49.Аляскинсько-Кордильєрська фізико-географічна країна

Географічне положення, рельєф. Ця країна займає найпівнічнішу частину Кордильєр і включає хребти Брукс, Аляскинський, Кенайський і Чугачський, а також Арктичну низовину, плоскогір’я Юкон і Алеутську гряду, що складається з 111 островів вулканічного походження з 32 діючими вулканами і простягається до 60⁰ пн. ш. Аляскинський хребет є найбільш високим хребтом Кордильєр і материка в цілому з вищою точкою горою Мак-Кінлі (6193 м). Для Аляски характерним є поєднання льодовикових хребтів, вершини яких досягають шеститисячної відмітки (Мак-Кінлі, 6194 м.) і високих плоскогір'їв (Юкон) та міжгірських котловин.

Клімат. Кордильєри Аляски знаходяться в арктичному і субарктичному поясах із тривалою зимою і коротким літом. Кліматичні умови зими відрізняються тим, що на більшій, північні частині Аляски, тобто на Арктичній низовині, плоскогір’ї Юкон і хребті Брукс, стоїть малосніжна морозна погода, оскільки там панують континентальні арктичні повітряні маси, що приходять з північного сходу, з покритого льодом Північного Льодовитого океану. На плоскогір’ї Юкон з найбільш континентальним кліматом морози сягають – 63⁰С. В той же час в південній частині, за Аляскинський хребтом температура повітря близька до 0⁰С і ідуть дощі, оскільки хребет стіною стоїть на шляху пересування арктичних повітряних мас, а погоду формують теплі і вологі тихоокеанські повітряні маси, що приходять з півдня від Алеутського мінімуму.

Влітку морські повітряні маси з Тихого океану панують вже над всією країною, оскільки приходять з заходу по північній периферії Північно-Тихоокеанського (Гавайського) максимуму і хребти, що простягаються в основному з заходу на схід, перестають бути перешкодою. Температури повітря невисокі. На Арктичній низовині, що являє собою влітку непрохідне болото з численними озерами лагунного і термокарстового походження, температура найтеплішого місяця не перевищує + 5⁰С, вегетаційний період триває менше місяця, а прибережні води Північного Льодовитого океану вкриті льодом. Океан перешкоджає прогріванню повітря.

Низькі температури літа і на узбережжі Аляскинської затоки, де вони не перевищують +11...+12⁰С. Проте дуже значна кількість опадів, що сягає до 4000 мм за рік. Цьому сприяє лійкоподібна форма Аляскинського, Кенайського і Чугачського хребтів, яка вловлює повітряні маси з Тихого океану. Наслідком низьких літніх температур, рясних опадів і малої висоти снігової лінії (500 м) є винятково потужне зледеніння гірських хребтів. В деяких місцях льодовики доходять до океану і від них відколюються невеликі айсберги.

Більш тепле літо характерне для плоскогір’я Юкон, де сухе арктичне повітря прогрівається до + 20⁰С.

Винятково рівним кліматом “вічної осені” характеризуються Алеутські острови і півострів Аляска. Температура коливається там протягом всього року від 0 до +10⁰С. Річна сума опадів дорівнює 1800 мм. Дощі іноді йдуть безперервно по декілька тижнів. Розміщуючись в центрі баричного мінімуму, острови є батьківщиною численних штормів.

Річкова система розвинута досить добре. Найбільшими річками області є Юкон з притоками Танана, Порк Юпайн тощо, Кускокуїм та Кобук.

Флора та фауна. Панівною є вічна мерзлота з тундровою і лісотундровою рослинністю. Рослинність Аляскинсько-Кордидьєрської країни представлена дуже густими хвойними лісами із ситхинської ялини і декількох видів гемлока або тсуги, які вкривають нижні частини схилів. На плоскогір’ї Юкон поширені ліси з білої або канадської ялини, бальзамічної тополі і білої берези, які одягають нижні частини схилів гірських масивів. Проте більшу площу займає мохово-лишайникова тундра. Рослинний світ Алеутських островів представлений луками із різнотрав’я, іноді чагарниками. 

Щодо тваринного світу, то в Аляскинських Кордильєрах зустрічається найбільший хижак Північної Америки – бурий ведмідь гризлі, поширені вовки, рисі, лисиці, борсуки. Серед копитних є різноманітні олені і сніжний баран. Багато гризунів: бобрів, дикобразів, зайців, білок; та земноводних, особливо ящірок та членистоногих. На півдні фізико-географічної зони поширені гримучі змії та отруйні павукоподібні – тарантули та скорпіони. На Алясці є величезні запаси природного газу, нафти, рідкісних металів.