57. Педагогіка співробітництва. Основні ідеї педагогів-новаторів.

За останні 20р. у теорії виховання з'явилось нове, маловідоме раніше поняття "підхід до виховного процесу". Його розуміють як виділення головного в педагогічних явищах. Одним із таких підходів є творчий підхід - умова, фактор. Успіху в спільній діяльності педагогів і учнів, де на перший план висувається учнівська творчість, як результативний компонент їх навчання творчості з боку педагогів. Педагогічна творчість є запорукою успішного розвитку і здійснення на високому рівні навчально-виховного процесу.

Творчий підхід педагогів-новаторів привів до появи педагогіки співробітництва, яка оформилась у 1985р. Кожен з новаторів педагогіки співробітництва являє собою взірець педагогічної творчості, запровадивши нову систему в навчально-виховному процесі.

В.Ф. Шаталов - опорні сигнали для унаочення матеріалу, які учні переносили в зошити, маючи саморобні наочні посібники для кожного уроку.

С.М. Лисенкова - випереджаюче навчання першокласників шляхом задавання їм на з тижні наперед матеріалу для самостійного опанування, щоб коли вони до нього доходили на уроці, він ставав давно відомим і засвоювався легко.

Е.М. Іллін - викладач російської літератури, будував уроки класики, як уроки моральності, досвіду життя.

М.П. Щетинін - спробував вивільнити навчальний час за рахунок поглибленого вивчення окремих предметів (хімії, фізики, історії) і цей вивільнений час від тривалого вивченого матеріалу за стандартною програмою використовував для естетичного, гармонійного розвитку учнів.

І.П. Волков - викладач праці і малювання. Зумів зацікавити і прилучити учнів до різноманітної творчості - всі учні мали індивідуальні творчі книжки, куди занотовували (разом з вчителем) свої вироби, доробки, навіть вірші і оповідання. Цим створив в школі атмосферу творчості - від першокласників до 11-класників.

Ш.О. Амонашвілі - створив свою систему радісного навчання для першокласників.

58. Поняття про дидактику. Основні категорії дидактики Дидактика і методика викладання окремих предметів.

Дидактика - це розділ педагогіки, який розробляє теоретичні основи навчання. Дидактика з грецької - навчаючий.

Предметом дидактики є загальна теорія навчання всім предметам.

Основні категорії дидактики:

Процес навчання - це Цілеспрямований процес взаємодії того, хто вчить, і того хто навчається, засвоєння та передачі знань формування умінь навичок, розвиток розуму, пам'яті, своїх здібностей, кваліфікації'

Навчання являє собою єдність викладання і вивчення

Викладанням називається процес діяльності викладача в ході навчання, а вивчення - процес діяльності учня.

Освіта - процес і результат оволодіння учнями системи наукових знань, умінь та навичок, формування світогляду, особистісних якостей учня та його творчих здібностей.

Освіта реалізується в основному під дією навчання але великий вплив мають ЗМІ, самоосвіта людини.

Сучасна дидактика - це розділ в педагогію, який є найбільш сталим І універсальним завдяки Я.А. Коменському. Його книга Велика дидактика" (1653) дала наукове обгрунтування класно-урочній системі, принципу природності освіти, поділ учнів одного віку на класи, а навчального часу на навчальні роки чверті і канікули, предметна система викладання з певною програмою та підручниками, екзамен - з метою переходу до наступного класу.

Зміст освіти - це система наукових знань, практичних умінь та навичок, система етичних норм, якими повинні володіти учні

Елементи змісту освіти: знання про природу, суспільство людину; способи діяльності, уміння та навички; досвід творчої Діяльності; досвід емоційно-ціннісного ставлення до навчання

Основні вимоги до змісту освіти: 1) Орієнтація та реалізація мети всебічного розвитку; наукове обгрунтування єдності природи математичних І гуманітарних дисциплін - трудова І фізична підготовка, акцент на рідну мову; диференціація навчання, 2) Висока наукова І практична значущість 3) Гуманізація; 4) Врахування вікових особливостей; 5) Єдність змістовного І процесуального сторін навчання; 6) Структурна єдність змісту освіти (мета, засоби, результат)

Освітні галузі: українська мова як державна, словесність (предметність мовного циклу); художня культура (предметність естетичного циклу); суспільствознавство, природознавство математика; фізкультура і спорт...

Основні шляхи реформування: сприяння освіти з боку держави, розробка нових технологій, відхід від авторитарних методів; нова матеріально-технічна база освіти.

Дидактику поділ. на загальну та часткову. Предмет часткової: вивчення закономірностей, здійснення процесу, форм і методів та змісту викл. різних навч. предметів – методика викладання предмету.

основним стрижнем технологій викладання є технологічна карта – схема курсу і техн.. карта – схема конкретного заняття.

Техн. карта-схема курсу: 1. Заг цілі. 2. Технологіяні цілі. 3. Методи проведення заняття. 4. Засоби перевірки і оцінки результатів. Органічним продовженням карти- схеми курсу є карта – схема занять, що містить у собі систему завдань