Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №23

Тестова частина

1. Як вважають журналісти-демографи, які пропонують свої результати досліджень і прогнози, у середньому міське населення щороку збільшується приблизно на:

1. на 70 млн. чоловік,

2. на 50 млн. чоловік,

3. на 30 млн. чоловік.

2. У пресі з екологічним ухилом постійно з’являються повідомлення про те, що однією з важливих рис урбанізації як антропогенного фактору псування природних ресрусів, є:

   1. деконцентрація населення і господарства в основному у великих містах,

   2. концентрація населення і господарства в основному у великих містах,

   3. концентрація населення і господарства в основному у маленьких містах.

3. На початку XX ст. у світі налічувалося 360 великих міст (із населенням понад 100 тис. мешканців), у яких проживало тільки:

   1. 15 % усього населення,

   2. 5 % усього населення,

   3. 0,5 % усього населення.

4. За результатами досліджень екожурналістів, міст-"мільйонерів" з населенням понад 1 млн. мешканців на початку XX ст. було всього:

   1. 10,

   2. 100,

   3. 1 000.

5. За результатами досліджень екожурналістів, міст-"мільйонерів" з населенням понад 1 млн. мешканців на початку 80-х років XX ст. було:

   1. понад 20,

   2. понад 200,

   3. понад 2 000.

6. В електронних ЗМІ, які опікуються екологічною тематикою, з’являються повідомлення про те, що однією з важливих рис урбанізації як антропогенного фактору псування природних ресурсів, є:

   1. «розповзання» міст, розширення їхньої території;

   2. «розклеювання» міст, розширення їхньої території;

   3. «розпирізання» міст, розширення їхньої території.

7. За даними екожурналістики, для сучасної урбанізації особливо характерний перехід від простих до групових форм міського розселення – від звичайного «точкового» міста до міських:

   1. аглютинацій,

   2. агломерацій,

   3. аглумінацій.

8. Ядрами найбільших міських агломерацій стають переважно:

   1. не столиці, не важливі промислові і портові центри,

   2. столиці, найважливіші культурні й портові центри,

   3. столиці, найважливіші промислові і портові центри.

9. Засоби масової інформації тлумачаться словниками як розгалужена мережа установ, які займаються:

   1. збором, обробкою та поширенням інформації;

   2. збором та поширенням інформації;

   3. обробкою та поширенням інформації.

10. До мережі ЗМІ входять:

    1. газети, журнали, інформаційні агентства, кінодокументалістика;

    2. теле-, радіопрограми, газети, журнали, інформаційні агентства, кінодокументалістика;

    3. теле-, радіопрограми, газети.

11. Сьогодні в політичних процесах багатьох країн світу починає активно використовуватися також:

    1. ланет,

    2. інтернет,

    3. слівнет.

12. Особливістю інтернет є те, що він дозволяє встановити:

    1. зворотний зв'язок політиків із своїми виборцями,

    2. зворотний зв'язок лікарів із своїми виборцями,

    3. зворотний зв'язок викладачів із своїми виборцями.

13. Політика як сфера суспільної діяльності найбільше потребує засобів масової інформації для встановлення і підтримки постійних зв'язків:

    1. між її об'єктами,

    2. між її суб'єктами,

    3. між її предметами.

14. Політика неможлива без опосередкованих форм спілкування і спеціальних засобів зв'язку між різними носіями влади, а також між:

    1. державою та громадянами,

    2. народом та громадянами,

    3. державою та підприємцями.

15. ЗМІ все більше виступають не лише необхідною ланкою передачі інформації у системі механізмів політики, але й нерідко її:

    1. творцем,

    2. мерцем,

    3. кравцем.

16. Прізвище дослідника, який розглядає антропогенні фактори як породжені соціальним обміном речовин і енергії тіла, речовин, процеси і явища, які впливають на природу одночасно з природними факторами,

    1. О.О. Каптєв,

    2. О.О. Ваптєв,

    3. О.О. Лаптєв.

17. Екожурналісти повідомляють про те, що більшість ботаніків вважають вплив людини на рослинність такими ж зовнішніми причинами, що можна розцінювати як суму:

    1. своєрідних економічних факторів,

    2. своєрідних екологічних факторів,

    3. несвоєрідних екологічних факторів.

18. До антропогенних факторів належать усі види створюваних технікою і безпосередньо людиною впливів, які пригнічують природу:

    1. очищення, технічні перетворення й утворення природних систем ландшафтів, насичення природних ресурсів, глобальні кліматичні впливи й естетичні впливи;

    2. технічний прогрес і руйнування природних систем ландшафтів, вичерпання природних ресурсів, глобальні кліматичні впливи й естетичні впливи;

    3. забруднення, технічні перетворення й руйнування природних систем ландшафтів, вичерпання природних ресурсів, глобальні кліматичні впливи й естетичні впливи.

19. Антропогенні фактори – це:

    1. впливи людини на екосистему, що зумовлюють у її компонентів (абіотичних і біотичних) суттєві відгуки;

    2. впливи людини на екосистему, що зумовлюють у її компонентів (абіотичних і біотичних) позитивні відгуки;

    3. впливи тварин на екосистему, що зумовлюють у її компонентів (абіотичних і біотичних) суттєві відгуки.

20. Екожурналісти розрізнюють такі антропогенні фактори:

    1. фізичні, хімічні, кліматичні, біотичні;

    2. фізичні, хімічні;

    3. хімічні, кліматичні.

21. Екожурналісти за характером зв’язків розрізнюють такі антропогенні фактори:

    1. питомі й орієнтальні,

    2. вітальні й сигнальні,

    3. смертельні й життєві.

22. Екожурналісти за часом дії розрізнюють такі антропогенні фактори:

    1. постійні й періодичні, ледве помітні й катастрофічні;

    2. непостійні й періодичні, ледве помітні й катастрофічні;

    3. постійні й періодичні, не помітні й катастрофічні.

23. Екожурналісти повідомляють, що за характером впливу антропогенні фактори є:

    1. ендогенними,

    2. екзогенними,

    3. інтрагенними.

24. Додайте потрібне слово, щоб речення набуло смислу: «Екожурналісти повідомляють, що антропогенні фактори, будучи за характером впливу екзогенними, діють на ___________ фактори і завдяки їм „з середини” – на екосистеми або на її компоненти».

    1. екзогенні,

    2. ендогенні,

    3. ендогенні.

25. У сучасному цивілізованому світі свобода слова виступає однією з:

    1. найістотніших капіталістичних норм конституційного ладу,

    2. найістотніших демократичних норм конституційного ладу,

    3. найістотніших демократичних норм монархічного ладу.

26. Стаття 21 Конституції Італії зазначає: “Преса …. підлягати дозволу або цензурі...”:

    1. може,

    2. не може,

    3. повинна.

27. Стаття 21 Конституції Японії зазначає: “...гарантовано свободу зборів, об’єднань, а також свободу слова, преси і всіх інформаційних форм вираження думок… жодна цензура:

    1. недопустима,

    2. припустима,

    3. дозволена.

28. Свобода слова є визнаною нормою:

    1. міжнародного права,

    2. всесвітнього права,

    3. кубинського права.

29. У статті 10 Європейської Конвенції з прав людини визначено: “... кожен має право на свободу самовираження. Це включає свободу мати свою думку, отримувати та поширювати інформацію та ідеї без втручання з боку влади та:

    1. залежно від кордонів,

    2. незалежно від кордонів,

    3. неналежно від кордонів.

30. У демократичних державах взаємодія влади і суспільства базується на механізмах зв’язку з громадськістю та наданні:

    1. інформаційних послуг політикам,

    2. інформаційних послуг підприємцям,

    3. інформаційних послуг населенню.

Теоретична частина

1. Фактори ефективності впливу журналістського тексту.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ