- •1. Психологічні основи соціальної роботи. Загальне поняття про сучасну практичну психологію
- •2. Практична психологія в системі соціально роботи: цілі, предмет та функції
- •3. Завдання практичної психології в соціальній роботі. Три рівня завдань практичної психології в системі соціальної роботи
- •4. Практична психологія як галузь психологічної науки.Практична психологія в системі міжгалузевих зв’язків психологічної науки
- •5. Специфіка і взаємозв'язок наукової, практичної та побутової психології
- •6. Основні психологічні теорії та їхній вплив на психосоціальну практику
- •7. Філософсько-методолгічні засади практичної психології в соціальній роботі
- •8. Зміст та специфіка підходів до психологічної практики в соціальній роботи: психологічна допомога, психологічне сприяння, психологічна підтримка і соціально-психологічний супровід
- •9. Психологічний зміст соціальної діяльності: формування соціальних потреб, мотивів, прийомів спілкування, сприйняття людини та групи, створення сприятливих умов життєдіяльності людей
- •11. Модель професійної діяльності практичного психолога в соціальній сфері
- •12. Психологічні теорії та різні галузі психологічної науки в соціальній роботі
- •13. Психологічні методи соціальної роботи
- •14. Психодіагностика в соціальній роботі
- •17. Зміст та специфіка підходів до психологічної практики в соціальній роботи: психологічна допомога, психологічне сприяння, психологічна підтримка і соціально-психологічний супровід
- •18. Основні етапи розвитку психологічної практики в соціальній роботі
- •19. Основні види діяльності та функції практичного психолога в соціальній роботі
- •20. Практична психологія освіти:основні завдання та фугкції
- •21. Проблеми становлення особистості у навчально-виховному процесі:індивідуально-диференційна та вікова специфіка
- •22. Психологічне забезпечення сімейного консультування
- •25. Психологічна допомога неповним сімям
- •26. Зміст психологічного забезпечення професійної діяльності практичним психологом у звичайних умовах
- •27. Психологічний аналіз змісту, процесів і результатів професійної діяльності
- •28. Психологічне забезпечення професійної діяльності в екстремальних умовах та у пост травматичний період
- •29. Психологічне забезпечення працездатності
- •33. Психологічна практика як профілактика та корекція залежної поведінки
- •34. Психологічні особливості девіантної поведінки у підлітків
- •35. Психологічна практика роботи з інвалідами
- •36. Психологічна робота з невиліковно хворими
- •37. Психологічна робота з безпритульними
- •39. Професійні вимоги до особистості практичного психолога в системі соціальної роботи
- •40. Знання, уміння та навички практичного психолога в соціальній роботі
- •41. Основи організації роботи практичного психолога в соціальній сфері
- •43. Модель особистості практичного психолога в системі соціальної роботи
- •44. Психологічна корекція професійного вигорання практичних психологів соціальної роботи
- •45. Професійна культура психологічної практики соціальної роботи
- •46. Просвітницька обота практичних психологів як фактор формування психологічної компетентності населення
- •47. Професійне самоусвідомлення практичних психологів в соціальній роботі
- •49. Професійна самодопомога в діяльності практичних психологів
13. Психологічні методи соціальної роботи
Методи психологичної корекції й виховання у своєму різноманітті можуть охоплювати все життя людини, вони являють собою науково-обосновані способи психологічно доцільної взаємодії, організації й самоорганізації його життя, психологогичного впливу на його свідомість і поводження, стимулювання його діяльності й самовиховання. Можна виділити три основні групи методів:
• формування свідомості особистості;
• стимулювання діяльності та поведінки індивида;
• організації пізнавальної, практичної діяльності та поведінки.
Методи формування свідомості сприяють виробленню гуманістичних поглядів і особистих переконань, який людина керується у своєму поводженні.
Існують різні підходи до виховання й формування свідомості особистості. Так, дуже часто застосовуються методи активного впливу, зміни свідомості й поводження людини.
У випадку, коли модифікаційна методика використовується для впливу на свідомість, поводження, емоції людини з метою його розвитку, то використання даної методики вкрай корисно. У випадку, коли модифікація поводження приводить до маніпуляції особистістю, зневазі її інтересами, служить зовнішньої адаптації, не апелювати до власної волі й волі людини, те це носить антигуманний характер і може перетворити людини в робот, нездатний самостійно мислити й розвиватися.
Гуманістична терапія виходить із того, що людина сам здатна визначити причини й знайти спосіб рішення своїх проблем, коштує йому тільки виявитися в сприятливі для цього умовах, коли соціальний працівник дає можливість йому вирозити думки й почуття й цим допомагає усвідомити, як він сприймає себе сам і як його сприймають інші люди.
Гуманістична терапія більше підходить тим, хто спроможний виражати свої думки й емоції й ділитися труднощями. Метод сприяє росту впевненості в собі й здатності вирішувати успішно свої проблеми. Він спрямований на те, щоб розвити в людини більшу самоповагу й намітити дії, необхідні для відновлення реального «Я» індивідуальному досвіду й почуттям.
Існують і інші види індивідуальної інтрапсихічної терапії: терапія реальністю, що направлена на те, щоб розвити в людини здатність оцінювати свої дії залежно від цінностей, які він відстоює й наслідків для нього, до яких можуть привести його вчинки.
Чим вище рівень культурного, інтелектуального й особистісного розвитку клієнта соціальної служби, тим доцільніше дотримуватися принципів гуманістичної психології й педагогіки. І лише в ситуаціях, коли можливості клієнта по усвідомленню своїх проблем і поводження обмежені, буде виправдано застосовувати більше авторитарні методи психолого-педагогічний віз-дії й виховання. Для надання соціальної й психологічної допомоги людям, що мають порушення фізичного або психічного здоров'я, потрібні спеціалізовані цілеспрямовані психокорекційні впливи.
Важливе місце в практиці соціальної роботи займають методи стимулювання діяльності й поводження індивіда: вимога, перспектива, заохочення й покарання. Соціальному працівникові доводиться активно впливати на поводження клієнтів, викликати їх на ті або інші вчинки, організовувати їхня діяльність.
