17. Розумове виховання. Методика роботи вчителя-вихователя по розвитку пізнавальних інтересів. Досвід Павлишської середньої школи.

Розумове виховання - процес розвитку розуму, пізнавальних здібностей та інтересів дітей, озброєння їх знаннями, вміннями та навичками, формування наукового світогляду.

Розумове виховання передбачає, постійне удосконалення освітнього рівня учнів, розвиток і поглиблення інтересу до обраної галузі науки, техніки, мистецтва, виробництва; удосконалення суспільно-цінних мотивів навчання, прагнення до самовиховання і самоосвіти, уміння логічно обґрунтовувати свої думки, користуватися методами аналізу і синтезу, індукції та дедукції, систематично підвищувати культуру розумової праці.

Задачі розумового виховання: інтелектуальний розвиток (розвиток розумових сил та здібностей учнів); формування наукового світогляду; формування загальнонаукових умінь, навичок, культури розумової праці.

Шляхи розумового виховання: систематичне навчання, побудоване на основі принципів розвиваючого навчання, позакласна робота.

Способи формування пізнавального інтересу: визначення актуальності і новизни змісту навчального матеріалу; розкриття значущості знань; використання наочності; використання творів мистецтва і літератури; порівняння і аналогії; зацікавленість в навчанні, ефект парадоксальності; емоційність викладання; проблемність викладання; навчальні дискусії; пізнавальні ігри; застосування комп'ютерів.

Сухомлинський "Павлишська середня школа".

В центрі проблеми ставить задачу: навчити дітей мислити. У Павлишській середній школі були "уроки думки", на яких досягався зв'язок думки з її першоджерелом - оточуючим світом. У школі практикувались: написання маленьких творів, казок, складання математичних задач. Читання книжок називав засобом активної розумової діяльності. Закликав вчителів створювати проблемні ситуації, які вимагали від учнів самостійного вирішення навчальних задач. Навчання - найголовніший засіб розумового виховання.

Головна мета розумового виховання - розумовий розвиток. Розумове виховання означає постійне збагачення учнів усіма духовними цінностями суспільства; таке збагачення гармонійно поєднує навчально-виховний процес у школі і життя суспільства.

Найважливішим елементом розумового виховання є: продуктивна праця, дослідження, експеримент (при вивченні предметів природничого циклу), самостійне вивчення життєвих явищ, літературних джерел, літературно-творчі спроби (при вивченні гуманітарних предметів).

19. Загальні форми організації навчання: фронтальна, групова, індивідуальна. Нестандартні форми навчання

Загальні форми навчання-це способи організації нав-ня діяльності учнів на уроках та інших формах нав-ня.

Форма-це зовнішній вигляд ,образ

Урок - учбова робота з групою учнів постійного складу, однакового віку і рівня підготовки, що проводиться в певний час за встановленим розкладом (30-45хв.)

Типи уроків: засвоєння знань, перевірки знань, засвоєння умінь, навичок, узагальнення, конкретизації, систематизації, комбінований урок.

В ході уроку встановлюється забезпечення активної пізнавальної діяльності. Різні форми її організації: фронтальна, групова, Індивідуальна.

фронтальна робота-форма організації навчання при якому всі учні виконують одноч. те саме зав-ня під кер-ом вчителя.

При фронтальній роботі колектив виступає як одне ціле, а кожен учень виступає членом фронтальної роботи на уроці, сприяє встановленню довірливих відносин між вчителем і класом. Ця організація не універсальна. Вона не враховує рівень розвитку пізнавальних інтересів і можливостей. Тому фронтальна робота поєднується з індивідуальною.

Індивідуальна учбова робота учнів характеризується високим рівнем самостійності, розвитку вмінь і пізнавальних можливостей кожного учня. Серйозний недолік індивідуальної організації учбової діяльності учнів на уроці і вдома полягає в тому, що вони практично не спілкуються один з одним.

групова діяльность-спосіб орг-ї навч. зан-ть при якому ставиться певні зав-ня для класу.

При груповій діяльності учнів на уроці клас ділиться на декілька груп, виконуючи однакові і різні завдання. В залежності від цього розрізняють єдину і диференційовану групову роботу, Вона тісно пов'язана з фронтальною і індивідуальною роботою.

Група (5-7чол.). Можливий варіант учбової роботи, коли в групі 2 учні. Для успішної сумісної роботи потрібні колективні групи - 15чол., що мають однаковий характер протікання пізнавальних інтересів. Склад цих груп не постійний. Групова робота учнів може застосовуватись для розв'язку всіх основних дидактичних проблем на уроці. Розв'язання задач, закріплення і повторення вивченого матеріалу, формування умінь, навичок.

Співвідношення різних видів організації учбової діяльності учня на уроці визначається вчителем з урахуванням специфіки предмета.

Нестандартні наприклад:

Урок –подорож,-квк,-інсценізація,-казка,-суд,-панорама, брейн-ринг,-інтервю,поле чудес.

20.