61. Оцінювання успішності учня, його значення у навчальному процесі. Критерії оцінювання зун у суч школі. Індивідуальний підхід до оцінки успішності учня.

Контроль-це складова частина нав-го процесу, умова руху вперед, бо учень має знати ЩО він знає,Що ним досягнуто,на Що треба звер-ти увагу

Оцінкою називають характеристику цінності, рівня або значення яких-небудь об'єктів чи процесів.

Оцінка(л)-компонент контролю, що вик-є фун-ю вим-ня ЗУН.

Оцінити - значить встановити рівень, степінь або якість чого-небудь. Оцінка основується на даних наявної інформації та результатах проведеного контролю.

Вимоги до оцінки: об'єктивність, всебічність, систематичність, наявність чітких критеріїв В них вказується, яким вимогам повинна задовольняти усна чи письмова відповідь, яким балом слід оцінювати теоретичну і практичну підготовку учня. Чітке знання цих критеріїв і їх використання в повсякденній роботі необхідне кожному вчителю - педагогічний такт. Оцінка вчителем навчально-пізнавальної діяльності учнів повинна, враховувати всі сторони навчання, характеризувати повноту і якість засвоєних знань; рівень свідомого творчого застосування їх на практиці; сформованість загального і специфічного для кожного предмета вмінь і навичок. Оцінка навчально-пізнавальної діяльності школярів виражається в оцінювальних судженнях та висновках вчителя, які відображають якісну характеристику загального рівня підготовки учнів, їх успіхи, недоліки, шляхи поліпшення результатів. Кількісним вираженням оцінювання є оцінка, "відмітка". (Оцінювання - поняття широке, ємне, виражає якісний стан підготовки учнів; відмітка - дає лише умовну кількісну характеристику оцінювання).

Викор-лась раніше 4-бальна система оцінювання. "5" ставиться за чітке і повне знання програмового матеріалу, безпомилкову підсумкову роботу (письмову) та бездоганні відповіді при усному опитуванні. "4" - за наявність другорядних упущень в основному при правильній відповіді (за 1-4 не грубі помилки орфографічного чи синтаксичного характеру). "З" - за задовільну відповідь, де є значні помилки і коли учень знає лише основну сутність питання. "2" - за незнання матеріалу або за відмову від відповіді.

А з 2000-2001 навч. року введено 12-бальну с-му.

Виділяються рівні навч. досяг. уч:

• початковий(1-3)-учень в результаты вив-ня навч. матеріалу може назвати певний об’єкт, але лише в тому випадку коли він йому запропонований безпосередньо.

• середній(4-6)-учень може відтворити(повторити )інформацію, операції, дії засвоєні ним у процесі навчання;

• достатній(7-9)-учень вміє виконувати різні операції, загальна методика і послідовність(алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови вик-ня змінені.

• високий(10-12)-учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуа-ях, складати план дій і виконати його, пропонувати нові невідомі йому раніше розвязки, тобто його навч. дія-ть носить дослід-ий характер.

Освітня роль оцін., учні одержують об'єктивну інформацію про результати своєї роботи. Виховна роль, усвідомлення учнями шляхів підвищення ефективності навчання.

62. Принципи наочності, міцності, доступності знань. Методика їх реалізації у проц. Вивчення спеціальних дисциплін.

Багаторічний досвід І спеціальне психолого-педагогічні дослідження показали, що ефективність навчання і виховання залежить від ступеня притягнення до сприйняття матеріалу, тим міцніше він засвоюється. "Золоте правило дидактики" - залучати до навчання усі органи чуття - належить Я.А. Коменському.

Наочність навчання забезпечується застосуванням різноманітних ілюстрацій та демонстрацій (показ учням плакатів, карт, картин, портретів, зарисовок на дошці, демонстрація приладів, дослідів, технічних установок, різного роду препаратів, показ кінофільмів, діафільмів, схем). Принцип наочності поширюється і на виховання. Наочність в дидактиці є набагато ширшим поняттям ніж безпосереднє зорове сприйняття. Воно включає в себе І сприйняття через моторні і тактильні відчуття, і Тому до наочних засобів відносять і його обладнання, І статистичні і динамічні навчальні посібники.

Принцип доступності вимагає, щоб навчально-виховний процес будувався на рівні можливостей учнів, без інтелектуального, фізичного і морального перевантаження. При дуже ускладненому змісті навчання знижується мотиваційний настрій, швидко слабнуть вольові зусилля дітей, різко падає працездатність, виникає стомлення. Разом з тим, це не означає і протилежного: при заниженому змісті знижується і Інтерес до навчання, не формуються необхідні вольові зусилля, не виникає бажаного розвитку навчальної працездатності, тобто знижується розвиваючий вплив навчання. Зміст навчання повинен не просто відповідати реальним можливостям учнів, але і знаходитися в зоні їх найближчого розвитку, тобто вимагати від них роздумів, міркувань, але таких, які вони можуть реально здійснити під керівництвом І з допомогою вчителя.

Принцип міцності вимагає того, що міцними повинні бути як навчальний, так І виховний та розвиваючий ефект педагогічного процесу, тобто міцними повинні бути: ідейно-моральні переконання, навички навчально-пізнавальної діяльності, навички суспільно-цінної поведінки, буде забезпечена глибока осмисленість накопичених знань, він орієнтує навчально-виховний процес на формування дійових знань, вмінь, навичок та способів поведінки.