- •1.Фізико-географічне положення та береги Європи. Межа між Європою та Азією: принципи її проведення.
- •2.Закономірності тектоніко-орографічної будови Європи. Історія формування території.
- •3.Клімат Європи. Вплив основних кліматотвірних чинників на його формування. Кліматичні пояси та їхні характеристика.
- •6. Характеристика Ісландської фізико-географічної країни Європи.
- •13. Уральська гірська країна
- •14. Фізико-географічне положення та генетичні типи берегів Азії.
- •16. Клімат Азії. Особливості прояву основних кліматотвірних факторів та їх вплив на формування клімату. Характеристика кліматичних поясів та областей.
- •17. Внутрішні води Азії. Класифікація річок Азії за джерелами живлення, розподілом стоку й типами водного режиму. Озера, походження та особливості їх поширення.
- •18.Географічні пояси та природні зони Азії. Висотна поясність.
- •19.Фізико-географічне районування Азії. Поділ території Азії на фізико-географічні країни.
- •25. Характеристика Тургайсько-Казахської рівнинної країни.
- •26. Туранська рівнина
- •28.Фізико-географічна характеристика Центрально-Азійської рівнинної країни.
- •34. Характеристика Аравійсько-Месопотамської гірсько-рівнинної країни.
- •40.Клімат Північної Америки. Особливості прояву факторів кліматотворення та їх вплив на формування клімату. Кліматичні пояси та області.
- •47. Аппалачська гірська країна
- •48.Берегова рівнинна країна
- •49.Аляскинсько-Кордильєрська фізико-географічна країна
- •50. Риси природи Південно-Кордильєрської нагірно-гірської країни Північної Америки
- •51. Характеристика природи Мексиканської гірсько-нагірної країни.
- •52. Центральноамериканська напівострівна (вулканічна) фізико-географічна країна.
- •63. Андійська гірська країна
- •64. Фізико-географічне положення Африки. Генетичні типи берегів.
- •66. Клімат Африки: особливості формування. Кліматичні пояси, їх характеристика.
- •67. Внутрішні води Африки. Загальна характеристика річкового стоку; фактори, що його зумовлюють. Річки та їх живлення і гідрологічний режим; озера за походженням.
- •71.Фізико-географічна характеристика Судано-Гвінейської нагірно-улоговинної країни.
- •72.Конголезька улоговинна країна.
- •74. Південно-африканська плоскогірна країна: фізико-географічна характеристика
- •82. Характеристика Західно-Австралійської плоскогірної країни.
- •84. Центральна низовинна країна Австралії.
63. Андійська гірська країна
Положення: Анди тягнуться вздовж узбережжя Тихого океану, від Карибського моря до архіпелагу Вогняна Земля, проходять через Колумбію, Венесуелу, Еквадор, Перу, Болівію, Чилі й Аргентину. Ширина системи 200—800 км, середня висота гір 3600 м. Облямовує з півночі та заходу всю Південну Америку; є південною частиною Кордильєр.
Це молода гірська система, тут знаходиться велике число діючих вулканів, що складають Андійський вулканічний пояс: Санґай, Пурасе, Котопахі, Юяйяко (найвищий на Землі), дуже часті землетруси, на півдні системи численні льодовики. Межа вічних снігів становить від 600 м на півдні до 6300 м на півночі. Система багата природними ресурсами, у передових і передгірських прогинах добуваються нафта та природний газ (особливо в північних та центральних районах), також тут добуваються руди кольорових металів.
Клімат. Велика протяжність гір з півночі на південь зумовила різноманітність клімату північних і південних територій, західних і східних схилів. Температури у поверхні Анд варіюються в січні від 16 ° С (на півночі) до 8 ° (на півдні). У екватора температура січня зазвичай дорівнює 4-24 ° С. У липні на півночі біля поверхні гір 24 ° С, на півдні 0 ° С. Найбільша кількість опадів випадає в екваторіальних широтах. Там на Тихоокеанському узбережжі випадає до 7660 мм, а вершини гір вкриті льодовиками. Узбережжі Тихого океану між 5 ° і 30 ° пд.ш. лежить в області берегових пустель. Найбільш яскраво цей клімат виражений в тропічному поясі на центральних плоскогір'ях Анд, де повітря винятково сухий. Багато опадів випадає на південному заході Анд, так як ці території лежать на шляхах руху західних вітрів з Тихого океану. У межах помірного поясу опади на схилах Анд випадають переважно в зимовий час, влітку дощів буває менше, переважає похмура хмарна погода.
Водні ресурси. По Андах проходить міжокеанічний вододіл, в них беруть початок витоки та багато приток Амазонки, притоки Оріноко, Парагваю, Парани, Маґдалени, а також річки Патагонії. На західних схилах починаються річки басейну Тихого океану, здебільшого короткі. В Андах також знаходиться велике високогірне озеро Тітікака та багато менших озер. Большая часть рек, берущих начало в Андах, стекают в Атлантический океан. Только сравнительно небольшие водотоки, берущие начало в западной части Анд, впадают в Тихий океан. В Андах располагается самое крупное озеро — Титикака, расположенное на Андийском плоскогорье на высоте 3812 м. Максимальная глубина его — 304 м, вода пресная. На внутренних плато Анд много озер тектонического происхождения, мелководных, бессточных, засоленных.
Рослинний та тваринний світ.
Гірський рельєф Анд обумовлює тут розвиток висотної поясності. Найбільш повно висотна поясність в Андах виражена в області екватора, де можна відзначити наступну послідовність зміни висотних поясів. Підніжжя гір зайняті гірськими вічнозеленими лісами. Вище 2800 м вони змінюються високогірними низькорослими вічнозеленими лісами (криволісся), які в свою чергу з висоти 3600 м поступаються місцем гірським альпійським і субальпійським лугам, які тут називають "парамос". Самий верхній пояс, починаючи з 4500 м, представлений вічними снігами і льодовиками. Серед тварин Анд найбільш відомі: древній вид очкового ведмедя, володар найціннішого хутра гризун шиншил, родич верблюда лама і величезна хижий птах з розмахом крил до 3 м - кондор.
Найвищою вершиною Анд є гора Аконкагуа (6960 м).Надра Анд дуже багаті корисними копалинами, особливо рудами кольорових і рідкісних металів. Міжгірські і передгірні прогини багаті нафтою.
У субтропічному кліматичному поясі кількість і склад поясів вертикальної зональності дещо іншою. Там біля підніжжя гір розташовуються пустелі, які переходять в пояс жестколистних лісів, які простягаються до висоти приблизно 2000 метрів. На східних схилах, більш сухих, межа лісу лежить на 200 м нижче. Зараз ці ліси в основному винищені. Деревна рослинність зустрічається тут у вигляді штучних насаджень навколо населених пунктоа і вздовж полів. Тут можна зустріти платани, сосни, а в підліску - зарості яскраво квітучою герані. Твердолисті вічнозелені ліси вище змінюються листопадними буковими лісами, а вище 2500 метрів знаходиться пояс гірських лугів, які використовуються як пасовища.
Великі простори зайняті культурною рослинністю, вирощуваної людиною. Найбільша частина розораних земель зайнята пшеницею і кукурудзою. В екваторіальних широтах Анд на схилах до 1600 метрів вирощують какао, вище розташовуються поля, на яких вирощують каву, бавовник, тютюн, банани, овочі, картопля, бобові. Гірські луки - прекрасні пасовища для худоби.
Розділ 5. АФРИКА
