56. Поясніть зЗагальні поняття та аспекти виробництва та використання біодизельного палива (біодизелю).

Найбільш розповсюдженим із біопалив у світі та й в Україні нині є біодизель. Згідно зі стандартами більшості країн світу до біологічного дизельного палива належать естери (ефіри) кислот, які одержують із рослинної олії (ріпакової, пальмової, соєвої, соняшникової, кукурудзяної, арахісової тощо) і тваринних жирів.

На комерційну основу виробництво біодизельного пального було поставлене на початку 90-х років ХХ століття, передусім у тих країнах, які оцінили реальні довготривалі вигоди від його застосування і прийняли відповідні державні рішення щодо його впровадження. У своїх останніх директивах Євросоюз прийняв план, згідно з яким на перспективу частка біопалива, що використовується європейським автопарком, повинна постійно зростати. Основною причиною, через яку Євросоюз увів такі жорсткі вимоги, стало зростання стурбованості населення екологічними проблемами (забруднення повітря великих міст, глобальне потепління, основною причиною якого вчені називають інтенсивне використання людиною викопного палива). За останні роки до названих проблем додалася ще одна – бажання забезпечити енерго- незалежність країн-членів ЄС. Саме ця причина сьогодні, як ніколи, є актуальною для України.

Термін “біодизель” досі не має чіткого визначення. Спочатку біодизелем називали суміш 95-70% нафтового палива з 5-30% рослинної олії. Однак наявність гліцерину у таких сумішах призводила до утворення нагару на розпилювачах форсунок, закоксуванню поршневих кілець і прогоранню клапанів двигуна, що швидко виводило його з ладу (саме тому дехто вважає, що біодизель не можна використовувати у чистому вигляді, а тільки як добавку). Сьогодні біодизелем вважають біопаливо на основі рослинних і тваринних жирів (олій), а також продуктів їх естерифікації.

Біопаливо дизельне – паливо, виготовлене з використанням етилових або метилових ефірів жирних кислот, отриманих з рослинних олій та тваринних жирів

З перших спроб потрапити на ринок біопаливо наштовхнулося на жорстку опозицію автовиробників. Вони не давали гарантії на продукцію, власник якої заливав у бак біодизель замість традиційного палива нафтового походження. Але із зростанням цін на “чорне золото” та стурбованістю людства екологічними проблемами, власники автомобільних гігантів почали все уважніше ставитися до використання біопалива.

57. Охарактеризуйте переваги та недоліки виробництва та споживання біодизеля. Див. 49

58. Які позитивні якості хімічного складу біодизеля

Використання біодизелю як моторного палива знижує емісію практично всіх шкідливих речовин, а саме: викиди вуглеводню у порівнянні з нафтовим аналогом скорочуються на 56%, твердих часток – на 55, оксидів вуглецю – на 43, оксидів азоту – на 5-10, сажі – на 60%.

При цьому виділяється та сама кількість вуглекислого газу, що була спожита із атмосфери рослинами, які є похідною сировиною для виробництва олії. У чистому біодизельному паливі присутні не більше 15 prm (проміле) сірки і воно не містить у собі ароматичних сполук.

Завдяки природному походженню біодизельне паливо є менш токсичним, ніж нафтове, і при потраплянні у ґрунт чи воду не шкодить ні рослинам, ні тваринам.

Окрім того, біопаливо схильне до практично повного біологічного розпаду: у ґрунті або у воді мікроорганізми за 28 днів переробляють 99% біодизелю, що сприяє мінімізації забруднення річок та озер. Ефіри рослинних олій добре змішуються з нафтовим дизельним пальним, при цьому відсутнє розшарування навіть за наявності розчиненої води.

Серед інших позитивних якостей біодизелю є такі:

 якісні змащувальні властивості, яких не має традиційне паливо, при усуненні з нього сірчаних з’єднань. Біодизель, незважаючи на значно менший вміст сірки, завдяки своєму хімічному складу (зокрема, наявності кисню), має кращі змащувальні властивості;

 більш високе цетанове число (не менше 51);

 висока температура запалювання (вище 150°С), що робить біопаливо порівняно безпечним;

 повнота згоряння завдяки присутності до 10% кисню;

 значне (до 60%) збільшення ресурсу двигуна. Так, у Книгу рекордів Гіннеса у 2005 р. було занесено вантажний автомобіль, що проїхав на біодизелі Б100 без ремонту оригінального двигуна понад 1,25 млн. км.