Модульна контрольна робота

Напрям підготовки 0303 Журналістика

Спеціальність 6.030301 Журналістика

Дисципліна Проблематика ЗМІ

ВАРІАНТ №20

Тестова частина

1. Як стверджують екожурналісти, за розрахунками Української академії аграрних наук, щорічні втрати гумусу становлять:

   1. від 0,3 до 1т/га,

   2. від 0,6 до 1т/га,

   3. від 0,9 до 1т/га.

2. За оцінками журналістів, що досліджують екологічну проблематику, не менш важливою проблемою є:

   1. зменшення лісових насаджень України,

   2. збільшення лісових насаджень України,

   3. незмінення лісових насаджень України.

3. В екологічній пресі часто зустрічається крилатий вислів лісоводів:

   1. "З’їв зайця – вирости два нових"!

   2. "Зрубав дерево – посади два нових"!

   3. "Спіймав рибку – випусти дві нових"!

4. Журналісти, що пишуть на екологічну тематику, стурбовані надзвичайно важливою проблемою для України – проблемою:

   1. утилізації відходів,

   2. зменшення відходів,

   3. вивезення відходів за межі країни.

5. За даними екологів, на підприємствах гірничопромислового, хіміко-металургійного, машинобудівного, паливно-енергетичного, будівельного, целюлозно-паперового та агропромислового комплексів утворюється:

   1. основна маса відходів в Україні,

   2. неосновна маса відходів в Україні,

   3. основна маса заробітків в Україні.

6. Екожурналісти повідомляють, що нині в Україні умови зберігання та утилізації відходів, як правило, санітарно-гігієнічним вимогам:

   1. не відповідають,

   2. відповідають,

   3. не знаю.

7. Як вважають журналісти, що досліджують екологічну проблематику, у більшості областей України полігонів для централізованого зберігання та утилізації відходів:

   1. немає,

   2. є,

   3. не знаю.

8. Екологічні дослідження в пресі свідчать про те, що раніше в Україні більша частина відходів спалювалася. Тепер це заборонено, оскільки під час спалювання виділяється багато:

   1. небезпечних для здоров'я людини речовин,

   2. безпечних для здоров'я людини речовин,

   3. важливих для здоров'я людини речовин.

9. ЗМІ повідомляють про те, що за сприятливих економічних умов активно розвиватиметься виробництво, а відтак проблеми екології постануть:

   1. з іще більшою силою,

   2. не такими болісними,

   3. як другорядні.

10. Від представників мас-медіа, які висвітлюють екологічну тематику, нині вимагаються:

    1. концентрація волі, застосування нових методів боротьби з курінням;

    2. концентрація уваги, зусиль, застосування нових методів і знань;

    3. концентрація уваги, зусиль, застосування нових шляхів подорожі.

11. Аналіз і систематизація накопиченого досвіду української екожурналістики, визначення тенденцій у висвітленні проблем довкілля, безперечно, є необхідним для:

    1. подальшого регресу діяльності мас-медіа,

    2. подальшого скасування існуючих методів мас-медіа,

    3. подальшого вдосконалення діяльності мас-медіа.

12. Складні об’єктивні умови, а також специфічна економічна, політична атмосфера, у якій розвиваються вітчизняні ЗМК, значною мірою впливають на:

    1. способи висвітлення екологічної тематики,

    2. способи висвітлення економічної тематики,

    3. способи висвітлення технологічної тематики.

13. Однією з ознак розвитку сучасної української екопреси є:

    1. збільшення кількості видань,

    2. зменшення кількості видань,

    3. збільшення кількості людей.

14. Екотематика належить до:

    1. соціально не значущої тематики,

    2. соціально значущої тематики,

    3. спортивно значущої тематики.

15. Екологічна проблематика – це особливий різновид інформації, який:

    1. має свою специфіку подання,

    2. не має свою специфіку подання,

    3. має свою специфіку споживання.

16. Екологічна журналістика є відгалуженням журналістики:

    1. як фаху,

    2. як ремесла,

    3. як аматорства.

17. Теоретичний фундамент екожурналістики створювали відомі вітчизняні науковці:

    1. Гоян О. Я., Лизанчук В. В.;

    2. Прилюк Д., Москаленко А.;

    3. Партико З., Серажим К.

18. Для більшості громадян ЗМІ є найважливішим джерелом інформації про діяльність органів державної влади, події та процеси, що відбуваються у:

    1. місті та у світі,

    2. державі та у світі,

    3. державі та у метро.

19. Будь-яка інформація, незалежно від того, якої сфери вона стосується, спрямована не тільки на інформування аудиторії, але й на формування ціннісних орієнтацій:

    1. особи і її родичів,

    2. влади і суспільства,

    3. особи і суспільства.

20. ЗМІ виступають одночасно і продуктом громадської думки, і:

    1. силою, що її формує;

    2. силою, що її руйнує;

    3. силою, що її шліфує;

21. Якщо ЗМІ сліпо виконують волю владних структур і підкорюють громадянське суспільство державі – то це:

    1. тоталітарний режим,

    2. демократичний режим,

    3. ліберальний режим.

22. Протягом 90-х років ХХ століття Негативною реальністю національного державотворення в Україні стали:

    1. вбивства журналістів,

    2. преміювання журналістів,

    3. засудження журналістів.

23. Протягом останніх кількох десятиріч екологічні проблеми в усьому світі:

    1. нікого не цікавлять,

    2. виходять на передній план,

    3. вже не актуальні.

24. Екологічні проблеми в ЗМІ висвітлюються як актуальні для українського суспільства, яке зазнало значних негативних впливів (екологічних, соціальних, економічних) унаслідок техногенної катастрофи, яка сталася на:

    1. Чорнобильській АЕС,

    2. Київській ГЕС,

    3. Запорізькій АЕС.

25. На переосмислення людиною ставлення до довкілля насамперед впливають засоби масової комунікації (ЗМК), які можуть ефективно формувати екологічне:

    1. мислення театральної аудиторії,

    2. мислення політичної аудиторії,

    3. мислення масової аудиторії.

26. Доповніть речення: «Актуальність проблеми захисту навколишнього середовища для журналістики зумовлена потребою вироблення ________________ засад висвітлення екологічної тематики в сучасній українській пресі.

    1. методологічних,

    2. академічних,

    3. медичних.

27. Актуальність проблеми захисту навколишнього середовища для журналістики зумовлена зростанням соціально-комунікативного попиту на:

    1. екуменістичну інформацію (що відображає ідеологію і рух за співпрацю та взаєморозуміння між християнами різних конфесій),

    2. економічну інформацію,

    3. екологічну інформацію.

28. У заголовках журналістських текстів семантика зла розгортається насамперед іменниками, що називають його різновияви, наприклад:

    1. розбій, вбивство, епідемія, вибух, інтервенція, ворожба тощо;

    2. щастя, поцілунок, добро, квіти, сонце, блакитне небо тощо;

    3. команда, батальйон, рота, автомат, протигаз, ракета тощо.

29. Аналізуючи причини стану свободи слова в Україні, Сергій Рахманін ("Дзеркало тижня") зазначив: "Влада … вважає мас-медіа тільки інструментом:

    1. корегування суспільства,

    2. впливу на громадську думку,

    3. тлумачення політики.

30. По відношенню до сучасної політичної журналістики можна сказати словами

Геракліта: "Той, хто знає, не говорить, той, хто говорить, не знає":

1. так, можна,

2. ні,

3. можливо.

Теоретична частина

1. Роль та місце ЗМІ у відносинах між громадянським суспільством та правовою державою.

Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії журналістики

Протокол №6 від 28 січня 2010 р.

КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ