Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОК ФИН 2012.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

13. Фінанси муніципальних підприємств і муніципальні платежі в зарубіжних країнах

Фінанси муніципальних підприємств є інститутом і складовою частиною місцевих фінансових систем зарубіжних країн. У багатьох країнах фінансові ресурси муніципальних підприємств за своїми обсягами прирівнюються до ресурсів місцевих бюджетів, а в деяких з них навіть перевищують бюджетні кошти. Муніципальними підприємствами в зарубіжних країнах вважаються підприємства, які повністю належать органам місцевого самоврядування, і господарські товариства, якщо частка в капіталі органів місцевого самоврядування перевищує 50 %.

У США муніципальні послуги в основному забезпечуються приватними фірмами і компаніями. В Австрії муніципальні підприємства, котрі повністю перебувають у власності общин, функціонують у системі громадського транспорту, постачання води й електроенергії, каналізації та прибирання сміття, освоєння території та в інших галузях. У Данії, крім названих галузей, комунальні підприємства займаються, продажем деревини і муніципальних лісів.

Основними формами комунальних підприємств у зарубіжних країнах є:

  • товариства з обмеженою відповідальністю;

  • акціонерні товариства;

  • асоціації;

  • фонди. Фонди, у свою чергу, поділяються на два види. Одні з них безпосередньо засновані муніципалітетами, інші є дочірніми підприємствами, заснованими комунальними фірмами і компаніями.

Є дві основні форми організації фінансів комунальних підприємств:

  • Перша група підприємств веде власні фінансові баланси, має відокремлені від місцевого бюджету рахунки.

  • Друга група підприємств не веде самостійних балансів, її рахунки об'єднано з рахунками місцевих бюджетів. Фінансове господарство таких підприємств виділене в так звані приєднані бюджети.

У сучасних умовах для більшості зарубіжних країн характерні такі риси муніципальних фінансів:

  • відміна останнім часом усіх протекціоністських заходів щодо діяльності муніципальних підприємств, їхні фінанси формуються на загальних умовах, визначених для всіх бізнесових структур;

  • значним джерелом доходів у розвинутих зарубіжних країнах є муніципальні платежі за послуги, що надаються місцевими органами влади;

  • місцеві органи влади цих країн, як правило, самостійно встановлюють ціни й тарифи на послуги, котрі вони надають членам територіальних колективів;

  • у кожній країні сформувалися власні підходи до плати за послуги, що надаються місцевою владою. У багатьох країнах плата за ці послуги не покриває видатків на їх здійснення.

Питання до самоконтролю

  • Яка головна проблема місцевого самоврядування?

  • Які шляхи вирішення проблем місцевого самоврядування ви можете назвати?

  • Для чого потрібні органи місцевого самоврядування?

  • Яка мета розподілу прибутків бюджетів?

  • Обґрунтуйте, які місцеві податки більш стабільні та кращі для місцевих бюджетів: закріплені чи регульовані, та чому?

  • Що включають надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів?

  • Обґрунтуйте, чому видатки поточного бюджету є першочерговими порівняно з бюджетом розвитку?

  • Які функціональні види видатків вам відомі?

  • Що належить до витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів?

  • Що таке комунальна власність?

  • Хто є суб'єктами права комунальної власності?

  • Що є об'єктами права комунальної власності?

  • Назвіть особливості функціонування фінансів комунальних підприємств в Україні.

  • Що таке комунальні платежі?

Поняття для запам’ятання.

  • Місцеві податки та збори

  • Місцеві бюджети

  • Місцеве самоврядування

  • Фінанси місцевого самоврядування

  • Місцеві бюджети

Тести.

1. Проблеми місцевих бюджетів:

а) притягнення кредитів інших місцевих бюджетів (у випадку, якщо в них є вільні фінансові ресурси);

б) притягнення іноземних кредитів;

в) виявлення резервних джерел збільшення обсягів при­бутків місцевих бюджетів:

г) розширення прав місцевих інститутів влади в сфері гос­подарської діяльності

д) зменшення дохідної частини в результаті де­формації структури місцевих фінансів.

2. Система формування , розподілу й використання грошових ресурсів для забезпечення виконання місцевими органами влади покладених на них завдань і функцій.

а) республіканські фінанси;

б) місцеві фінанси;

в) фінанси органів влади.

3. Включає всю суму забор­гованості по раніше випущених позиках:

а) поточний борг;

б) капітальний борг;

в) внутрішній борг.

4. Виберіть невірну відповідь.

Шляхами вирішення проблем місцевих бюджетів є:

а) формування Державного бюджету "зни­зу" "нагору";

б) розмежування компетенції центральних органів виконав­чої влади й органів місцевого самоврядування;

в) жорсткість бюджетної дисципліни, що має відбитися в доцільному використанні бюджетних засобів; застосування режиму жорсткої економії бюджетних коштів;

г) зменшення доходної частини внаслідок недоотримання по­даткових платежів;

д) контроль за використанням бюджетних фінансових ресурсів;

ТЕМА № 3.4. Позабюджетні фонди.

  1. Сутність позабюджетних фондів.

  2. Пенсійний фонд.

  3. Фонди соціального страхування.

  4. Фонд сприяння зайнятості.

1. Поняття позабюджетних фондів.

♥ ПОЗАБЮДЖЕТНІ ФОНДИ – фінансові ресурси, утворені за рахунок відрахувань суб’єктів економічної діяльності і використанні за цільовим призначенням.

Розрізняють фонди:

  • За цільовим призначенням: економічного характеру, природного характеру, соціального характеру.

  • За рівнями управління: загальнодержавні, регіональні, місцеві.

Бюджет є основним централізованим фондом грошових коштів держави. Кошти бюджету знеособлені і забезпечують реалізацію його функцій. причиною формування фондів цільового призначення: у держави є певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. Соціальне страхування — це самостійна галузь страхування, що охоплює сукупність відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів, призначених для виплати відшкодування при постійній чи тимчасовій втраті працездатності або місця роботи.

Суб’єкти державного соціальне страхування:

1. роль страховика виконує:

  • держава, яка бере на себе зобов'язання щодо створення колективних страхових фондів і виплати страхового відшкодування.

  • недержавні компанії соціального страхування, які доповнюють і розширюють спектр страхових послуг.

2. Страхувальники

3. Застраховані

Держава.

(страховик):

позабюджетні фонди

відрахування

у держання

дотування

Страхувальники:

1. підприємства й організації,

2. громадяни,

3. держава

ф інансування

Застраховані:

1. працююче населення.

2. непрацююче населення

Кожен фонд має закріплені доходи та видатки і відповідну систему управління.

Цільові фонди поділяються на дві групи.

Першу становлять постійні фонди, створення яких пов'язане з виділенням окремих функцій держави. Так, в реалізації соціальної функції особлива увага приділяється соціальному страхуванню. У зв'язку з цим окремо створюються спеціальні фонди для гарантованого забезпечення цих видатків. До них належать фонди сфери соціального страхування:

  • Пенсійний фонд;

  • Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

  • Фонд соціального страхування на випадок безробіття; Фонд соціального страхування від нещасних випадків;

Формами страхового відшкодування є пенсії і різного роду допомоги та виплати.

Другу групу становлять тимчасові фонди, які формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем. Вони створюються у разі конкретної необхідності і після вирішення проблеми закриваються (фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу, фонд розвитку промисловості, фонд конверсії, державний інноваційний фонд, фонд ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС до 1999 року, його видатки передано до бюджету):

  • Фонд соціального захисту інвалідів (відображає відносини фінансової допомоги, а не страхування);

  • Фонд охорони навколишнього природного середовища.

У різних країнах формуються різні цільові фонди, які відображають специфічні риси фінансових систем цих країн.

Єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) консолідований страховий внесок в Україні, збір якого здійснюється в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку і на регулярній основі. Основні положення, що визначають порядок збору ЕСВ, встановлені Законом України "Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 8.07.2010 (набрав чинності з 01.01.2011).

Єдиний соціальний внесок підлягає сплаті до Пенсійного фонду України. Він замінив собою чотири раніше існуючих обов'язкових державних соціальних збори: пенсійний, "безробіття", соцстрах (лікарняні), "нещасний випадок". Ставки ЄСВ диференційовані залежно від вигляду платника, а також залежно від класів професійного ризику виду діяльності. Зокрема, для фізичних осіб – підприємців він складає 34,7%.

Суми єдиного соціального внеску розподіляються за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування пропорційно до сум єдиного внеску (у відсотках), що наведено у додатку Б. Наприклад, для бюджетних установ сума єдиного внеску розподіляється: на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - 4,1322 відсотка; на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, - 3,8567 відсотка; на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - 0,551 відсотка; на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) - 91,4601 відсотка.

2. Пенсійний фонд.

Діяльність Пенсійного фонду та порядок призначення пенсій в Україні регламентується Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсійний фонд формується і використовується за такою схемою:

Управління фондом здійснює спеціальний орган — Пенсійний фонд України. Касове виконання забезпечує поштово-пенсійний банк «Аваль».

Порядок призначення і перерахунку пенсій цивільним пенсіонерам за віком. Документи для призначення пенсії визначені законодавчо Постановою № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"». За бажанням особи заява може бути подана особисто по місцю мешкання (зразок заповнення) 

доходи

витрати

  1. Внески роботодавців

  2. Страхові платежі найманих працівників із заробітної плати та інших доходів

  3. Цільові надходження з бюджету на виплату пенсій військовослужбовцям, працівникам органів Міністерства внутрішніх справ, інвалідам з дитинства.

  4. Доходи від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду.

5. Добровільні внески та пожертвування, інші доходи.

  1. Виплати пенсій: за віком; за інвалідністю; за вислугу років; інші виплати.

2. Виплати допомоги на догляд за дитиною.

3. Реалізація державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій громадян, що потребують допомоги.

  1. Утримання органів Пенсійного фонду.

5. Організація і проведення масово- роз’яснювальної роботи.

3. Фонди соціального страхування

І. з тимчасової втрати працездатності

Формування і використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснюється за такою схемою:

доходи

витрати

  1. Внески роботодавців

  2. Страхові платежі найманих працівників

  3. Асигнування з бюджету

  4. Благодійні внески

1. Виплати допомоги:

  • за тимчасовою непрацездатністю;

  • у зв'язку з вагітністю і пологами;

  • при народженні дитини;

  • по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

  • на поховання.

2. Витрати на санаторно-курортне лікування і відпочинок, надання дієтичного харчування.

3. Витрати на забезпечення поточної діяльності фонду й утримання органів управління.

Управління коштами здійснює Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що є некомерційною самоврядною організацією. Гарантом його діяльності є держава.

ІІ. від нещасних випадків створюється з метою проведення профілактичних доходів з охорони праці, відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм завданої матеріальної та моральної шкоди.

Функціонування фонду здійснюється за такою схемою:

доходи

витрати

  1. Внески роботодавців від обсягу продажу чи фонду оплати праці відповідно до рівня професійного ризику

  2. Штрафні санкції за порушення законодавства з безпеки праці

  3. Доходи від розміщення тимчасово вільних коштів

  4. Благодійні внески

  1. Пенсії по інвалідності

  2. Пенсії у зв'язку із втратою годувальника

  3. Виплати втраченого заробітку

  4. Виплати одноразової допомоги потерпілому і членам сім'ї потерпілого

Витрати на медичну і соціальну допомогу потерпілим

Управління коштами здійснює некомерційна самоврядна організація — Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який діє під контролем держави, представників застрахованих осіб і роботодавців.