Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №28

Тестова частина

1. Економічні питання в міськрайонній газеті «Життя Лебединщини», висвітлюються під рубриками:

   1. Культура, Мистецтво, Галереї міста, Виставки, Історія;

   2. Підприємництво, Справи ниви, Сільське господарство, Фермерство;

   3. Офіційне, Чим живе село?, Районне фінансове управління повідомляє, Статистика, На тему дня.

2. У районних газетах Роменщини переважно економічні матеріали пишуть у жанрі:

   1. статті або замітки,

   2. інтерв’ю або огляду,

   3. статистичного звіту або інформаційного повідомлення.

3. У газеті «Сільські горізонти», часописі Конотопщини, переважно друкують під рубриками «Поточний момент», «Проблеми енергозбереження», «Податкова», «Фінанси», «Офіційно», «Хоч і є проблеми», «Пульс життя» питання:

   1. економіки,

   2. культури,

   3. політики.

4. Шосткінська міськрайонна газета «Полісся» економічні питання друкує під рубриками:

   1. «Подія», «Офіційно», «Консультації», «Гаряча лінія»;

   2. «Офіційне», «Чим живе село?», «Районне фінансове управління повідомляє», «Статистика», «На тему дня»;

   3. «Економіка», «Фінанси», «Соцзахист», «Бюджет», «Комуналка».

5. Великою проблемою більшості районних газет залишається брак:

   1. кваліфікованих кадрів,

   2. кваліфікованих економічних кадрів,

   3. кваліфікованих політичних кадрів.

6. Існує проблема того, що переважно співзасновниками ЗМІ районів, наприклад, Сумської області є:

   1. районні та міські ради,

   2. обласні та міські ради,

   3. державні та обласні ради.

7. Районні та міські ради диктують редакціям:

   1. кому і для кого писати,

   2. що і як писати,

   3. для чого і де писати.

8. Населення маленьких міст і районів не отримує об'єктивної інформації про:

   1. місцеві органи влади,

   2. обласні органи влади,

   3. державні органи влади.

9. Система політичної журналістики має допомагати громадянам у вивченні державних питань, роз'яснювати альтернативні варіанти державної політики і:

   1. сприяти формуванню обґрунтованої громадської думки,

   2. сприяти формуванню необґрунтованої громадської думки,

   3. сприяти руйнуванню обґрунтованої громадської думки.

10. Журналісти виступають як посередники між:

    1. політиками та суспільством,

    2. політикою та суспільством,

    3. політикою та спільнотою.

11. Журналістика дбає про суспільний інтерес до політичних питань і тому є:

    1. важливим елементом демократії,

    2. неважливим елементом демократії,

    3. важливим елементом партократії.

12. Політична журналістика нині працює тільки:

    1. на новини,

    2. на ток-шоу,

    3. на аналітичні програми.

13. Нині на українських телеканалах спостерігається брак:

    1. сильних політиків, політичних кореспондентів;

    2. сильних політичних оглядачів, політичних коментаторів;

    3. сильних спортивних оглядачів, спортивних коментаторів.

14. Нині найкраще політична журналістика працює під час виборів, коли рівень інформації сягає:

    1. 60% всього ефірного часу,

    2. 70% всього ефірного часу,

    3. 80% всього ефірного часу.

15. Політичний журналіст повинний пам’ятати, що вільні вибори – це:

    1. ключ до свободи слова,

    2. ключ до демократії,

    3. ключ до порядку.

16. "Влада народу" залежить від:

    1. поінформованого вибору,

    2. неінформованого вибору,

    3. поінформованого народу.

17. Щоб результати голосування були дійсними, політична журналістика має працювати належним чином, реалізовуючи власні права на свободу слова, на вільний доступ до інформації та:

    1. права виборців на інформацію,

    2. права журналіста на інформацію,

    3. права редактора на інформацію,

18. Італійські фахівці-екологи в 2010 році надали таку інформацію для телевізійних новин: нейлонові вироби розкладатимуться:

    1. 10-20 років,

    2. 20-30 років,

    3. 30-40 років.

19. Італійські фахівці-екологи в 2010 році надали таку інформацію для телевізійних новин: металеві банки розкладатимуться:

    1. 500 років,

    2. 1 500 років,

    3. 15 000 років.

20. Італійські фахівці-екологи в 2010 році надали таку інформацію для телевізійних новин: полістирол розкладатиметься:

    1. 1 000 років,

    2. 2 000 років,

    3. 3 000 років.

21. Російські мас-медіа повідомили про те, що звалища України щороку поглинають близько 1500 га землі, яка внаслідок цього стає:

    1. безпечним джерелом насичення довкілля,

    2. небезпечним джерелом отруєння довкілля,

    3. безпечним джерелом отруєння довкілля.

22. Інтернет-видання України висловлюють дедалі більше занепокоєння тим, що у вчених-екологів нагальною проблемою вважається скорочення:

    1. геологічного різноманіття,

    2. біологічного різноманіття,

    3. фізіологічного різноманіття.

23. За результатами власних досліджень журналісти-екологи констатують факт того, що стрімкий розвиток цивілізації не прискорив процесів видоутворення, але інтенсифікував процеси:

    1. вимирання видів,

    2. появи видів,

    3. руйнації видів.

24. Екожурналістика звинувачує сучасну людину, яка через руйнування місць проживання видів, надмірну їх економічну експлуатацію (масовий відстріл тварин, хижацьке рибальство, вирубування цінних видів дерев тощо) привела фауну і фауну до:

    1. занепаду,

    2. поновлення,

    3. збільшення чисельності видів.

25. Урбаніза́ція – це:

    1. процес зростання ролі міст у розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення;

    2. процес зниження ролі міст у розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення;

    3. процес зростання ролі політиків у розвитку суспільства, який супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення.

26. За підрахунками спеціалістів економічні втрати від хвороб урбанізації, перш за все шуму, стресу, забруднення, перевищують втрати від:

    1. будівництва стадіону «Донбас-арена»,

    2. страйків,

    3. російських воєн у Чечні.

27. За даними екожурналістів 1900 року в містах проживало:

    1. 14 % населення світу,

    2. 14 % населення світу,

    3. 14 % населення світу.

28. За даними екожурналістів 1950 року в містах проживало:

    1. 19 % населення світу,

    2. 29 % населення світу,

    3. 39 % населення світу.

29. ЗМІ все більше виступають не лише необхідною ланкою передачі інформації у системі механізмів політики, але й нерідко її:

    1. творцем,

    2. мерцем,

    3. кравцем.

30. ЗМІ є однією із складових частин:

    1. теократичного світобачення,

    2. демократичного світобачення,

    3. соціалістичного світобачення.

Теоретична частина

1. Висвітлення в ЗМІ проблем, пов’язаних із марнотратним ставленням до природних ресурсів. Проблеми заповідних територій.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ