Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ZAGAL_NIJ_1-145.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

48. Загальні поняття та аспекти виробництва та використання біодизельного палива( біодизеля).

Найбільш розповсюдженим із біопалив у світі та й в Україні нині є біодизель. Згідно зі стандартами більшості країн світу до біологічного дизельного палива належать естери (ефіри) кислот, які одержують із рослинної олії (ріпакової, пальмової, соєвої, соняшникової, кукурудзя­ної, арахісової тощо) і тваринних жирів.

З перших спроб потрапити на ринок біопаливо наштовхнулося на жорстку опозицію автовиробників. Вони не давали гарантії на продукцію, власник якої заливав у бак біодизель замість традиційного палива нафтового походження. Але із зростанням цін на "чорне золото" та стурбованістю людства екологічними проблемами, власники автомобільних гігантів почали все уважніше ставитися до використання біопалива.

На комерційну основу виробництво біодизельного пального було поставлене на початку 90-х років ХХ століття, передусім у тих країнах, які оцінили реальні довготривалі вигоди від його застосування і прийняли відповідні державні рішення щодо його впровадження.

Термін "біодизель" досі не має чіткого визначення. Спочатку біодизелем називали суміш 95-70% нафтового палива з 5-30% рослин­ної олії. Однак наявність гліцерину у таких сумішах призводила до утворення нагару на розпилювачах форсунок, закоксуванню поршне­вих кілець і прогоранню клапанів двигуна, що швидко виводило його з ладу (саме тому дехто вважає, що біодизель не можна використовувати у чистому вигляді, а тільки як добавку). Сьогодні біодизелем вважають біопаливо на основі рослинних і тваринних жирів (олій), а також продуктів їх естерифікації.

У наведеному посібнику цей термін трактується таким чином: біопаливо дизельне - паливо, виготовлене з використанням етилових або метилових ефірів жирних кислот, отриманих з рослинних олій та тваринних жирів.

49. Переваги та недоліки виробництва та використання біодизеля.

Переваги :

Використання біодизелю як моторного палива знижує емісію практично всіх шкідливих речовин, а саме: викиди вуглеводню у порівнянні з нафтовим аналогом. При цьому виділяється та сама кількість вуглекислого газу, що була спожита із атмосфери рослинами, які є похідною сировиною для виробництва олії.

У чистому біодизельному паливі присутні не більше 15 ргш (проміле) сірки і воно не містить у собі ароматичних сполук. Завдяки природному походженню біодизельне паливо є менш токсичним, ніж нафтове, і при потраплянні у ґрунт чи воду не шкодить ні рослинам, ні тваринам.

Окрім того, біопаливо схильне до практично повного біологічного розпаду, що сприяє мінімізації забруднення річок та озер. Ефіри рослинних олій добре змішуються з нафтовим дизельним пальним, при цьому відсутнє розшарування навіть за наявності розчиненої води.

Серед інших позитивних якостей біодизелю є такі:

. якісні змащувальні властивості, яких не має традиційне паливо, при усуненні з нього сірчаних з'єднань. Біодизель, незважаючи на значно менший вміст сірки, завдяки своєму хімічному складу (зокрема, наявності кисню), має кращі змащувальні властивості;

. більш високе цетанове число (не менше 51);

. висока температура запалювання (вище 150°С), що робить біопаливо порівняно безпечним;

. повнота згоряння завдяки присутності до 10% кисню;

. значне (до 60%) збільшення ресурсу двигуна.

Незначні затрати на адаптацію автотракторної техніки до застосування біодизельного пального у звичайному двигуні при використанні існуючих систем технічного обслуговування, засобів транспортування та заправки паливом сприяє успішному застосуванню його у сільському господарстві.

Біодизель має і недоліки, наприклад:

. меншу енергоємність, а також більшу погодинну та питому ефективну витрату порівняно з нафтовим паливом. У середньому 1 л біодизелю еквівалентний 0,9 л звичайного дизельного палива;

. відносно високу температуру помутніння. У холодну пору року необхідно або підігрівати біопаливо, що надходить з паливного бака в паливний насос, або працювати на паливних сумішах із допустимим вмістом біодизелю;

. агресивність стосовно гумових деталей;

. придатний не для всіх двигунів.

Адаптація паливної системи енергетичного засобу до роботи на сумішевому паливі зводиться до встановлення невеликого за розмірами додаткового паливного баку для дизельного палива, необхідного для запуску та прогріву двигуна за низьких температур. Крім того, необхідним буде встановлення 3-ходового крана для переходу з одного палива на інше.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]