив на природу сучасні журналісти пишуть:

    1. не часто,

    2. так часто,

    3. не так часто.

24. Під час висвітлення екологічної проблематики поміж великої кількості екологічних проблем України, особливу увагу журналісту потрібно акцентувати на:

    1. чорнобильській аварії,

    2. землетрусах на Тайвані,

    3. буревіях Гаїті.

25. Наслідки якої найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, вийшли далеко за межі проблем довкілля і переросли у ланцюг соціально-економічних, медико-біологічних, психологічних, морально-етичних, світоглядних, культурних, технічних, демографічних та політичних проблем?

    1. вибух Тунгуського метеориту в районі басейну річки Тунгузька Кам'янка (Росія, Сибір) 30.06.1908 року,

    2. вибух на Чорнобильській АЕС біля м. Прип’ять (Україна) 26.04.1986 року,

    3. вибух на станції метро «Луб’янка» у м. Москва (Росія) 29.03.2010 року.

26. Екожурналісти заявляють впевнено, що нині доведено: твердження про "дешевизну" атомної енергії – це:

    1. навмисна фальсифікація,

    2. гола правда,

    3. не зовсім правда.

27. Журналісти, які пишуть на тему антропогенного впливу на природу, повідомляють, що проектувальники Чорнобильської АЕС не вносили у вартість "атомного" кіловата такі затрати, як переробка й поховання радіоактивних відходів, а за оцінками спеціалістів, вони становлять :

    1. понад 25 % вартості всього паливного циклу АЕС,

    2. понад 55 % вартості всього паливного циклу АЕС,

    3. понад 75 % вартості всього паливного циклу АЕС.

28. За оцінками видатного публіциста Г. О. Медведєва, Чорнобильська катастрофа продемонструвала людську (-е):

    1. всемогутність,

    2. всемогутність і безсилля,

    3. безсилля.

29. Корконосенко С. Г. – дослідник функцій журналістики – вважає, що економічна функція в журналістиці:

    1. є,

    2. відсутня,

    3. не знаю.

30. В економічній області журналістика стає елементом:

    1. системи виробництва,

    2. відсутності виробництва,

    3. системи продажу.

Теоретична частина

38. Принципи об'єктивності, гласності, демократизму ЗМК. Свобода слова.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ