- •1.Первісні люди спосіб їх життя.
- •2.Неолітична революція. Землеробські племена. Трипільська культура.
- •3. Кочові народи на території України.
- •4. Антична цивілізація Північного Причорномор’я.
- •5.Походження слов’янських народів.
- •6.Анти.Розселення східних слов’ян.
- •7.Утворення Київської Русі. Норманська теорія. Основні етапи розвитку Київської держави.
- •8.Становлення державності(князювання Олега,Ігоря,Ольги,Святослава)
- •9. Київська Русь в період найбільшого піднесення та могутності: правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
- •10. Становлення феодальної системи господарювання. Соціальна стратифікація населення.
- •11. Зміни в релігійному житті після запровадження християнства. Двовір’я.
- •12. Причини та етапи феодальної роздробленості.
- •13. Тимчасова політична стабілізація суспільства: Володимир Мономах, Мстислав Великий.
- •14. Культура Київської Русі.
- •15. Галицько-Волинське князівство. Ярослав Осмомисл. Роман Мстиславович. Данило Галицький.
- •16. Галицько-Волинське князівство як одна із форм української державності.
- •17. Включення українських змель до складу Литовської держави. Політика великих литовських князів на українських землях.
- •18. Передумови польсько-литовської інтеграції. Кревська та Городельська унії.
- •19. Люблінська унія та її наслідки для України.
- •20. Брестська церковна унія: передумови та наслідки. Посилення національно-релігійного гноблення.
- •21. Причини та джерела появи козацтва
- •22. Створення Запорізької Січі. Д. Вишневецький.
- •23. Устрій та військово- політична організація Запоріізької Січі.
- •24. Козацькі повстання 1620-1630-х рр.. Причини поразки та наслідки повстань
- •25. Визвольна війна українського народу середини XVII століття. Б. Хмельницький
- •26. Переяславська Рада. Березневі статті б.Хмельницького 1654 року.
- •27. Становище гетьманщини після смерті б.Хмельницького. Основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики. І. Виговський. Ю. Хмельницький.
- •28. Історичне значення Визвольної війни українського народу.
- •29. Політичне життя в Україні у другій половині XVII ст.
- •30. Ідея української державності в політиці лівобережних та правобережних гетьманів. Способи об’єднання українських земель. П Дорошенко, і. Самойлович.
- •31. Стабілізація політичного життя в Україні в кінці XVIII ст. Гетьман і. Мазепа.
- •32. Обмеження і ліквідація автономії України у складі Російської імперії
- •33. Участь у Північній війні. Союз Мазепи з Швецією.
- •34. Гетьман у вигнанні – п.Орлик. Конституція п. Орлика 1711 р.
- •35. Обмеження автономії України в першій половині XVIII ст.
- •36. Гетьман Кирило Розумовський
- •37. Посилення ватиукраїнська політики російського царизму
- •38. Історичне значення існування Української гетьманської державаи другої половини XVII-XVIII ст.
- •39. Визвольні повстання 1702-1704 р. С.Палій
- •40.Гайдамацькі рухи 1730-1760-х рр. Коліївщина. Рух опришків. О. Довбуш
- •41. Загострення соціально-класових протиріч. Селянські повстання. У.Кармелюк
- •42.Діяльність декабристів в Україні.
- •43. Тарас Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство
- •44. Національно-культурне життя Галичини та Буковини. Суспільно-політичний рух. «Руська трійця». Головна Руська Рада.
- •45. Скасування кріпосного права в Російській імперії.
- •46. Буржуазні реформи 60-70 рр. Та їх здійснення в Україні.
- •47. Культурно-просвітницький етап національного руху.Українофіли. В.Антонович. Громадівський рух
- •48. Валуєвський циркуляр. Емський указ.
- •49. М.Драгоманов і зародження українського соціалізму. Революційно-демократичний рух. Поширення максизму. Початок пролетарського руху.
- •50. Народницька та москвофільська течії національно-визвольного руху. Криза культурницьких рухів. І. Франко та м. Грушевський.
- •71.Встановлення влади Директорії унр. С.Петлюра
- •74.Більшовицька агресія проти унр
- •75.Політика «воєнного комунізму»
- •76. Більшовицько-польська війна та Україна.
- •78.Суть нової економічної політики та особливості її впровадження в Україні.
- •79.Причини та масштаби голоду 1921-1922рр.
- •80.Договори між ррфср і урср 1920-1921рр. Юридичне оформлення союзу рср.
- •81.Український національний комунізм. Погляди о. Шумського, м.Скрипника, м.Волобуєва, м.Хвильового.
- •82.Індустріалізація та перші п’ятирічні плани.
- •86.Західноукраїнські землі 1921-1939рр.
- •87. Уво.Ундо.Оун
- •88) Український інтегральний націоналізм
- •Основні засади інтегрального націоналізму за Донцовим
- •Ідеї Донцова
- •Інтегральний націоналізм в сучасній Україні
- •89) Проголошення незалежності Карпатської України.А.Волошин.
- •90) Радянсько-німецький пакт про ненапад
- •91)Радянізація західних областей України
- •92)Початок радянсько-німецької війни
- •93)Окупаційний режим в Україні
- •94)Рух опору в Україні під час другої світової війни
- •95)Україна в 1943р.
- •96. Україна в завершальному етапі війни 1944-45р.
- •97. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945-сер.1950р.
- •98. Початок десталінізації та демократизації суспільного життя в Україні, хх з’їзд кпрс і Україна.
- •100.Екстенсивні шляхи розвитку сільського господарства.
- •111.Декларація про державний суверенітет України 16.07.1990.
- •112. Спроба державного перевороту в срср та події в Україні.
- •113. Акт проголошення незалежності України 24.08.1991.
- •115. Припинення існування Радянського Союзу.
- •116. Історичне значення проголошення незалежності України
- •118. Становище в соціальній сфері в умовах незалежності.
- •119. Зовнішня політика незалежної України. Воєнна доктрина України. Визнання України міжнародним співтовариством.
- •120. Основні напрями зовнішньої політики незалежної України.
- •121. Політичне життя 1993-2002. Прийняття Конституції України. Процес національного відродження.
46. Буржуазні реформи 60-70 рр. Та їх здійснення в Україні.
Нові капіталістичні відносини, що зародилися в кінці XVIII -першій половині XIX ст., наполегливо вимагали ліквідації кріпосного права, яке стало гальмом подальшого економічного розвитку.
Ще більше поглибила ці протиріччя Кримська війна 1853-1856 pp., яку Росія програла.
З січня 1857 р. було створено Таємний комітет, пізніше перейменований на Головний комітет у селянській справі. Селянське питання мали вирішувати дворяни.
19 лютого 1861 р. цар Олександр II видав маніфест про скасування кріпосного права та Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності. За цими документами селяни ставали особисто вільними, але за поміщиками залишалося право власності на землю.
У ході аграрної реформи територія України ділилась на регіони за специфікою проведення:
1 общинне землеволодіння губернії Новоросійського краю
2 подвірне землекористування Лівобережна Україна.
Реформою було збережене велике поміщицьке землеволодіння.
Селяни отримали економічні права купувати нерухомість, займатись торгівлею і промислами, заводити фабрики.
Однак селянство залишалось нижчим станом у державі з обмеженим правом пересування.
Внаслідок земельної реформи селяни на півдні і сході втратили 30% своїх наділів. На Правобережжі уряд збільшив селянські наділи на 20% з метою привернути селян на свою сторону і послабити польську шляхту.
Протягом 49 років селяни повинні були виплатити викупні платежі. На Правобережжі викупну плату зменшили на 20%. Впроваджувалась система селянського управління: сільські громади обєднувались у волості, встановлювалась кругова порука за сплату податків.
Наслідки реформи:
1 відбулися корінні зміни у розподілі земельної власності
2 товарно-грошові відносини ставали домінуючими у господарствах поміщиківта заможних селян
3 чіткішою стає спеціалізація окремих районів Українигосподарства
5 підвищилась урожайність сг культур внаслідок використання машин, вільнонайманої праці, поліпшення структури посівів.
У 1864 р. була проведена земська реформа. Створювалась система місцевого самоврядування. На Лівобережній Україні створено 6 губернських і 60 повітових земських управ. На Правобережній Україні земське самоврядування було запроваджене у 1911 р. Органи самоврядування у земських управах — губернські земські збори. Виконавчі органи — губернські та повітові земські управи. Вибори відбувалися за майновим цензом на три роки.
Земства займалися організацією медичної допомоги, розвитком освіти, пошти, збирали статистичні дані, упорядковували дороги.
У 1864 р. була здійснена судова реформа. Навідміну від станового і закритого суду ввели позастановий відкритий, незалежний суд. Вводились присяжні судді. Суд відбувався за участю двох сторін: захисту та обвинувачення. На Україні було створено три судові палати: Київську, Харківську та Одеську. Вироки, винесені без участі присяжних, могли бути оскаржені в судових палатах. Був створений інститут мирових суддів, які розвязували дрібні справи. Касаційні функції виконував сенат.
У 1864 р. почали реформу освіти. За Положенням пропочаткові народні училища запровадили єдину систему початкової освіти. У галузі середньої освіти створювали класичні чоловічі та жіночі гімназії. Плата за навчання була дуже високою. Право вступати до університету мали випускники лише класичних гімназій. Випускники жіночої гімназії прав на вступ не мали.
У 1865 р. здійснена реформа цензури. Були створені спеціальні органи цензури.
У 1870 р. проведена міська реформа. В усіх містах України створювали міські думи. Вибори проводили на основі майнового цензу. Виконавчий орган думи — міська управа, на чолі якої стояв голова. Міські управи відали господарством міста.
Відбулася і військова реформа 1864-1883 pp.. В Україні утворено три військові округи: Київський, Одеський, Харківський. Реформа значно зміцнила армію. Почав діяти новий військовий статут. Вводилась загальна військова повинність строк служби 6 років, на флоті — 7. Духовенство звільнялось від служби. Відкрито військові училища і гімназії, юнкерські училища. Відбулось переозброєння армії.
Фінансова реформа 1860-1864 pp.. Створено державний банк, введено єдиний державний ревізійний центр, акцизне обкладання спиртних напоїв, збільшено податки на товари масового споживання, створено єдині державні каси, що зосереджували в своїх руках усі прибутки і витрати держави.
Реформи 60-70-х років були обмеженими, непослідовними і половинчастими, але вони створили умови для економічного та політичного розвитку країни в нових умовах. Розвивалась промисловість, торгівля, зростали міста і міське населення, сільськенаселення залучалося у промисловість. Був відкритий шлях до становлення індустріального суспільства.
1861 р. — скасування кріпацтва
Розвиток сільського господарства після скасування кріпацтва відбувався прусським шляхом, який передбачав уповільнене вростання поміщицького господарювання в капіталізм при збереженні напівфеодальної експлуатації селянства. Діяла відробіткова система, яка вела до розорення основної маси селянства, але з часом поширювалася грошова оренда.
Перетворення землі на товар стимулювало продаж поміщицької землі, внаслідок чого відбулися зміни в розподілі земельної власності — витіснення дворянського землеволодіння буржуазним. Капіталізм стимулював в сфері сільськогосподарського виробництва застосування техніки, використання вільнонайманої праці, зростання посівних площ, удосконалення знарядь праці тощо.
