Модуль іі. Сфери фінансової системи

ТЕМА № 2.1. Фінансовий ринок.

1. Призначення фінансового ринку та складові його елементи.

2. Учасники фінансового ринку.

3. Грошові потоки фінансового ринку.

4. Інфраструктура фінансового ринку.

5. Кредитна система

6. Ринок цінних паперів.

7. Фондова біржа, основи організації

1. Призначення фінансового ринку та складові його елементи.

♥ ФІНАНСОВИЙ РИНОК виступає структурою, що забезпечує фінансовими ресурсами, насамперед суб'єктів господарювання, які є базовою сферою фінансової системи, їхня фінансова діяльність розпочинається з формування ресурсів.

Призначення фінансового ринку полягає:

1. в забезпеченні підприємствам належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Таким чином, підприємства на фінансовому, як і на інших ринках, практично рівнозначні, як в ролі покупця, так і продавця ресурсів.

2. держава використовує фінансовий ринок в основному для формування своїх доходів на позиковій основі, хоча певною мірою бере участь і у формуванні його ресурсного потенціалу. Тобто її місце у ролі покупця фінансових ресурсів значно вагоміше ніж у ролі продавця.

3. фізичні особи, навпаки, більше продають тимчасово вільні кошти, ніж позичають їх, хоча споживний кредит у сучасних умовах також досить поширений.

Фінансовий ринок виконує надзвичайно важливі функції в ринковій економіці. Функції:

• Зниження ступеня ризику завдяки страхуванню, аудиту, сертифікації.

• Прискорення обіговості оборотних коштів за рахунок послуг фінансового ринку (перекази і видача платежів, удосконалення зв’язків).

• Розвиток підприємств за рахунок розширення діяльності (аренда, лізинг, емісія цінних паперів, менеджмент).

• Сприяння маркетингу по доведенню товарів і послуг до споживачів.

Склад фінансового ринку за двома основними ознаками:

1. За формою фінансових ресурсів :

   0. ринок грошей – являє собою ринок короткотермінових боргових зобов'язань. На ньому товаром виступають гроші, а їхньою ціною - проценти за користування кредитом.

   1. ринок капіталів складається з ринку фінансових інструментів, що відображають права власності, та довгострокових боргових зобов'язань. Включення довгострокових зобов'язань до ринку капіталів пояснюється саме тривалим терміном використання ресурсів, що певною мірою наближає їх за умовами кругообігу до власного капіталу. Ціною ресурсів на фондовому ринку є дивіденди та курсові різниці, а також проценти за довгостроковими позиками.

• Які цінні папери підтверджують право на власність?

• Чому дивіденди та курсові різниці виступають ціною капіталу?

2. За організацією торгівлі фінансовий ринок поділяється на:

   0. кредитний – відображає ту частину фінансового ринку, яка функціонує на основі складання кредитних угод. Він має договірний характер.

   1. ринок цінних паперів – являє собою особливу форму торгівлі фінансовими ресурсами, яка опосередковується випуском та обігом цінних паперів.

2. Учасники фінансового ринку.

На кредитному ринку існують суб’єкти:

1. ♥ кредитор – який акумулює фінансові ресурси інших суб’єктів з метою отримання прибутку у вигляді відсотків за надані кредити та інші кредитні послуги.

2. ♥ позичальник – який бере кредити з метою отримання прибутку від розширення своєї діяльності.

3. ♥ кредитні установи – це фінансові посередники, що спрямовують фінансові ресурси від кредитора до позичальника з метою отримання прибутку від своєї діяльності.

На кредитному ринку центром концентрації і координації руху грошових потоків виступає комерційний банк.

На ринку цінних паперів:

1. ♥ інвестор – це суб’єкт який передає у тимчасове користування свої вільні фінансові ресурси з метою отримання прибутку у вигляді відсотків або дивідендів.

2. ♥ емітент – що випускає цінні папери, за допомогою яких залучає додатковий капітал з метою отримання прибутку від розширення своєї діяльності.

3. ♥ центром торгівлі на фондовому ринку виступає фондова біржа - фінансовий посередник, що спрямовують фінансові ресурси від інвестора до емітента з метою отримання прибутку від своєї діяльності.

3. Грошові потоки фінансового ринку.

Грошові потоки, що відображають функціонування фінансового ринку, характеризуються досить складними схемами руху фінансових ресурсів.

Кредитний ринок
			Вкладники (кредитори банка)						5			позичальники
									6
								Банки ↕ СКФІ
						1						2
					2							1
								1,4		2, 3
Ринок цінних паперів
						3		Фондова біржа ↕ Позабіржовий ринок				4
						4						3
			інвестори									емітенти
									5
									6

Грошові потоки по залученню ресурсів спрямовані в сторону емітента. Вони можуть бути прямими - від інвестора до емітента - і опосередкованими - через фондову біржу та інших фінансових посередників (інвестиційні компаній і фонди, довірчі товариства та ін.).

Взаємовідносини у сфері фінансового ринку і, відповідно, грошові потоки мають двосторонній характер: вхідні і вихідні грошові потоки.

Непрямі грошові потоки

Грошові потоки кредитного ринку

1. Вхідні потоки банків відображають процес формування капіталу:

• Формування позичкового фонду,

• погашення заборгованості позичальниками з отриманих кредитів і сплату процентів за користування ними;

• залучення ресурсів на ринку цінних паперів

2. Вихідні потоки характеризують діяльність банків:

• видачу позичок,

• повернення залучених банком коштів і сплату процентів за їх використання;

• виконання боргових зобов’язань по цінним паперам, здійснення розрахунків.

Грошові потоки РЦП:

3. Вхідні потоки – залучення фондовим ринком коштів:

• за рахунок продажу цінних паперів;

• у вигляді доходів від розміщення власних грошових коштів.

4. Вихідні потоки – виконання зобов’язань по цінним паперам:

• сплата дивідендів, процентів, курсових різниць;

• повернення капіталу інвесторам.

прямі грошові потоки:

5 – передача вільних коштів кредитором (інвестором) у тимчасове користування позичальнику (емітенту);

6 – повернення позичальником (емітентом) капіталу його власнику (кредитору, інвестору) та сплата процентів, дивідендів за користування.

4. Інфраструктура фінансового ринку.

♥ ФІНАНСОВА ІНФРАСТРУКТУРА – сукупність підприємств та організацій, які забезпечують безперервність функціонування фінансового ринку та являються його учасниками.

Економічне призначення фінансової інфраструктури - забезпечити відносно ізольованих суб’єктів економічних відносин зв’язками, необхідними для успішної роботи.

Політичне призначення – створення стабільно функціонуючого фінансового механізму н/х комплексу держави, що оперативно реагує на керуючі впливи з боку держави.

Соціальне призначення – розширення можливостей зайнятості населення і вільного вибору кожним суб’єктом економічних відносин бажаної участі у формуванні фінансових ресурсів.

Підсистеми фінансової інфраструктури:

• організаційно-технічна – біржі, аукціони, торгівельні доми та палати, брокерські компанії;

• кредитно-фінансова – банки та СКФІ;

• інформаційна – маркетингові компанії, рекламні фірми, юридичні і аудиторські компанії, податкова адміністрація, міліція, законодавчі органи та ін.