Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №29

Тестова частина

1. Реальні економічні проблеми області або району в міських і районних ЗМІ можуть:

   1. пильно приховуватися,

   2. активно обговорюватися,

   3. суб’єктивно критикувавтися.

2. Районні газети висвітлюють питання економіки:

   1. недостатньо,

   2. достатньо,

   3. не знаю.

3. Районні газети України висвітлюють питання економіки:

   1. у кожному номері газети,

   2. не в кожному номері газети,

   3. не в кожному десятому номері газети.

4. Районні газети України висвітлюють питання економіки у жанрі:

   1. замітки або невеликої статті,

   2. репортажу або коментаря,

   3. есе або фельєтону.

5. «Основні напрями економічної політики держави» за Конституцією України визначено державою статтею:

   1. 10,

   2. 20,

   3. 30.

6. Знайдіть помилку у визначенні основних напрямків економічної політики України:

   1. структурно-галузева політика,

   2. інвестиційна політика,

   3. амортизаційна політика,

   4. політика інституційних перетворень,

   5. мас-медійна політика,

   6. цінова політика,

   7. антимонопольно-конкурентна політика,

   8. бюджетна політика,

   9. податкова політика,

   10. грошово-кредитна політика,

   11. валютна політика,

   12. зовнішньоекономічна політика,

   13. екологічну політику,

   14. політика в соціально-економічній сфері.

7. За даними економічних журналістів, ефективність організації проведення економічного аналізу багато в чому залежить від наявності інформації, її обсягів, можливостей її оперативного отримання, її:

   1. достовірності,

   2. благодійності,

   3. варіативності.

8. Журналісти, які досліджують економічну проблематику, стверджують, що в перші роки існування економічного аналізу як сфери наукових знань, його головною інформаційною базою був:

   1. екологічний баланс,

   2. бухгалтерський баланс,

   3. кулінарний баланс.

9. Структура навчального курсу «Проблематика ЗМІ» має:

   1. лекції, навчально-ознайомча практика, практичні заняття, іспит, залікова контрольна робота;

   2. лекції, семінари, залік, залікова контрольна робота;

   3. лекції, семінари, практичні заняття, іспит, залікова контрольна робота;

10. До структури навчального курсу «Проблематика ЗМІ» входить навчання під час:

    1. 2-х семестрів,

    2. 3-х семестрів,

    3. 4-х семестрів.

11. Специфічними вимірами навчального матеріалу «Проблематики ЗМІ» слід вважати:

    1. рівень соціальної нерівності, протяжність у просторі, приціленість публікацій;

    2. рівень соціальної реальності, протяжність у часі, націленість публікацій;

    3. рівень антисоціальної реальності, протяжність у часі, націленість публікацій;

12. Чотири аспекти аналізу будь-якої проблематики ЗМІ – це:

    1. неформальний, змістовий, функціональний, соціально-оціночний;

    2. формальний, змістовий, фундаційний, соціально-оціночний;

    3. формальний, змістовий, функціональний, соціально-оціночний;

13. Інформаційний стан суспільства – це:

    1. визначальний фактор військового і соціального розвитку та суверенітету країни,

    2. визначальний фактор політичного і соціального розвитку та суверенітету країни,

    3. визначальний фактор політичного і партійного розвитку та суверенітету країни.

14. Концепції політичної журналістики передбачає визначення двох термінів:

    1. «держава» і «журналістика»,

    2. «політика» і «комунікація»,

    3. «політика» і «журналістика».

15. Політика (від "роlitica" - державна діяльність) – це:

    1. особливий вид людської діяльності, пов'язаний зі здійсненням влади в інтересах усієї спільноти (суспільства) або не для неї;

    2. особливий вид людської діяльності, пов'язаний зі здійсненням влади в інтересах усієї спільноти (суспільства) або над нею;

    3. особливий вид людської діяльності, не пов'язаний зі здійсненням влади в інтересах усієї спільноти (суспільства) або над нею.

16. Журналістика (від фр. "leJournal" - щоденник, газета) – це:

    1. вид громадської діяльності щодо збирання і поширення інформації,

    2. вид громадської діяльності щодо виробництва і поліпшення інформації,

    3. вид громадської діяльності щодо виробництва і поширення інформації.

17. Політична журналістика це вид громадської діяльності щодо виробництва і поширення інформації про:

    1. діяльність владних структур, політиків, державне управління і здійснення влади у суспільстві;

    2. діяльність приватних структур, політиків, державне управління і здійснення влади у суспільстві;

    3. діяльність владних структур, акторів, державне управління і здійснення влади у суспільстві.

18. За даними екожурналістів 1990 року в містах проживало:

    1. 36 % населення світу,

    2. 46 % населення світу,

    3. 56 % населення світу,

19. Як вважають журналісти-демографи, які пропонують свої результати досліджень і прогнози, у середньому міське населення щороку збільшується приблизно на:

1. на 70 млн. чоловік,

2. на 50 млн. чоловік,

3. на 30 млн. чоловік.

20. У пресі з екологічним ухилом постійно з’являються повідомлення про те, що однією з важливих рис урбанізації як антропогенного фактору псування природних ресрусів, є:

    1. деконцентрація населення і господарства в основному у великих містах,

    2. концентрація населення і господарства в основному у великих містах,

    3. концентрація населення і господарства в основному у маленьких містах.

21. На початку XX ст. у світі налічувалося 360 великих міст (із населенням понад 100 тис. мешканців), у яких проживало тільки:

    1. 15 % усього населення,

    2. 5 % усього населення,

    3. 0,5 % усього населення.

22. За результатами досліджень екожурналістів, міст-"мільйонерів" з населенням понад 1 млн. мешканців на початку XX ст. було всього:

    1. 10,

    2. 100,

    3. 1 000.

23. За результатами досліджень екожурналістів, міст-"мільйонерів" з населенням понад 1 млн. мешканців на початку 80-х років XX ст. було:

    1. понад 20,

    2. понад 200,

    3. понад 2 000.

24. В електронних ЗМІ, які опікуються екологічною тематикою, з’являються повідомлення про те, що однією з важливих рис урбанізації як антропогенного фактору псування природних ресурсів, є:

    1. «розповзання» міст, розширення їхньої території;

    2. «розклеювання» міст, розширення їхньої території;

    3. «розпирізання» міст, розширення їхньої території.

25. За даними екожурналістики, для сучасної урбанізації особливо характерний перехід від простих до групових форм міського розселення – від звичайного «точкового» міста до міських:

    1. аглютинацій,

    2. агломерацій,

    3. аглумінацій.

26. Ядрами найбільших міських агломерацій стають переважно:

    1. не столиці, не важливі промислові і портові центри,

    2. столиці, найважливіші культурні й портові центри,

    3. столиці, найважливіші промислові і портові центри.

27. У публікаціях на економічну тематику журналісти повідомляють про те, що на сучасному етапі економічний потенціал будь-якої держави усе більше залежить від рівня використання інформаційних ресурсів у господарському обігу, від їх надійності, структурованості, уніфікованості, а також від ступеня розвитку:

    1. інформаційної структури,

    2. інформаційної інфраструктури,

    3. дезінформаційної інфраструктури.

28. Економжурналісти вважають, що слабке інформаційне забезпечення органів державної влади і керування неповною, недостовірною і несвоєчасною інформацією унеможливлює:

    1. прийняття оптимальних рішень,

    2. забуття оптимальних рішень,

    3. прийняття неоптимальних рішень.

29. Свідченням впливу мас-медіа на суспільство, можуть бути численні мовні штампи, якими протягом минулих десятиріч вони характеризувалися:

    1. “четверта влада”, “ланцюговий пес демократії”, “великий арбітр”, “очі та вуха суспільства”;

    2. “третя влада”, “ланцюговий пес демократії”, “маленький арбітр”, “очі та вуха влади”;

    3. “п’ята влада”, “онлайновий пес демократії”, “великий набір”, “голова та ніс суспільства”;

30. За умов демократії особливого значення набуває швидкість, ефективність та якість здійснень повноважень представниками:

    1. державного апарату,

    2. армійського апарату,

    3. суспільного апарату.

Теоретична частина

1. Преса і електорат: специфіка взаємовідносин.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ