Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MKR_Problematika_ZMI_-_6-y_semestr (3).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №30

Тестова частина

  1. За повідомленнями економічної журналістики, аналіз балансу трансформувався в:

    1. економічний аналіз,

    2. політичний,

    3. екуміністичний аналіз.

  2. На думку економжурналістів, економічний аналіз став активно використовуватися з:

    1. 30-х років ХХ століття,

    2. 50-х років ХХ століття,

    3. 90-х років ХХ століття.

  3. Економічна журналістика підкреслює: для ефективного управління та прийняття відповідних рішень використовується передовсім економічна інформація як частина:

    1. сакральної,

    2. суїцидальної,

    3. соціальної інформації.

  4. За повідомленнями економічних журналістів, сучасний стан обліку в достатній мірі забезпечує потреби:

    1. економічного аналізу,

    2. політичного аналізу,

    3. геодезичного аналізу.

  5. За зауваженнями медіаекологів, не тільки атмосферне, але й акустичне забруднення наших міст відбувається під впливом:

    1. співу птахів,

    2. транспорту чи надто голосної музики в громадських місцях;

    3. вітру в полі та в громадських місцях.

  6. За інформацією проф. Б. Потятиника, у США дітей вчать критично сприймати медіа, бачити комерційні мотиви позаду насильницьких чи порнографічних сюжетів, аналізувати і подумки деконструювати:

    1. екранний чи друкований продукт,

    2. газетний чи радіопродукт,

    3. кіно- чи телепродукт.

  7. Термін «інформаційні протигази» в медіа екологічних публікаціях запропонував (-ла):

    1. М. Веклик,

    2. Н. Габор,

    3. Б. Потятиник.

  8. За даними вчених, порнографія на екрані:

    1. провокує агресивних суб’єктів,

    2. умиротворює агресивних суб’єктів,

    3. навчає агресивних суб’єктів.

  9. Існує проблема того, що переважно співзасновниками ЗМІ районів, наприклад, Сумської області є:

    1. районні та міські ради,

    2. обласні та міські ради,

    3. державні та обласні ради.

  10. Районні та міські ради диктують редакціям:

    1. кому і для кого писати,

    2. що і як писати,

    3. для чого і де писати.

  11. Населення маленьких міст і районів не отримує об'єктивної інформації про:

    1. місцеві органи влади,

    2. обласні органи влади,

    3. державні органи влади.

  12. Реальні економічні проблеми області або району в міських і районних ЗМІ можуть:

    1. пильно приховуватися,

    2. активно обговорюватися,

    3. суб’єктивно критикувавтися.

  13. Районні газети висвітлюють питання економіки:

    1. недостатньо,

    2. достатньо,

    3. не знаю.

  14. Районні газети України висвітлюють питання економіки:

    1. у кожному номері газети,

    2. не в кожному номері газети,

    3. не в кожному десятому номері газети.

  15. Районні газети України висвітлюють питання економіки у жанрі:

    1. замітки або невеликої статті,

    2. репортажу або коментаря,

    3. есе або фельєтону.

  16. «Основні напрями економічної політики держави» за Конституцією України визначено державою статтею:

    1. 10,

    2. 20,

    3. 30.

  17. Знайдіть помилку у визначенні основних напрямків економічної політики України:

    1. структурно-галузева політика,

    2. інвестиційна політика,

    3. амортизаційна політика,

    4. політика інституційних перетворень,

    5. мас-медійна політика,

    6. цінова політика,

    7. антимонопольно-конкурентна політика,

    8. бюджетна політика,

    9. податкова політика,

    10. грошово-кредитна політика,

    11. валютна політика,

    12. зовнішньоекономічна політика,

    13. екологічну політику,

    14. політика в соціально-економічній сфері.

  18. За даними економічної журналістики, нерозвиненість механізмів регламентації діяльності в інформаційній сфері дозволяє маніпулювати інформацією:

    1. на догану зацікавленим структурам,

    2. на догоду незацікавленим структурам,

    3. на догоду зацікавленим структурам.

  19. Журналісти, які вивчають економічну проблематику, вважають, що відсутність механізму включення інформаційного ресурсу в господарський обіг дезорієнтує суб’єктів господарської діяльності, призводить до:

    1. економічних втрат,

    2. економічних страт,

    3. економічних витрат.

  20. Доцільність вивчення ринку економічної інформації в журналістиці і пов'язаної з ним системи преси зумовлюється переходом України до ринкової форми господарювання в 90-х роках ХХ століття і внаслідок цього різким дефіцитом насамперед:

    1. економічної інформації,

    2. політичної інформації,

    3. соціалістичної інформації.

  21. Економічна інформація в пресі – це необхідний для людей продукт, що існує в друкарській або електронній формі, і так чи інакше пов'язаний із:

    1. діловим життям особистості,

    2. неділовим життям країни,

    3. діловим життям країни.

  22. Усе зростаючий попит на економічну інформацію – це результат нової політичної, соціально-економічної обстановки в державі, суть якої полягає в:

    1. переході до ринкових відносин,

    2. поверненні до соціалізму,

    3. реставрації кучмізму.

  23. Нині економічна тематика в суспільстві:

    1. ключова,

    2. неактуальна,

    3. ніяка.

  24. Економічні та економічно-політичні рішення уряду життя кожного читача, глядача або слухача чи то в робочій, чи то домашній сферах так чи інакше:

    1. нівелюють,

    2. коригують,

    3. обманюють.

  25. За аналізом публікацій сьогодення, дискусії щодо світової економіки й Євросоюзу, питання про майбутнє ринку праці, роздуми про розташування країни й актуальні реформи – уся інформація зі сфери економіки і фінансів у критичному розгляді набуває:

    1. центрального значення для політичних й суспільних маргіналів (неосновних суспільних діячів),

    2. периферійного значення для політичної й суспільної еліти,

    3. центрального значення для політичної й суспільної еліти.

  26. Поява та розвиток економічної журналістики зумовила і появу:

    1. вимог до неї,

    2. претензій до неї,

    3. нехтування нею.

  27. Як повідомляє В. Мальцева – фахівець з економічної журналістики – у минулому становлення економічних періодичних видань більшості країн Західної Європи й Америки в умовах розвитку ринкових структур проходило дуже:

    1. легко,

    2. болісно,

    3. активно.

  28. Прохоров Є. П., вважаючи журналістику поліфункціональною системою, розрізняє шість функцій журналістики, серед яких економічна функція:

    1. є,

    2. відсутня,

    3. не знаю.

  29. Політична журналістика виконує функцію нагляду за діяльністю органів державної влади, попереджує розгул:

    1. комунікації та народження демократії,

    2. корупції та виродження демократії,

    3. лімітизації та зародження демократії.

  30. Засоби масової інформації є:

    1. “другою владою” ,

    2. “третьою владою” ,

    3. “четвертою владою” .

Теоретична частина

  1. Висвітлення в ЗМІ проблем, пов’язаних із підприємництвом та інвестуванням.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

Література для підготовки до модульної контрольної роботи

з курсу “Проблематика ЗМІ ”

Основна:

  1. Абетка українського політика. Довідник / М.Томенко – керівник авторського колективу. – К.: Смолоскип, 1997. – 218 с.

  2. Бєляков О. О. Масова комунікація та екологічна політика: Монографія. – К.: ВПЦ “Київ. ун-т”, 2001. – 149 с.

  3. Бєляков О. О. Екологічна проблематика в засобах масової інформації. – К.: ВПЦ “Київ. ун-т”, 2001. – 128 с.

  4. Біла книга України, або Вашингтонський консенсус в дії. Наслідки економічних реформ 1991–2001 рр. – К.: ВД “Княгиня Ольга”, 2003. – 249 с.

  5. Білявський Г. О., Бутченко Л. І., Навроцький В. М. Основи екології: Навч. посіб. – К.: Лібраб, 2002. – 352 с.

  6. Бойко А. А. Преса православної церкви в Україні 1900–1917 рр. Культура. Суспільство. Мораль: Монографія. – Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2002. – 308 c.

  7. Бруштейн Я. Б. Театральная критика в периодической молодёжной печати: Автореф… канд. искусствоведения. – М., 1981. – 24 с.

  8. Вайшенберг Зігфрід. Новинна журналістика: Навч. посіб. / За заг. ред. В. Ф. Іванова. – К.: Академія Української Преси, 2004. – 262 с.

  9. Вершинин М. С. Политическая коммуникация в информационном обществе. – СПб: Изд-во Михайлова В.А., 2001. – 253 с.

  10. Владимиров В. М. Журналістика, особа, суспільство: проблема розуміння: Монографія. – К.: ВПЦ “Київ. ун-т”, 2003. – 282 с.

  11. Головко Б. Н. Деловые издания: Информационный менеджмент массовой коммуникации. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2005. – 205 с.

  12. Гуревич С. Газета: вчера, сегодня, завтра / Учеб. пособие. – М.: Аспект-Пресс, 2004. – 288 с.

  13. Гуськов С. И., Платонов В. Н. Профессиональный спорт. – К.: Олимпийская литература, 2000. – 168 с.

  14. Дерепа М. С. Висвітлення спорту в періодичній пресі України: Автореф. – К., 2003. – 19 с.

  15. Допинг и эргогенные средства в спорте / Ред. В. Н. Платонов. – К.: Олимпийская литература, 2003. – 576 с.

  16. Дуцик Д. Політична журналістика. – К.: ВД “Києво-Могилянська академія”, 2005. – 138 с.

  17. Дьомкін В. О. Вступ до екологічної політики. – К.: Тандем, 2000. – 194 с.

  18. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості: Підруч. – 2-ге вид., переробл. і доп. – Львів: ПАІС, 2004. – 267 c.

  19. Іванов В. Законодавство і журналістика. Становлення правової бази в Україні та світовий досвід. – К.: Школяр, 1997. – 32 c.

  20. Іванов В. Законодавство про засоби масової інформації. Український та зарубіжний досвід / За ред. А. З. Москаленка. – К.: ВПЦ “Київ. ун-т”, 1999. – 188 с.

  21. Калмыков А. А., Коханова Л. А. Интернет-журналистика: Учеб. пособ. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 383 с.

  22. Карпенко В. Преса і незалежність України. – К.: Нора-друк, 2003. – 355 с.

  23. Кіпіані В. Я “по жизни” журналіст, редактор і видавець / telekritika kiev ua. 21.01.2003.

  24. Коханова Л. А. Экологическая журналистика, PR и реклама: Учеб. пособ. / Под ред. Я. Н. Засурского. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. – 383 с.

  25. Кузнєцова О. Аналітичні методи в журналістиці: Навчальний посібник. – Л.: Вища школа, 1997. – 110 с.

  26. Ла Рош Вальтер фон. Вступ до практичної журналістики: Навч. посіб. / За заг. ред. В. Ф. Іванова та А. Коль. – К.: Академія Української Преси, 2005. – 229 с.

  27. Масова комунікація: Підручник / Москаленко А., Губерський М., Іванов В., Вергун В. – К.: КНУ, 1997. – 216 с.

  28. Микитюк О. М., Злобін О. З., Бровдій В. М. Екологія людини: Підручник. – 2-е вид. – Харків: ХДПУ, 2000. – 208 с.

  29. Миронов А. Раздувай и властвуй. Практической руководство по технологиям "мягкой" пропаганды. – М.: Добросвет, 2001. – 216 с.

  30. Михайлов С. Спортивная журналистика. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2005. – 224 с.

  31. Моисеев В. А. Журналистика и журналисты. – К.: Дакор, 2002. – 400 с.

  32. Москаленко А. Сучасна українська преса: Навч. посіб. – К.: Центр вільної преси, 1999. – 170 с.

  33. Олтаржевський Д. О. Висвітлення екологічної тематики на сторінках сучасної української преси: Автореф. – к., 2004. – 18 с.

  34. Основи масово-інформаційної діяльності / А. З. Москаленко та ін. – К.: ВЦ “Київ. ун-т”, 1999. – 634 с.

  35. Петрів Т. І. Інформаційні процеси в контексті глобалізації. – К.: Грамота, 2003. – 48 c.

  36. Политические коммуникации: Учеб. пособ. / Под ред. А. И. Соловьева. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 332 с.

  37. Популяризація науки в Україні: Історія і сучасність / Під ред. А. З. Москаленка, О. Ф. Коновця. – К.: Хрещатик, 1992. – 238 с.

  38. Потятиник Б. Медіа: ключі до розуміння. Серія: Медіакритика. – Львів: ПАІС, 2004. – 298 с.

  39. Потятиник Б., Лозинський М. Патогенний текст. – Львів: Місіонер, 1996. – 296 c.

  40. Почепцов Г. Г. Информационно-политические технологии. – М.: Центр, 2003. – 384 c.

  41. Почепцов Г. Г. Информационные войны. – К.: Ваклер, 2001. – 576 с.

  42. Почепцов Г. Г. Коммуникативные технологии Хх века. – М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2001. – 352 с.

  43. Прохоров Е. П. Исследуя журналистику: Теоретические основы, методология, методика, техника работы исследователя СМИ: Учеб. пособ. – М.: РИП-Холдинг, 2005. – 202 с.

  44. Різун В., Трачук Т. Нарис з історії та теорії українського журналістикознавства: Монографія – К.: ВЦ “Київ. ун-т”, 2005. – 384 с.

  45. Роль ЗМІ та ін. джерел у формуванні здорового способу життя молоді / О. Яременко та ін. – К.: Укр. Ін-т соц. досліджень, 2000. –111 с.

  46. Саенкова Л. П. Опыт целостного анализа фильма в кинокритике 80-х годов: Автореф. – М., 1990. – 22 с.

  47. Українське законодавство: засоби масової інформації. – К.: IREX, 2004. – 368 с.

  48. Український бізнес ХХІ століття: реалії, проблеми, перспективи. – К.: Консорціум, 2005. –358 с.

  49. Фихтелиус Эрик. Десять заповедей журналистики / Пер. со швед. В. Менжун. – Вэрнамо: Fälths Tryckeri, 1999. – 155 с.

  50. Чічановський А. А., Шкляр В. І. Політика. Преса. Влада. – К.: Ін-т журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, 1993. – 68 с.