110.Визначте стан вітрових електростанцій в украні на сьогодні

Існуючі на сьогоднішній день в Україні потужності вітрових електростанцій перевищують 51 МВт, а з моменту, коли запрацювала перша вітчизняна вітрова електростанція, вироблено більше 80 млн. кВт·год. електроенергії. За оцінками фахівців, загальна потенційна потужність української вітроенергетики складає 5000 МВт. Узбережжя Чорного та Азовського морів, гористі райони Кримського півострова (особливо північно-східне узбережжя) і Карпат, Одеська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська і Миколаївська області найбільш підходять для будівництва вітрових електростанцій. Тільки потенціал Криму достатній для виробництва більш ніж 40 млрд. кВт·год. електроенергії щороку.

Підраховано, що за нинішнього рівня розвитку вітроенергетики спорудження у «вітряних» регіонах України вітрових електростанцій (ВЕС) дозволило б покрити ледве не третину потреби електроенергії, яку ми споживаємо. Із технічної точки зору вітрова електроенергетика на сьогодні вже впритул наблизилася до традиційної: на сучасних вітрових турбінах коефіцієнт використання встановленої потужності сягає 42 відсотків. Це майже стільки, як на турбінах поширених нині теплових електростанцій

111. Зробіть порівняльний аналіз крильчастих то роторних вітрових коліс

Сьогодні запропоновано безліч варіантів механізмів для переробки вітру в електричну енергію. Основним його елементом є вітроколесо. За принципом роботи та схемою будови вітроколеса вітрові електростанції поділяються на 3 класи:

крильчасті (пропелерні) — мають вітроколесо з лопатями, розташованими перпендикулярно до валу;

карусельні або роторні;

барабанні.

В карусельних та барабанних вал вітроколеса встановлюється вертикально. Воно обертається під дією вітру на лопаті, розташованій з одного боку осі колеса, у той час як інші лопаті прикриваються ширмою або повертаються з допомогою спеціального пристрою ребром до вітру. Ці обидва класи є громіздкими і менш ефективними порівняно з крильчастими. Виходячи з цього вся сучасна вітроенергетика базується в основному на крильчастих типах вітродвигунів. Пропелерні вітродвигуни досконалі, відносно мало матеріалоємні, забезпечують досить високий коефіцієнт використання енергії вітру.

112. Якими є основні напрямки розвитку вітрової енергетики

Гостру нестачу енергії відчувають фермери, садівники, вахтовики, геологи, тваринники. Близько 30% фермерських господарств і 20% садово-городніх ділянок взагалі не підключені до електричних мереж.

Сучасні вітроенергетичні установки (вітряки) діляться на два класи: потужні, в сотні тисяч кіловат, називаються мережевими тому, що за безвітряної погоди забезпечення споживача енергією надходить з мережі; і автономні, які працюють в парі з акумулятором. Як правило, потужність автономних вітряків не перевищує 5-10 кВт. Вони називаються: вітроелектричні установки малої потужності (ВЕУМП).

Малі вітроенергетичні установки (ВЕУМП) прості і дешеві в монтажі, експлуатації і ремонті, екологічно чисті (порівняно з іншими джерелами електроенергії), не потребу під час роботи практично жодного обслуговування, періодичного підлаштування та ін. Фактично власник побутового вітряка (ВЕУМП) набуває майже цілковитої незалежності як від традиційних виробників енергії, так і від природних явищ.

Немає жодної необхідності створювати нові потужні вітряки величезних розмірів. Номінальна потужність ЕК може бути доведена до 10-15 кВт, пікова потужність – до 20-25 кВт, вироблення – до 1800 кВт∙год./міс, натомість вартість виготовлення знижується в 3-4 рази. Подібний комплекс здатен цілком забезпечити енергією не те що велике фермерське господарство або заміський палац, але й невелике селище, куди ЛЕП не доходять.

Завдяки своїм справді унікальним експлуатаційним властивостям і технічним характеристикам малі вітряки (ВЕУМП) здатні не лише забезпечити “інтелектуальний побут” сільського і дачного будинку.

Вони практично не мають альтернативи у розв’язанні завдання забезпечення енергією найрізноманітніших автономних станцій: навігаційних, радіорелейних, метеорологічних, тих, що обслуговуюють нафтогазопроводи та ін.