66. Загальні поняття про методи і методичні прийоми навчання, їх характеристика.

Метод - це спосіб діяльності, направлений на досягнення певної мети.

Метод навчання – спосіб впорядкованої взаємодіяльності вчителя та учнів спрямована на досягнення мети навчання. (метод навчання = метод викладання + метод учіння).

Прийоми - складова частина методів навчання.

Методи: загальні (при викл всіх предметів), спеціальні (окремих предметів).

Існують різні типи класифікації: 1) За джерелом передачі і хар-ом сприймання інформації: методи словесного навчання; методи роботи з книгою; спостереження І експериментальне вивчення явищ І процесів; вправи. 2) За характером пізнавальної діяльності учня: репродуктивні, продуктивні; дослідницькі. 3) За призначенням: репродуктивні (переказ, робота за інструкцією); творчі (які допомагають відтворити набуті знання в нових умовах, варіативні вправи).

Основні групи методів навчання: 1) Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності (спрямовані на передачу і засвоєння ЗУН):

За джерелом інформації: словесні (лекція, бесіда, семінар), наочні і практичні методи (аспект передачі і сприйняття навчальної інформації);

За логкою отримання знань: індуктивний, дедуктивний;

За хар-ом пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемно-науковий (аспект мислення), частково-пошукові, дослідницькі;

За аспектом керування навчанням: методи самостійної роботи і роботи під керівництвом вчителя (аспект управління навчанням).

2) Методи стимулювання і мотивації навч-пізн д-ті:

методи стимулювання мотивації і інтересу до процесу навчання (пізнавальні ігри, навчальні дискусії, диспут, зацікавленість, ств ситуації успіху);

методи стимулювання і мотивації обов'язку і відповідальності (методи заохочення, покарання, пред'явлення нових вимог, створення ситуації успіху).

3) Методи контролю і самоконтролю(Перевірка рівня ЗУН): методи усного контролю і самоконтролю (фронтальне, індивідуальне опитування, тестування); методи письмового контролю і самоконтролю; методи лабораторно-практичного контролю і самоконтролю.

Оптимальний вибір методів. відповідність методів навчання принципам навчання, меті; відповідність змісту даної теми; — відповідність цілям і задачам навчання, - відповідність можливостям дітей; відповідність умовам навчання; відповідність можливостям вчителя (досліджувати рівень теоретичної і практичної підготовки, особистих якостей вчителя); відповідність належним умовам і відведеному часу; врах інтересів та активності учнів, вік, сформ умінь та навичок, взаємини учнів з вчителем.

В довільному акті навчальної діяльності завжди поєднується декілька методів, вони взаємопроникненні один в одного, одну й ту ж взаємодію учня і вчителя (але один з них буде домінуючим).

Можна класифікувати також за ступенем розповсюдженості:

1) традиційні,стандартні, загальновідомі

2) нестандартні, нетрадиційні, авторські

67. Характеристика положень концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти.

Концепція має 5 розділів: 1) Сутність національного виховання, 2) Принципи національного виховання, 3) Основні напрями національного виховання, 4) Особливості виховання на різних рівнях освіти, 5) Основні шляхи реалізації концепції.

Головна мета: набуття молоддю соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу і розвиток культури міжнаціональних взаємин.

Основні завдання: - забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей; - формування національної свідомості, любові до рідної землі, родини, природи; - виховання правової культури, поваги до Конституції, державних символів; - забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків і старших; - формування мовної культури, оволодіння українською мовою; - утвердження принципів загальнолюдської моралі, правди, справедливості, милосердя, патріотизму, - культивування кращих рис української ментальності (працелюбство, індивідуальна свобода, зв'язок з природою, повага до жінки); - формування почуття господаря, підприємливості, ініціативи, - вироблення високої художньої культури, смаку, екологічної культури, гармонії з природою.

Ідеалом виховання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально-активна особистість.

Принципи національного виховання: - єдність національного і загальнолюдського, залучення до світської культури; - природовідповідність виховання (врахування вікових та Індивідуальних властивостей); - принцип культуровідповідності (історія культури свого народу, традицій); - принцип активності, творчості, самодіяльності, - принцип демократизму, - гуманізація (створення умов для самореалізації особистості, виявлення його таланту і обдарованості); - безперервність і поступовість виховання; - єдність навчання і виховання; — диференціація та індивідуалізація виховного процесу (врахування різного рівню фізичного, психологічного і інтелектуального розвитку); - гармонізація родинного і суспільного виховання (передбачення педагога, всеобуч батьків).

Основні напрямки виховання: - патріотичне (формування патріотичних почуттів, вироблення високих ідеалів служіння народові); — правове (формування правової культури і правової свідомості); - моральне (прищеплення і розвиток моральних почуттів, переконань і потреби діяти відповідно до моральних суспільних норм); - фізичне (утвердження здорового способу життя, як елемент загальної культури), - екологічне (формування екологічної культури особистості); - трудове (формування рис господаря).

Шляхи впровадження концепції: - розробка теоретичних аспектів; - оновлення змісту, форм та методів виховання, - розробка нових технологій, - підвищення професійного рівня вчителів; — забезпечення матеріально-технічною базою.