97. У чому полягає сутність геліоенергетики?

Геліоенергетика (геліо... і енергетика) - галузь енергетики, що вивчає і застосовує методи експлуатації енергії сонячного проміння для промислових і побутових потреб.

Сонячна енергія - одне з найбільш значних джерел енергії на нашій планеті, на які може розраховувати людство. Потужність сонячного випромінювання, яка припадає на 1 м² земної поверхні, становить близько 1 кВт, а на площу, поверхнею 100x100 км, - близько 10 млрд. кВт. За розрахунками вчених, загальні світові запаси сонячної енергії становлять 86 трлн. т у.п. на рік.

Де виникає енергія Сонця? Кожна друга ядерна реакція перетворює приблизно 700 млн. т водню у гелій і при цьому вивільняється велика кількість енергії.

Енергія будь-якого виду органічного палива - це сонячна енергія, акумульована у формі хімічної. Сонячна енергія концентрується пере­важно у вуглеводах - глюкозі, цукрі, крохмалі й целюлозі. При спалю­ванні палива виділяється накопичена в ньому сонячна енергія. Проте цей процес екологічно шкідливий - він отруює атмосферу токсичними речовинами.

Забруднення навколишнього середовища особливо традиційними джерелами енергії в останні десятиліття досягло небачених розмірів. При збереженні таких негативних тенденцій погіршення екології Землі, через 20-30 років емісія вуглекислого газу в біосферу планети досягне 43 млрд. т, діоксиду сірки - 355 млн. т, об'єм зіпсованої води становитиме 15 трлн. 270 млрд. т.

98. Як відбувається фотоелектричне перетворення сонячної енергії?

Серед усіх способів одержання електрики з енергії Сонця найбільш ефективний і перевірений в умовах тривалої експлуатації на Землі та в космосі є фотоелектричний метод прямого перетворення променистої енергії за допомогою напівпровідникових сонячних батарей.

Явище фотоефекту у напівпровідниках відкрите 1876 року у Селені. Вже більше ста років його інтенсивно досліджують і використовують на практиці. Проте практичне застосування для енергетики кремнієвих сонячних батарей почалося лише 1958 року після запуску супутників Землі. З того часу напівпровідникові сонячні батареї є основними і майже єдиними джерелами енергопостачання космічних апаратів. Ще зовсім нещодавно вважали, що фотоелектричний метод перетворення сонячної енергії перспективний лише для вирішення часткових завдань, зокрема для автономних систем електроживлення у важкодоступних або віддалених районах. Наприклад, 1975 р. сумарна потужність всіх сонячних батарей на напівпровідникових фотоелементах у СІЛА становила 100 кВт, вартістю більше 20000 доларів за піковий кіловат встановленої потужності. Розвиток нових методів виробництва напівпровідникового кремнію, розробка нових матеріалів і створення принципово нових типів фотоелектричних перетворювачів кардинально змінили становлення у цій галузі. Коефіцієнт корисної дії (ККД) кращих зразків сонячних батарей, встановлених на поверхні Землі, становить 26%, а у промислових зразках - 14%. Теоретично доведено можливість створен­ня сонячних батарей на однорідних напівпровідниках, ККД яких становитиме понад 30%.

Важливим показником, що характеризує можливість широкого використання фотоелектричних перетворювачів сонячної енергії в електричну, є вартість 1 Вт максимальної потужності, яка нині дорівнює 0,8 долара СІЛА. За повної вартості сонячних елементів - 4 долари СІЛА за 1 Вт, допоміжної апаратури - 2 долари СІЛА за 1 Вт, опроміненні місцевості 20 МДЖ/м у день та довговічності сонячних батарей 20 років вартість електроенергії становитиме приблизно 16 центів СЛІА за 1 кВт (4,4 цента за МДж). Така ціна є цілком конкурентоспроможною з вартістю електроенергії, що виробляється дизель-генераторами у віддалених районах, де вартість доставки палива й обслуговування різко зростає. Слід очікувати, що невдовзі сонячні батареї набудуть широкого використання в освітлювальних системах, системах тепло- і водопостачання, першою чергою, у сільських місцевостях.

До недавнього часу найбільш вивченим напівпровідниковим матеріалом, який відповідав вимогам створення на його основі фотоелементів, вважався кремній, тому фотоелементи робили саме з нього. Максимальний, теоретично можливий ККД таких фотоелементів становить 22%.

Як відомо, інтенсивність сонячного випромінювання значно змінюється в залежності від пори року й доби. Тому проблема використання енергії Сонця наштовхується на необхідність її акумулювання і збереження протягом певного часу. З усіх способів акумулювання сонячної енергії найперспективнішим вважається її перетворення на хімічну внаслідок фотохімічних реакцій.

Видається, що невдовзі сонячні електростанції (СЕС) набудуть такого самого розповсюдження, як атомні чи термоядерні електростанції. Сонячні ж батареї застосувуються у космічній техніці.